Постанова № 32553421, 29.05.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2013 р. Справа №801/5054/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кисельової О.М., при секретарі - Сидельовій М.В.,

за участю представника позивача - Василишина І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Сімферополь"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Приватного підприємства "Сімферополь" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Сімферополь" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Севелітстрой» за грудень 2010 року, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС складено акт №366 від 23.01.2013 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення - рішення від 06.02.2013 року №0001681502, за яким сума грошового зобов'язання з ПДВ за грудень 2010 року склала 89387,00 грн., яке вважає таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно суперечить нормам Податкового кодексу України.

Так, факт визнання правочину «фіктивним» має місце лише у випадку винесення рішення суду щодо визнання цих правочинів недійсними. Тобто, під час укладення договору підряду №11847 від 17.11.2010 року між позивачем та контрагентом - ПП «Севелітстрой» не мало місце отримання податкової вигоди, а має місце реальне їх виконання сторонами під час здійснення ними господарської діяльності, зобов'язання між сторонами були виконані у повному обсязі, що підтверджується відповідними документами (рахунками, накладними, актами приймання - передачі, податковими накладними).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов з підстав, які в ньому вказано.

Відповідача у судове засідання не з'явився, надіслав заперечення проти позову, в якому зазначено, що контрагент позивача - ПП «Севелітстрой» зареєстроване з подальшою передачею в управління підставним особам та таким особам, що не мали наміру проводити фінансово - господарську діяльність. Первинна документація із реквізитами фіктивних підприємств не відповідає вимогам законів України, оскільки її складено і підписано особами, не уповноваженими на це та не наділеними правоздатністю щодо діяльності вказаної юридичної особи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства "Сімферополь" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Севелітстрой» за грудень 2010 року.

За результатами зазначеної перевірки складено акт №366 від 23.01.2013 року, яким встановлено порушення:

- пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3, пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого встановлено завищення податкового кредиту за грудень 2010 року в сумі 91709 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за грудень 2010 року в сумі 89387 грн., а також завищення залишку від'ємного значення минулих періодів за грудень 2010 року в сумі 2322 грн.

На підставі наведеного акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення від 06.02.2013 року №0001681502, за яким сума грошового зобов'язання з ПДВ за грудень 2010 року склала 89387,00 грн.

На вказане податкове повідомлення - рішення позивачем до Державної податкової служби в АР Крим 15.02.2013 року було подано скаргую

Рішенням Державної податкової служби в АР Крим від 11.03.2013 року за №613/10/1.2-14 скаргу позивача залишено без задоволення, податкове повідомлення - рішення від 06.02.2013 року №0001681502 - без змін.

20 березня 2013 року підприємством направлено скаргу до Державної податкової служби України, за результатами розгляду якої Державною податковою службою України 15.04.2013 року винесено рішення №656/5/99-99/10-15 про залишення без змін податкового повідомлення - рішення від 06.02.2013 року №0001681502 та рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги.

Перевіряючи обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення судом встановлено наступне.

Як вбачається з акту перевірки позивача, перевіркою повноти визначення податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Севелітстрой» за грудень 2010 року встановлено його завишення всього в сумі 91709,37 грн.

В акті перевірки зазначено, що під час проведення перевірки Приватного підприємства "Сімферополь" було використано акт перевірки від 06.04.2012 року №28/22/35096833 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Севелітстрой» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово - господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року».

Відповідно до висновку, наданого УПМ ДПС в АР Крим встановлено ознаки фіктивності, передбачені ст. 55-1 Господарського кодексу України, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту ,не мають реального товарного характеру, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами - покупцями та постачальниками. Вказані факти свідчать про укладання договорів без мети настання реальних наслідків.

Висновки вказаного акту беруться до уваги відповідно до проведеного аналізу, яким встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий ПП «Севелітстрой» від контрагентів - постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних «вигодонабувачів».

Звіркою ПП «Севелітстрой» встановлено порушення ст. ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання, в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ПП «Пан Буд» до реальних вигодонабувачів за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року, оскільки ПП «Севелітстрой» зареєстровано з подальшою передачею в управління підставним особам та таким особам, що не мали наміру проводити фінансово - господарську діяльність або реалізувати повноваження всупереч інтересам держави та з порушенням норм чинного законодавства , з метою ухилення від сплати податків. Особи, які здійснювали господарську діяльність від імені ПП «Севелітстрой» усвідомлювали протиправність своїх дій, свідомо приховували своє місцезнаходження та не сплачували податки, як це передбачено чинним законодавством України.

