Постанова № 32553824, 18.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

18 липня 2013 р. № 820/4861/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Чевичалова О.І.,

за участю:

представника позивача - Міліруд Є.О.,

представника позивача - Михайловського М.Х.,

представника відповідача - Онищенка А.В.,

представника відповідача - Калініної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Українсько-російсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "СПЕЦ" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Українсько-російсько-американське товариство з обмеженою відповідальністю - підприємство "СПЕЦ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м. Харкові ДПС № 0000274101 від 31.05.2013 року на суму податку на додану вартість в розмірі 602973,00 грн. та № 0000284101 від 31.05.2013 року на суму податку на прибуток в розмірі 633120,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсності, підтверджені факти господарських операцій протиправно перекручені, а податкові повідомлення-рішення мають бути скасовані.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Протокольною ухвалою суду за клопотанням представника відповідача було замінено відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби його правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Українсько-російсько-американське товариство з обмеженою відповідальністю - підприємство "СПЕЦ" (далі - УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ") зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 17.11.1992 року за № 14801200000006936 (т.1 а.с.184), перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів з 01.09.2000 року за № 118 (т.1 а.с. 186), є платником податку на додану вартість з 11.09.2000 року (т.1 а.с. 185).

Відповідно до довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" є оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням; друкування іншої продукції; виробництво комп'ютерів і периферійного устаткування; виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації; електромонтажні роботи; роздрібна торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах (т.1 а.с. 187).

Фахівцями відповідача було проведено планову документальну перевірку Українсько-Російсько-Американського товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "Спец" (код ЄДРПОУ 05837085) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 (т.1 а.с. 13-117).

За результатами перевірки складено акт від 15.05.2013 року № 270/41.1-03/08837085, яким встановлено такі порушення:

- п.44.1 ст. 44, пп.138.1.1, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8, пп. 138.10.3 ст. 138, пп. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього в сумі 422080 грн., у тому числі: півріччя 2012 на суму 259557 грн., 3 квартали 2012 на суму 355006 грн., 2012 рік на суму 422080 грн.;

- п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 401982 грн., у тому числі: квітень 2012 року в сумі 172947 грн., травень 2012 року в сумі 8333 грн., червень 2012 року в сумі 65918 грн., липень 2012 року в сумі 47633 грн, серпень 2012 року в сумі 27987 грн., вересень 2012 року в сумі 15284 грн., жовтень 2012 року в сумі 4062 грн., листопад 2012 року в сумі 59818 грн.;

- п.176.2 (б) ст. 176 ПК України підприємством подано до податкового органу податкові розрахунки ф. 1-ДФ за 1-4 квартали 2012 року з помилками податкової звітності.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення (т.1 а.с.9-12) від 31.05.2013 року:

- № 0000274101 на суму 602973,00 грн., в тому числі штрафні санкції - 200991,00 грн.;

- № 0000284101 на суму 633120,00грн., в тому числі штрафні санкції - 211040,00грн.;

Позивач не погодився із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями і оскаржив їх до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС (після реорганізації - Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів).

За результатами розгляду заперечень зазначений акт перевірки було залишено без змін (т.1 а.с. 121-122).

Позивач не погодився із зазначеними діями податкового органу та оскаржив їх у судовому порядку.

З акту перевірки вбачається, що підставою для висновку щодо заниження суми податку на прибуток та заниження суми податку на додану вартість стали акти контрагентів позивача (ПП "Рембудкомплект-плюс", ТОВ "Промспецконсалтинг", ТОВ "Мануал Груп", ТОВ "Лігран", ТОВ "ВС Інвест", ІП "Аврора", ТОВ "Торговий будинок "Спецмаш"), господарські операції з якими мали безпосередній вплив на вищевказані порушення.

За результатами перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток судом встановлено, що УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" мало взаємовідносини з наступними контрагентами:

ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ», код ЄДРПОУ 37091549, за березень - квітень 2012 року.

