Постанова № 32552724, 17.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 липня 2013 р. справа № 820/3830/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Архіпової С.В.

при секретарі - Пєнцові М.В.,

за участю: представників позивача - Топов В.Г., Целік В.В.,

представників відповідача - Власова С.В., Коваленко Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Насінневе" до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Насінневе» звернувся до суду з позовними вимогами до відповідача - Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби та просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.04.2013р.: № 0000132200, № 0001291702, № 0001301702, № 0001311702, визнати протиправними дії відповідача з організації та проведення на підставі наказів № 184 від 06.03.2013р. та № 2222 від 21.03.2013р. позапланової перевірки позивача, визнати протиправними (незаконними) та скасувати накази відповідача № 184 від 06.03.2013р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Насінневе», № 222 від 21.03.2013р. «Про продовження позапланової перевірки ПАТ «Насінневе».

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення, накази на проведення перевірки та про продовження її терміну, а також дії з організації та проведення перевірки є незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують права та законні інтереси позивача.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, що викладені в позовній заяві. Представники відповідача проти позову заперечували, вважаючи оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення, накази, а також дії цілком обґрунтованими та законними.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність в їх задоволенні відмовити, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що 06.03.2013р. керівником Красноградської МДПІ Харківської області ДПС прийнято наказ № 184 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Насінневе, код ЄДРПОУ 00387080» (а.с. 10 том 1). Згідно вказаного наказу приписано провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2010р. по 31.01.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.02.2010р. по 31.01.2013р. Наказ прийнято з посиланням на п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Також, наказом від 21.03.2013р. № 222 (а.с. 11 том 1) приписано забезпечити продовження строку перевірки на 5 робочих днів з 25.03.2013р.

На підставі вказаних наказів, а також відповідних направлень, фахівцями Красноградської МДПІ Харківської області ДПС проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2010р. по 31.01.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.02.2010р. по 31.01.2013р. За наслідками проведеної перевірки складено акт від 05.04.2013р. № 193/22/00387080 (а.с. 12-118 том 1), згідно висновків якого встановлено порушення п. 198.5 си. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено задекларовану суму податку на додану вартість (від'ємне значення рядка 18) рядок 18.2 Декларації з податку на додану вартість (скорочена) всього на суму 204965 грн. за квітень 2010 року; порушення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено задекларовану суму податку на додану вартість рядок 14 Декларації з податку на додану вартість (скорочена) всього на суму 36913,0 грн. за вересень 2012 року; порушення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено задекларовану суму податку на додану вартість (від'ємне значення) рядок 15 Декларації з податку на додану вартість (скорочена) всього на суму 32655,0 грн. за вересень 2012 року; порушення п. 164.1 ст. 164, п. 164.5 ст. 164, п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено нарахування та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб із заробітної плати працівників на загальну суму 92517,32 грн.; порушення п. 164.1 ст. 164, п. 164.5 ст. 164, п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено нарахування податку на доходи фізичних осіб та не перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за паї на загальну суму 129026,22 грн.; порушення п. 119.1 ст. 119, п. 176.2 ст. 176 Розділу IV Податкового кодексу України, яке полягає в неналежному заповненні податкового розрахунку за формою 1 ДФ за 1-4 квартал 2012 року.

За наслідками розгляду вказаного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення: № 0000132200 від 24.04.2013р. (а.с. 132 том 1), згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 55370,00н. (в тому числі за основним платежем 36913,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 18457,0 грн.); № 0001301702 (а.с. 134 том 1), згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 111182,27 грн. (в тому числі за основним платежем 92517,32 грн. та за штрафними санкціями 18664,95 грн.); № 0001291702 від 24.04.2013р., згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податку в розмірі 161282,77 грн. (в тому числі за основним платежем - 129026,22 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 32256,55 грн.); № 0001311702 від 24.04.2013р. (а.с. 136 том 1), згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 510,0 грн. (штрафні санкції).

Судом встановлено, що доводи позовної заяви про незаконність організації та проведення на підставі наказів № 184 від 06.03.2013р. та № 2222 від 21.03.2013р. позапланової перевірки позивача, протиправність наказів відповідача № 184 від 06.03.2013р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Насінневе», № 222 від 21.03.2013р. «Про продовження позапланової перевірки ПАТ «Насінневе» полягають в тому, що, на думку позивача, не існувало підстав, визначених п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Позивач вважає, що направлений йому відповідачем запит про надання інформації та її документального підтвердження від 26.12.2012р. № 3864/10/22-013 не містить переліку порушень позивачем вимог податкового чи іншого законодавства, не скріплений печаткою. З огляду на викладене позивач вважав себе таким, що звільнений від обов'язку надавати податковому органу запитану інформацію, в зв'язку з чим відповідь на запит позивач не надавав.

Проте суд з такими доводами не погоджується та зазначає, що відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Крім того, згідно п. 78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється в разі коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

В даній справі судом встановлено, що відповідь на письмовий запит відповідача позивачем не надавалась, хоча такий запит відповідачем сформовано з дотриманням приписів ст. 78 Податкового кодексу України.

Доводи позивача про відсутність підстав для надіслання йому письмового запиту суд вважає помилковими, оскільки підставою його надіслання були виявлені ознаки можливого порушення вимог податкового законодавства платниками податків, що, за наявною у податкового органу інформацію, на його думку, могло вказувати на порушення податкового законодавства. За таких обставин відповідач мав підстави для надіслання позивачу письмового запиту щодо надання інформації, необхідної для перевірки відомостей, які вказують на можливе порушення вимог податкового законодавства.