Первинна документація із реквізитами фіктивних підприємств не відповідає вимогам законів України, оскільки складена та підписана особами, не уповноваженими на це та не наділеними правоздатністю щодо діяльності вказаної юридичної особи.

На підставі наведеного в акті перевірки позивача робиться висновок, що враховуючи отримані матеріали зустрічних звірок та проведеною перевіркою ПП «Севелітстрой» не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від ПП «Севелітстрой», в зв'язку з відсутністю у нього об'єкту оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємством - покупцем в розумінні пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як вбачається з акту перевірки, матеріалів справи, здійснення позивачем фінансово-господарських операцій з контрагентом ПП «Севелітстрой» підтверджується укладеним між позивачем та зазначеним контрагентом договором, виписаними на їх виконання податковими накладними, актами виконаних робіт на виконання цих договорів, платіжними дорученнями.

Так, за перевіряємий період позивачем укладено з вищенаведеним контрагентом договір підряду від 17.11.2010 року №1, за яким підрядник- ПП «Севелітстрой» зобов'язується виконати з завданням змовника-позивача роботи з реконструкції виставочного павільону по вул. Руская, 103-г зі збільшенням площі забудови та поверховості у м. Сімферополі.

На виконання умов вказаного договору ПП «Севелітстрой» на адресу позивача виписано податкові накладні: №1933 від 15.12.2010 року на суму 220418,40 грн., у тому числі ПДВ в сумі 36736,40 грн., №1938 від 15.12.2010 року на суму 116469,60 грн., у тому числі ПДВ в сумі 19411,60 грн., №1934 від 15.12.2010 року на суму 213368,22 грн., у тому числі ПДВ в сумі 35561,37 грн.

Складено акти прийомки виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року: №1 на суму 116469,60 грн., у тому числі ПДВ в сумі 19411,60 грн., №2 на суму 220418,40 грн., у тому числі ПДВ в сумі 36736,40 грн., №3 на суму 228465,60 грн., у тому числі ПДВ в сумі 38077,60грн.

Сплата за вказаним договором підтверджена платіжними дорученнями: від 22.12.2010 року №71 на суму 116469,60 грн., від 28.12.2010 року №72 на суму 220418,40 грн., від 29.12.2010 року №73 на суму 213368,22 грн.

Згідно до п.п.7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника (п.п 7.2.6. п. 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Суд вважає, що наявність у платника податків (позивача у справі) виданих йому продавцем товарів податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

Згідно з положеннями Податкового кодексу України та Закону України "Про податок на додану вартість" існує один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість цим кодексом не передбачено.

Та обставина, що податковим органом складено акт щодо неможливості проведення зустрічної перевірки контрагента позивача (за якими податкова інспекція встановила завищення податкового кредиту позивачем) не може свідчити про недійсність або нікчемність правочину між позивачем та цим підприємством.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до змісту ст. 204 та ст. 215 ЦК України укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Угода з контрагентом позивача недійсною не визнавалася. Підстави вважати її нікчемною відсутні.

Актом перевірки також підтверджується факт оформлення зазначених документів між позивачем та його контрагентом на виконання укладених договорів, поряд з цим, акт перевірки не містить встановлення факту недоліків в оформленні даних документів.

З метою встановлення фактичного здійснення господарських операції, наявності підстав для формування податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість відповідачем, згідно акту перевірки, не були з'ясовані таки обставини, як рух активів у процесі здійснення господарської операції, постановка на облік, експлуатація устаткування, використання матеріалів в господарський діяльності позивача. Тобто такі фактичні дані які підтверджують господарські операції.

На підставі викладеного, суд, оцінюючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, керуючись критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, вважає, що його було прийнято необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, упереджено, нерозсудливо, з порушенням закону, тому вони визнаються судом протиправними та підлягають скасуванню.

В порядку ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 893,87 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 06.02.2013 року №0001681502.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Сімферополь" з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 893,87 гривень, шляхом списання органами Державного казначейства з відповідних рахунків відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кисельова О.М.