Судом встановлено, що між ТОВ "ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ" (постачальник) та УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" (покупець) було укладено договір поставки від 15.02.2012 року № 15/2-1 (т.1 а.с. 123-124).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставляти (передавати у власність) на умовах, указаних в цьому договорі другій стороні - Покупцеві товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього грошову суму, визначену у виставлених рахунках-фактурах та/або у прибутково-видаткових накладних та/або у актах приймання-передачі товару Постачальника. Згідно з п.1.2 предметом постачання є електронні та радіо комплектуючі з найменуванням, кількістю та цінами зазначеними у специфікаціях та/або у прибутково-видаткових накладних та/або у актах приймання-передачі товару Постачальника.

До зазначеного договору було укладено 18 специфікацій (т.1 а.с. 126-143).

Судом встановлено, що на підставі рахунків-фактур (т.1 а.с.191-199), видаткових накладних (т.1 зворотній бік: а.с. 210, 214, 216, 217, 220, 223, 225, 232, 234, 236, 240, 244, 246; 230, т.2 зворотній бік: а.с. 3, 7, 9, 12) та прибуткових ордерів (т.1 а.с. 210, 214, 216, 217, 220, 223, 225, 229, 232, 234, 236, 240, 244, 246, т.2 а.с. 3, 7, 9, 12) УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" були отримані електронні та радіо комплектуючі в асортименті.

Розрахунки проводились в безготівковій формі. Оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності була здійснена, що підтверджується платіжними дорученнями (т.1 а.с. 200-209).

На підставі викладеного УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" були отримані податкові накладні (т.1 а.с.211, 215, 216а, 218, 221, 224, 226, 231, 233, 235, 237, 241, 245, 247, т.2 а.с. 4, 8, 11, 13), які відповідають вимогам ст.201 ПК України.

На підставі податкових накладних УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" було віднесено суми ПДВ до складу податкового кредиту за березень-квітень 2012 року.

На час укладання та виконання договору ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ» було зареєстровано як юридична особа (т.3 а.с. 74-75).

Товари, придбані у ТОВ "ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ", були використані УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" у подальшій господарській діяльності шляхом реалізації своєму контрагенту - ДП "Український державний центр радіопостач", що підтверджується актом списання ТМЦ, договором № 02/16-1161 від 31.01.2012 року, технічним завданням на закупівлю багатофункціональної мобільної станції радіоконтролю з кореляційно-фазовим пеленгатором рахунками-фактурами, специфікацією, видатковою накладною (т.2 а.с. 16-26), факт перевезення ТМЦ підтверджується товарно-транспортною накладною (т.2 а.с. 28).

Отже, ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ» виконало свої зобов'язання за даним договором, а УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" прийняло товар за цим договором та використало у своїй господарській діяльності, що підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку позивача.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Торговий будинок "СПЕЦМАШ", код ЄДРПОУ 35617176, судом встановлено, що 05.03.2012 року між УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" та ТОВ «Торговий будинок "СПЕЦМАШ" було укладено агентський договір № 20120503/1 (т.1 а.с. 160), відповідно до 1.1 якого принципал доручає, а агент за агентську винагороду приймає на себе обов'язки щодо пошуку замовлень покупців на продукцію, що реалізується принципалом на умовах, передбачених даним договором. Відповідно до п.3.1 зазначеного договору агент зобов'язаний знаходити покупців для здійснення замовлення на продукцію, що реалізується принципалом.

Реальність виконання зазначеного договору підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг (т.2 а.с. 46-54), звітами про надання послуг з пошуку замовлень покупців на продукцію (т.2 а.с. 55-59).

Розрахунки проводились в безготівковій формі. Оплата за надані послуги була здійснена, що підтверджується платіжними дорученнями (т.2 а.с.29-45).

На підставі цього ТОВ "Торговий будинок "СПЕЦМАШ" були виписані УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" податкові накладні, які відповідають вимогам ст. 201 ПК України (т.2 зворотній бік а.с. 46-54).

В матеріалах справи містяться запити податкового органу до юридичних осіб, яких знайшло ТОВ "Торговий будинок "СПЕЦМАШ" відповідно до вказаного договору, та відповіді на зазначені запити (т.3 а.с.2-56). Відповідно до відповідей юридичні особи зазначають, що не мали відносин з ТОВ "Торговий будинок "СПЕЦМАШ". Однак, суд не бере до уваги зазначену інформацію, оскільки юридичні особи, яких знайшло ТОВ "Торговий будинок "СПЕЦМАШ" і не мали знати про те, що ТОВ "Торговий будинок "СПЕЦМАШ" надає послуги у вигляді пошуку клієнтів для УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ", оскільки УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" працювало зі знайденими ТОВ "Торговий будинок "СПЕЦМАШ" юридичними особами напряму.

На підставі податкових накладних УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" було віднесено суми ПДВ до складу податкового кредиту.

На час укладання та виконання договору з ТОВ "Торговий будинок "СПЕЦМАШ" було зареєстровано як юридична особа (т.3 а.с. 61-63). Надані ТОВ "Торговий будинок "СПЕЦМАШ" послуги були використані позивачем в подальшій господарській діяльності.

Отже, ТОВ "Торговий будинок "СПЕЦМАШ" виконало свої зобов'язання за даним договором, а УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" прийняло зазначені послуги та використало у своїй господарській діяльності, що підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку позивача.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП "РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС", код ЄДРПОУ 36120814, за жовтень 2012 року, суд зазначає наступне.

Між ПП "РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС" (постачальник) та УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" (покупець) 14.08.2012 року було укладено договір поставки № 14/08 (т.1 а.с. 144-145).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язується поставляти (передавати у власність) на умовах, указаних в цьому договорі другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього грошову суму, визначену у виставлених рахунках - фактурах та/або у прибутково-видаткових накладних та/або у актах приймання-передачі товару постачальника. Згідно з п.1.2 предметом постачання є електронні та радіо комплектуючі з найменуванням, кількістю та цінами зазначеними у специфікаціях та/або у прибутково-видаткових накладних та/або у актах приймання-передачі товару Постачальника.

До зазначеного договору була складена специфікація на поставку щита розподільного, реле автомобільного, кабелю живлення до ПЕОМ, кабелю АРМ (т.1 а.с. 146).

Зазначені товарно-матеріальні цінності були прийняті УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ", що підтверджується рахунком-фактурою (т.2 а.с. 124), прибутковим ордером (т.2 а.с. 126) та видатковою накладною (т.2 зворотній бік а.с. 126).

Оплата за виконані роботи була здійснена відповідно до платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи (т.2 а.с. 125).

На підставі договору ПП "РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС" була виписана податкова накладна (т.2 а.с. 127), яка відповідає вимогам ст.201 ПК України.

На підставі зазначеної податкової накладної УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" було віднесено суми ПДВ до складу податкового кредиту за жовтень 2012 року.

Позивач використав зазначені товари у подальшій господарській діяльності, що підтверджується актом списання, договором № 02/16-1180 від 27.03.2012 року, актами здачі-приймання робіт, податковими накладними (т.2 а.с. 130-140).

На час укладання та виконання договору ПП "РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС" було зареєстровано як юридична особа (т.3 а.с. 73-73а) та було платником податку на додану вартість (т.3 а.с. 154).

Отже, ПП "РЕМБУДКОМПЕЛК-ПЛЮС" виконало свої зобов'язання за даним договором, а УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" прийняло ТМЦ, що підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку позивача.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Лігран", код ЄДРПОУ 34656476, за серпень 2012 року, судом встановлено, що між ТОВ "Лігран" (виконавець) та УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" (замовник) укладено договір надання послуг від 06.08.2012 року № 4/08.(т.1 а.с. 148-149).

Відповідно до п.1.1 договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послугу з розробки Інтерфейсу користувача системи контролю автотранспорту. Згідно з п.2.1 вартість надання послуг складає 91700,00 грн.

Відповідно до зазначеного договору було складено та підписано сторонами Технічне завдання на розробку Інтерфейсу користувача системи контролю автотранспорту (т.1 а.с. 150-155).

УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" прийняло надану послугу, що підтверджується актом здачі-приймання (т.2 а.с. 114), та оплатило її, що підтверджується платіжним дорученням (т.2. а.с. 107).