За таких обставин відповідач при надісланні письмового запиту про надання інформації не мав надавати позивачу докази наявності з його боку порушень вимог податкового та іншого законодавства, оскільки встановлення таких порушень або їх відсутності має відбуватись лише на підставі наданих платником податків на запит податкового органу відомостей та документів або, в разі ненадання відповіді, на підставі проведеної податкової перевірки.

Таким чином, оскільки за змістом п. 78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України право податкового органу на проведення документальної позапланової перевірки виникає за умови відсутності відповіді платника податків на обов'язків письмовий запит податкового органу, враховуючи, що в даній справі таку відповідь у встановлений строк позивачем не було надано, відповідач мав законні підстави для видання оскаржуваного наказу про проведення перевірки та, відповідно, наявними були його повноваження щодо реалізації вказаного наказу.

Так само судом не виявлено доказів, які вказують на незаконність оскаржуваного наказу № 222 від 21.03.2013р. про продовження строків проведення перевірки.

Стосовно позовних вимог про скасування оскаржуваних в даній справі податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Що стосується порушень з податку на додану вартість, то відповідно до п. 209.5 ст. 209 Податкового кодексу України платник податку, який придбаває сільськогосподарські товари/ послуги в сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку в загальному порядку.

Податковий кредит звітного періоду визнається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст..39 ПКУ, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою , встановленою п. 193.1 ст.193 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст. 198 ПКУ).

Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст.189 ПКУ, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (пп..г п.198.5 ст.198 ПКУ).

В даній справі судом встановлено, що при купівлі товарів планувалось їх спрямувати на господарську діяльність й оподатковувані операції, але врожай загинув. Тобто позивачем витрати фактично не взяли участі ані в оподатковуваних операціях, ані в господарській діяльності. В даній ситуації зменшується податковий кредит за рахунок збільшення податкових зобов'язань.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій».

Первинним документом, щодо факту реалізації (продажу) товару є - прибутковий касовий ордер, який фіксує факт отримання готівки у касу підприємства або виписка банку щодо зарахування коштів на розрахунковий рахунок за реалізовані товари або послуги.

При перевірці позивача та при розгляді справи судом не встановлено належних х первинних документів, які б підтверджували факт внесення працівниками ПАТ «Насіннєве» готівки до каси або внесення коштів на розрахунковий рахунок ПАТ «Насіннєве» за придбану продукцію, товари, послуги.

При перевірці достовірності та повноти нарахування податку з доходів фізичних осіб з заробітної плати працівників встановлено, що в рахунок заробітної плати щомісячно проводився залік заборгованості за отримані товари та послуги, що позивачем не заперечувалось під час обґрунтування його заперечень до акту перевірки, оформлених листом № 193/22/00387080 від 05.04.2013 року щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб утриманого із заробітної плати в сумі 92517,32 грн.

Згідно п.164.5 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт 1,176470.

Актом перевірки №193/22/00387080 від 05.04.2013 року було встановлено, що позивач за період з 01.01.2011 року по 31.01.20133 рік надавав дохід працівникам в рахунок заробітної плати в не грошовій формі, отже ним занижено та не перераховано до бюджету податок на доходи з фізичних осіб на суму 92517,32 грн., у зв'язку з не застосуванням коефіцієнту передбаченого п.164.5 ст.164 Податкового кодексу України 1,176470 та заниженням бази оподаткування наданого доходу в не грошовій формі.

Таким чином перевіркою обґрунтовано встановлено порушення позивачем вимог п.164.1 ст.164., п.164.5 ст.164 СТ..164, п.168.1. ст.168 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено нарахування та не перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати працівників на загальну суму 92517,32 грн.

Згідно правової позиції позивача він не заперечує, що за бажанням пайщика йому видавали продукцію на суму нарахованої орендної плати, але коефіцієнт 1,176470 не повинні були застосовувати.

Таке твердження суд вважає безпідставним, оскільки це суперечить приписам п.164.5 ст.164 Податкового кодексу України. Згідно акту перевірки при перевірці достовірності та повноти нарахування податку з доходів фізичних осіб з орендної плати за паї встановлено надання доходу в не грошовій формі. В рахунок паїв щомісячно, по мірі звернення пайщиків ПАТ «Насіннєве» видавало продукцію власного виробництва, надавало послуги в рахунок орендної плати за паї, що є наданим доходом у не грошовій формі.

Отже, ПАТ «Насіннєве» занижено та не перераховано до бюджету податок на доходи з фізичних осіб із орендної плати за паї на суму 129026,22 грн., у зв'язку з не застосуванням коефіцієнту передбаченого п.164.5 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755ЛТ із змінами та доповненнями 1,176470 та заниженням бази оподаткування наданого доходу в не грошовій формі.

Перевіркою обґрунтовано встановлено порушення позивачем п.164.1 ст.164., п.164.5 ст.164 ст..164, п.168.1. ст.168 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI з доповненнями, в результаті чого занижено нарахування по податку на доходи фізичних осіб та не перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за паї на загальну суму 129026,22 грн.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду надано докази законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень та дій, у той час як позивачем переконливих доказів в обґрунтування своєї правової позиції не представлено.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржувані в даній справі рішення та дії відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при їх прийнятті, правильно застосовано норми чинного законодавства при вірному встановленні всіх дійсних обставин справи.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Насінневе» до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 19 липня 2013 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова