Постанова № 32553512, 11.07.2013, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Комсомольська, 13, смт Золочів, Харківська область, 62203, inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-02-73

Справа № 622/561/13-а

2-а/622/21/2013

ПОСТАНОВА

іменем України

11.07.2013 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого: судді Шабас О.С.

при секретарі: Цилюрик Т.А., Бойко І.О., Поповій В.М.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Золочівського районного суду Харківської області позовну заяву ОСОБА_1 до Золочівської селищної ради Харківської області про визнання бездіяльності незаконною, -

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Золочівського районного суду Харківської області, як до місцевого адміністративного суду, з вказаним позовом, в якому просила визнати бездіяльність Золочівської селищної ради Харківської області по невиплаті їй заробітної плати за період з 20.12.2012 р. по 10.02.2013 року незаконною. Зобов'язати Золочівську селищну раду Харківської області виплатити їй заробітну плату за період з 20.12.2012 р. по 10.02.2013 року у сумі 8482 гривень 32 копійки.

Свої вимоги мотивувала тим, що з 17.11.2010 року по 19.12.2012 р. працювала на посаді секретаря Золочівської селищної ради Харківської області. 19.12.2012 р. згідно з рішенням XXXIV сесії Золочівської селищної ради VI скликання від 19.12.2012 р. була звільнена з посади секретаря вказаної сільради в зв'язку з достроковим припиненням повноважень. Також вона є депутатом Золочівської селищної ради Харківської області VI скликання. Вважала, що відповідно до положень ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», після закінчення її повноважень як секретаря селищної ради, їй повинна була бути надана попередня робота (посада), а за її відсутності інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або іншому підприємстві за згодою депутата. У разі неможливості надання відповідної роботи на період працевлаштування за нею зберігалася, але не більше 6 місяців, середня заробітна плата, яку вона одержувала на виборній посаді у раді, що повинна була виплачуватися з відповідного місцевого бюджету. Керуючись положеннями даної статті позивач звернулася до Золочівської районної ради Харківської області, де вона працювала на посаді головного спеціаліста до обрання її секретарем Золочівської селищної ради з вимогою про поновлення її на посаді, проте у поновленні їй було відмовлено. Отримавши таку відповідь позивач звернулася до Золочівської селищної ради щодо виплати їй заробітної плати за період її працевлаштування, проте спочатку отримала попередню відповідь про необхідність надання трудової книжки, а згодом взагалі отримала відповідь про відмову у виплаті, з тих підстав, що в даний час вона вже є працевлаштованою. Враховуючи, що період її не працевлаштування тривав 20.12.2012 р. по 10.02.2013 року, просила стягнути середню заробітну плату за вказаний період.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала, з наведених мотивів просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача Бондаренко Т.А. та Яковенко Т.М. в судовому засіданні проти позову заперечували, зазначили, що при первісному зверненні ОСОБА_1 до селищної ради, з метою уникнення порушення її прав вони звернулися за консультацією до Головного управління державної служби України в Харківській області з проханням надання роз'яснень, де їм було роз'яснено про необхідність перевірки трудової книжки та витребування довідки про неможливість працевлаштування. Після отримання даної відповіді радою позивачу було запропоновано подати трудову книжку, а згодом при з'ясуванні, що позивач вже є працевлаштованою їй з цих підстав було остаточно відмовлено у виплаті. За заявою позивача, дане питання також було винесено на розгляд сесії, проте відповідне рішення про виплату прийнято не було. Вважали, що позивач не надала відповідної заяви про виплату, звернення її було з пропуском строку, що позбавило раду можливості здійснити виплату, а крім того враховуючи, що позивач і в даний час є депутатом селищної ради, до неї не можуть бути застосовані положення ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач 16.11.2010 р. звільнена з займаної посади у Золочівській районній раді Харківської області у зв'язку з переходом на виборну посаду. 17.11.2010 року її обрано секретарем Золочівської селищної ради Харківської області. 19.12.2012 року ОСОБА_1 звільнено з Золочівської селищної ради Харківської області у зв'язку з достроковим припиненням повноважень на підставі п. 5 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». В період з 11.02.2013 року по 25.02.2013 року Золочівським районним центром зайнятості позивачу здійснювалися виплати допомоги по безробіттю, а 26.02.2013 року позивач прийнята на посаду інженера-землеупорядника ХПП, що не заперечується сторонами та підтверджується відповідними записами у трудовій книжці ОСОБА_1 Крім того, до теперішнього часу позивач є депутатом Золочівської селищної ради Харківської області (а.с.10-13).