На підставі цього ТОВ "Лігран" виписало УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" податкову накладну (т.2 а.с. 115).

На підставі податкової накладної позивачем було віднесено суми ПДВ до складу податкового кредиту за серпень 2012 року.

УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" використало надану ТОВ "Лігран" послугу у своїй господарській діяльності, що підтверджується актом списання, договором про надання послуг від 06.06.2012 року з додатками, актом приймання-передачі наданих послуг, податковою накладною (т.2 а.с. 116-123).

06.08.2012 року між ТОВ "Лігран" та УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" було укладено договір поставки № 3/08 (т.1 а.с. 156-157).

Згідно з п.1.1 постачальник зобов'язується поставляти (передавати у власність) на умовах, указаних в цьому договорі другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний вказаний товар (товари) та сплатити за нього грошову суму, визначену у виставлених рахунках-фактурах та/або у прибутково-видаткових накладних та/або у актах приймання-передачі товару постачальника. Відповідно до п.1.2 предметом постачання є електронні та радіо комплектуючі з найменуванням, кількістю та цінами зазначеними у специфікаціях та/або у прибутково-видаткових накладних та/або у актах приймання-передачі товару постачальника.

На підставі зазначеного договору позивач отримав онлайн термінал 900/1800 МГц та датчик температури, що підтверджується рахунком-фактурою (т.2 зворотній бік а.с. 106), прибутковим ордером (т.3 а.с. 109), накладною (т.3 зворотній бік а.с. 109).

Оплата за виконані роботи була здійснена відповідно до платіжного доручення, яке міститься в матеріалах справи (т.2 а.с. 108).

На підставі цього ТОВ "Лігран" виписав позивачу податкову накладну, яка міститься в матеріалах справи (т.2 а.с. 110).

Факт поставки товару підтверджується подорожнім листом (т.2 зворотній бік а.с. 111).

УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" використало надану послугу та отримані від ТОВ "Лігран" ТМЦ у своїй господарській діяльності, що підтверджується актом списання, договором про надання послуг від 06.06.2012 року з додатками, актом приймання-передачі наданих послуг, податковою накладною (т.2 а.с. 116-123).

На час надання послуги ТОВ "Лігран" було зареєстровано як юридична особа (т.3 а.с. 68-70).

Таким чином, ТОВ "Лігран" виконало свої зобов'язання за договорами, а УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" прийняло надану послугу та товар, що підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "ВС Інвест", код ЄДРПОУ 35122737, за жовтень 2012 року судом встановлено, що між ТОВ "ВС Інвест" (постачальник) та УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" (покупець) було укладено договір від 28.02.2011 року № 78 (т.1 а.с. 161-163).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити за товар на умовах, визначених даним договором. Згідно з п.2.1 ціна, асортимент, кількість та комплектність товару узгоджується сторонами при формуванні замовлення на кожну партію товару шляхом узгодження сторонами заявки покупця на поставку товару і відображуються в рахунку-фактурі, накладній чи інших товаросупровідних документах на товар.

Відповідно до зазначеного договору позивач отримав від ТОВ "ВС Інвест" товар, що підтверджується рахунками-фактурами (т.2 а.с. 69, зворотній бік а.с. 69), прибутковими ордерами (т.2 а.с. 72, 74), накладними (т.2 зворотній бік а.с. 72, 74).

Розрахунки по зазначеному договору проводились у безготівковій формі. Оплата була здійснена відповідно до платіжних доручень (т.2 а.с.70-71).

На підставі цього ТОВ "ВС Інвест" виписало УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" податкові накладні (т.2 а.с. 73, 75).

На підставі податкових накладних позивачем було віднесено суми ПДВ до складу податкового кредиту за жовтень 2012 року.

Отриманий товар позивач реалізував у своїй подальшій господарській діяльності, що підтверджується матеріалами справи (т.2 а.с. 78-81).

На час поставки товарів ТОВ "ВС Інвест" було зареєстровано як юридична особа (т.3 а. с. 66-67).

Таким чином, ТОВ "ВС Інвест" виконало свої зобов'язання за договором, а УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" прийняло товар, що підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Мануал Груп", код ЄДРПОУ 38237732, за листопад 2012 року, встановлено, що ТОВ "Мануал Груп" виписало позивачу видаткову накладну, згідно з якою УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" отримало корпус Logicpower на загальну суму 22381,09 грн. (т.2 а.с. 60).

Покупець отримав зазначений товар, що підтверджується прибутковим ордером (т.2 а.с. 62), видатковою накладною (т.2 зворотній бік а.с. 62).

Зазначений товар був оплачений позивачем, що підтверджується платіжним дорученням (т.2 а.с. 61).

На підставі цього ТОВ "Мануал Груп" була виписана податкова накладна (т.2 а.с.63), яка відповідає вимогам ст.201 ПК України.

Отримані від ТОВ "Мануал Груп" товарно-матеріальні цінності були використані УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" у подальшій господарській діяльності шляхом його реалізації (т.2 а.с. 66-68).

На підставі податкової накладної УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" було віднесено суми ПДВ до складу податкового кредиту за листопад 2012 року.

На час виникнення правовідносин з УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" ТОВ "Мануал Груп" було зареєстровано як юридична особа (т.3 а.с. 71-72).

Таким чином, ТОВ "Мануал Груп" виконало свої зобов'язання, а УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" прийняло товар, що підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку.

Щодо взаємовідносин позивача з ІП "Аврора", ЄДРПОУ 34756588, за листопад 2012 року, суд зазначає наступне.

Між УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" (замовник) та ІП "Аврора" (виконавець) було укладено договір на створення науково-технічної продукції від 08.10.2012 року № 703 (т.1 а.с. 164-165).

Відповідно до п.1.1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт за темою "Розробка програмного забезпечення сегмента передачі інформації віддаленому користувачу". Згідно з п.2.1 вартість договору складає 105501,00 грн.

Роботи по зазначеному договору були виконані, що підтверджується актом здачі-приймання робіт від 06.11.2012 року (т.2 а.с. 85).

Оплата за даним договором проводилась у безготівковій формі (т.2 а.с. 82-83).

На підставі цього виконавцем була виписана замовнику податкова накладна (т.2 а.с. 86).

Позивач використав надану виконавцем послугу в подальшій господарській діяльності, що підтверджується договором про надання послуг від 17.07.2012 року, актом приймання-передачі наданих послуг, податковою накладною (т.2 а.с. 87-93).

15.10.2012 року між УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" (замовник) та ІП "Аврора" (виконавець) було укладено договір на створення науково-технічної продукції № 704 (т.1 а.с. 166-167).

Відповідно до п.1.1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт за темою: "Розробка прикладного програмного забезпечення інтегрованої системи контролю доступу до углеводородної сировини Юліївського ЦВНГК ГПУ "Шебелинкагаздобича".

Згідно з п.2.1 вартість договору складає 231024,00 грн.

Роботи по зазначеному акту були прийняті, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (т.2 а.с. 94). Оплата проводилась в безготівковій формі (т.2 а.с. 84).

На підставі виконання договору виконавець виписав УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" податкову накладну (т.2 а.с. 95).

Виконані за зазначеним договором роботи позивач використав у подальшій господарській діяльності (т.2 а.с. 96-105).

На підставі податкових накладних, виписаних ІП "Аврора", позивачем було віднесено суми ПДВ до складу податкового кредиту за листопад 2012 року.

На час виникнення правовідносин ІП "Аврора" було зареєстровано як юридична особа (т.3 а.с. 64-65).

Таким чином, ІП "Аврора" виконало свої зобов'язання за договором, а УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" прийняло виконані роботи, що підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку.

Також УРА ТОВ - підприємство "СПЕЦ" має транспортні засоби, серед яких Fiat Ducato держ. номер НОМЕР_3 (т.3 а.с. 59), за яким закріплено водія ОСОБА_5 (а.с. 58, 60). За допомогою зазначеного транспортного засобу проводилось перевезення товарів.

Дефектність первинних документів, які було укладено між позивачем та зазначеними вище контрагентами, а також факт нереальності проведення фінансово-господарських операцій судом не виявлено.

Посилання відповідача на висновки актів перевірок контрагентів позивача суд не бере до уваги, оскільки Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів не доведено нереальність здійснення контрагентами позивача господарських операцій.

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані контрагентами позивача, відповідають вимогам Податкового кодексу України.

Аналізуючи норми Податкового кодексу України (далі - ПК України) суд встановив таке.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п.п. «а» п. 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

Згідно з п.198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз положень податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до п. 177.2, 177.4 статті 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Склад валових витрат та порядок їх визначення встановлено статтями 138, 139 ПК України.

Згідно з п. 138.2 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, недійсними суд зазначає наступне.

Статтею 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) загальними вимогами, додержання яких є необхідними для чинності правочину є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1, 2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Відповідно до ч.1 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Конституційні права людини та громадянина, порушення яких є підставою нікчемності правочину, що порушує публічний порядок, закріплені в Основному Законі держави - Конституції України, яка в ст. 3 найвищою соціальною цінністю проголошує людину, її життя і здоров'я, честь та гідність, недоторканність і безпеку. Крім цього, у разі спрямованості правочину на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, дії особи кваліфікуватимуться як злочини або адміністративні проступки, і, як наслідок, будуть порушувати Кримінальний кодекс України або Кодекс України про адміністративні правопорушення. Законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів, керуючись тим, що публічний порядок держави порушується у разі порушення нормативних актів, у яких він закріплений, а саме: Конституції України, Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оскільки ст. 228 ЦК України для правочину, що порушує публічний порядок, передбачає наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави, то такий умисел повинен встановлюватись під час розслідування кримінальної справи і розгляду її в суді або в ході провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Можливість такого порядку встановлення умислу сторін також прямо витікає з висновку про те, що однією з ознак правочину, що порушує публічний порядок, є заборона його нормами кримінального чи адміністративного законодавства. Ці правочини порушують виключно публічно-правові норми, які одночасно становлять правопорушення у вигляді злочину чи адміністративно-правового делікту.

А відтак, під правочини, що порушують публічний порядок, підпадають правочини, спрямовані (вчинені з умислом) на порушення публічних нормативно-правових актів: Конституції України, валютного, митного, податкового, антимонопольного та іншого публічно-правового законодавства, у якому закріплені основи державного ладу, політичної системи, економічної безпеки держави, і у той же час є злочинами чи адміністративно-правовими деліктами. Це, зокрема, правочини, що спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина; ухилення суб'єктами господарювання від сплати податків; незаконне відчуження або користування об'єктами права власності українського народу; правочини, спрямовані на незаконний обіг вилучених з вільного обігу предметів або предметів, обіг яких обмежено; правочини, вчинені з метою порушення антимонопольного законодавства та спрямовані на зайняття забороненими видами господарської діяльності, а також інші, спрямовані на порушення публічно-правових нормативних актів.

Таким чином, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який набрав чинності, чи постанова компетентного органу про притягнення зазначених осіб до адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами, є чинними та не визнаними у встановленому порядку недійсними.

Судом також встановлено, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Судом встановлено, що придбання позивачем товарів, а також отримання робіт та послуг безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства, що направлена на отримання доходу.

Позивачем надані всі належні первинні документи, що підтверджують реальність придбання товару, а також отримання виконаних робіт і наданих послуг.

Отже, позивачем було повністю дотримано вимоги ПК України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем зазначених вище норм податкового законодавства.

Таким чином, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відповідно до п.п.1, 3 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 31.05.2013 року №№ 0000274101, 0000284101, прийняті податковим органом, є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Українсько-російсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "СПЕЦ" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000274101 від 31.05.2013 року на суму податку на додану вартість в розмірі 602973,00 грн. та № 0000284101 від 31.05.2013 року на суму податку на прибуток в розмірі 633120,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999628, ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, рахунок №31217206784011) на користь Українсько-російсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "СПЕЦ" (код ЄДРПОУ 05837085) судовий збір у розмірі 2294 грн. (дві тисячі двісті дев'яноста чотири ) грн..

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 23.07.2013 року.

Суддя Н.А. Полях