Як зазначала позивач у своїх поясненнях після звільнення з посади секретаря Золочівської селищної ради вона звернулася з заявою за попереднім місцем роботи, та 30.01.2013 року отримала відповідь голови Золочівської районної ради Харківської області Канівця Л.В. про неможливість поновлення її на посаді головного спеціаліста Золочівської районної ради, що підтверджується відповідним листом вих.№ 01-31/16 від 30.01.2013 року (а.с.4).

Після отримання відповіді про неможливість поновлення на попередньому місці роботи позивач звернулася до Золочівської селищної ради Харківської області з заявою про отримання середньої заробітної плати на час працевлаштування, її заява селищною радою була розглянута, та як зазначено у відповіді голови відповідної ради вих.№02-14/177 від 27.02.2013р. (а.с.5) позивачу було запропоновано надати копію трудової книжки. Дана обставина також визнана відповідачем у судовому засіданні.

На виконання вимог наведеного листа позивачем було надано трудову книжку до Золочівської селищної ради, та 13.03.2013 року ОСОБА_1 отримано відповідь на її звернення вих.№225 в якому зазначено, про відмову у виплаті середньої заробітної плати на період працевлаштування, з тих підстав що позивач вже є працевлаштованою (а.с.6).

Крім того, Золочівською селищною радою на сесії XXXIХ селищної ради IV скликання 11 квітня 2013 року розглянуто заява ОСОБА_1 про виплату середньої заробітної плати на час працевлаштування, та відповідне рішення не прийнято (а.с.8).

Вирішуючи спір, суд, виходить з того, що виниклі правовідносини врегульовані положеннями Конституції України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 № 93-IV, частково Кодексом законів про працю України та Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року №100.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.

Частиною 5 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що достроково повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути припинені за рішенням відповідної ради.

Статтею 118 Кодексу законів про працю України закріплено гарантії для працівників, обраних на виборні посади, зокрема після закінчення повноважень за виборною посадою їм надається попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, установі, організації.

При цьому «закінчення повноважень» в такому разі слід розглядати і як дострокове звільнення з виборної посади.

Аналогічна за змістом гарантія передбачена і абзацом першим ч. 2 ст. 53 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» для депутатів місцевих рад, які працювали у раді на постійній основі.

Відповідно ж до абзацу другого ч. 2 ст. 33 цього ж закону у разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше 6 місяців середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.

Таким чином, в зв'язку з неможливістю поновлення позивача на попередньому місці роботи у Золочівській районній раді Харківської області, їй згідно положень ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», Золочівською селищною радою Харківської області повинна була бути виплачена середня заробітна плата секретаря відповідної ради, на період її працевлаштування з 20.12.2012 року по 10.02.2013 року.

Доводи представників відповідача про те, що оскільки з 11.02.2013 р. позивач вже була працевлаштована, то заробітна плата за період з 20.12.2012 року по 10.02.2013 року їй вже не повинна була виплачуватися не ґрунтуються на законі, оскільки відповідно законом не встановлено такої підстави для відмови у виплаті, та не передбачено строк звернення з відповідною заявою про виплату, а лише коментовано 6 місячний строк, протягом якого за особою зберігається заробітна плата. Крім того позивач просила виплатити їй заробітну плату не за період коли вона вже була працевлаштована, а саме за період безробіття.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року №100, так відповідно до вказаного Порядку середня заробітна плата обчислюється за два останні календарні місяці, що передують події, з якою пов'язана виплата. При цьому нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до наданої суду довідки про доходи виданої Золочівською селищною радою Харківської області ОСОБА_1, остання працювала у відповідній раді на постійній основі та у листопаді 2012 року її заробітна плата дорівнювала 4346,1 гривням, у грудні 2012 року - 4381,77 гривням (а.с.9).

Враховуючи кількість робочих днів у вказані місяці (листопад 2012 р. 22 дні та грудень 2012р. 23 дні) середньоденна заробітна платня позивача становила 249,48 гривень.

В зв'язку з наведеним суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а наведений позивачем розрахунок середньої заробітної плати правильним, так з 20.12.2012р. по 10.02.2013 р. було 34 робочі дні, з урахуванням середньоденної заробітної плати розміром 249,48 гривень, сума заборгованості перед позивачем дорівнює 8482 гривням 32 копійкам.

Керуючись вказаними положеннями та ст., ст.ст. 2, 4, 6, 7, 8, 17, 18, 19, 69, 70, 71, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати бездіяльність Золочівської селищної ради Харківської області по невиплаті ОСОБА_1 заробітної плати за період з 20.12.2012 р. по 10.02.2013 року незаконною.

Зобов'язати Золочівську селищну раду Харківської області виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за період з 20.12.2012 р. по 10.02.2013 року у сумі 8482 гривень 32 копійки.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення тексту постанови відповідно до вимог статті 160 КАС України - з дня отримання копії повного тексту постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О. С. Шабас