Постанова № 32552675, 20.03.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2012 р. Справа №2а-87/12/0170/20

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кисельової О.М.,

при секретарі - Беловій І.С.,

за участю представників: позивача - Джаббарова Т.Р.,

відповідача - Серпутіна Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський акумуляторний завод "Укрпромінвест"

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський акумуляторний завод "Укрпромінвест" до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що товариство не погоджується з винесеним відповідачем податковим повідомленням - рішенням 07.12.2011 року №0000811701, вважаючи, що доходи, виплачені нерезиденту не на території України, за послуги надані не на території України не є об'єктами оподаткування, зокрема, є необґрунтовані висновки акту в частині неутримання та неперерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в сумі 4248,98 грн. Тому посилання податковим органом на п.1 ст. 167 Податкового Кодексу України, п. 7.1 ст.7, п.п. 8.1.1. п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є недоречним, а п. 7.1 ст.7цього закону встановлює лише розмір ставок податку з доходів фізичних осіб, п.п. 8.1.1. п.8.1 ст.8 закону встановлює лише порядок утримання податку податковим агентом.

Ухвалою суду від 20.03.2012 року відповідача замінено на Джанкойську об'єднану державну податкову інспекцію АР Крим Державної податкової служби

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, що зазначені в позові.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та пояснив, що позивачем безпідставно, в порушення вимог діючого законодавства, а саме: Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відніс отримані керівником товариства у відрядженні у Китаї та Германії кошти в сумі 28326,54 грн. до його витрат на відрядження та виплатив йому ці кошти.

Дохід в сумі 28326,54 грн. має бути оподаткований позивачем, як податковим агентом платника податків(керівника)

Податковий агент, який нараховує(виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку у розмірі 15 відсотків. Тому загальна сума донарахованого податку на доходи фізичних осіб - 28326,54 грн. : 15 відсотків складає 4249, 01 грн. А ненарахування, неутримання, несплата податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на вартість іншого платника податків тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку , що підлягає нарахуванню та(або) сплаті до бюджету 4249, 01 грн.: 25 відсотків дорівнює 1062, 25 грн.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський акумуляторний завод "Укрпромінвест", за результатами якої складено акт від 17.11.2011 року №5357/23-1/30389387 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

У вказаному акті встановлено порушення пп.1.32 п.1,п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст. 11, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, пп.12.1.5 п.12.1 ст. 12, п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9, пп.5.4.8 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; пп.135.5.4, п.135.5 ст. 135, пп.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 331833 грн.; п.1 ст. 167 Податкового Кодексу України, п. 7.1 ст.7, п.п. 8.1.1. п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині неутримання та неперерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в сумі 4248,98 грн.; п.8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб, в результаті донараховано пеня в сумі 250,38 грн.

Позивачем оскаржується податкове повідомлення - рішення, яке було винесено стосовно встановленого в акті перевірки порушення п.1 ст. 167 Податкового Кодексу України п. 7.1 ст.7, п.п. 8.1.1. п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині неутримання та неперерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в сумі 4248,98 грн.

Так, у податковому повідомленні - рішенні від 07.12.2011 року №0000811701, визначено суму грошового зобов'язання: за основним платежем - збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Кримський акумуляторний завод "Укрпромінвест" в сумі 4249,01 грн., та нараховано штрафні санкції в розмірі 1062,25 грн.

Перевіряючи обґрунтованість винесення вказаного рішення суд зазначає наступне.

Як встановлено в акті перевірки, підприємством в порушення п.7.1 ст. 7, пп.8.1.1 п.8.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9, пп.5.4.8 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 42 Господарського кодексу України ТОВ "Кримський акумуляторний завод "Укрпромінвест" в авансовий звіт від 29.11.2010 року включено суму, надану керівником товариства Меметовим Л.Р. по відрядженню до Китаю за оплату послуг перекладача в сумі 11113 грн., без подання одержувачем коштів, документа, який би підтверджував оплату послуг перекладача.

Також у звіт включено суму за проїзд перекладача на загальну суму 1581,99 грн.:

22.11.2010 р. - проїзд (Чанжоу - Фуджоу) в сумі 62,29 грн.;

23.11.2010 р. - проїзд (Фуджоу-Венлін) в сумі 173,82 грн.;

23.11.2010 р. - проїзд (Венлін - Шанхай) в сумі 185,73 грн.;

25.11.2010 р. - проїзд (Шанхай - Нандін) в сумі 173,82 грн.;

25.11.2010 р. - проїзд (Нандін- Шанхай) в сумі 173,82 грн.;

25.11.2010 р. - проїзд (Шанхай-Тяндин) в сумі 530,38 грн.;

26.11.2010 р. - проїзд (Тяндин-Пекін) в сумі 69,05 грн.;

26.11.2010 р. - проїзд (Пекін-Шидядджоу) в сумі 110,72 грн.;

26.11.2010 р. - проїзд (Шидядджоу-Пекін) в сумі 102,36 грн.

В порушення п.1 ст. 167 Податкового Кодексу України, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9, пп.5.4.8 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.. 42 Господарського кодексу України товариством в авансовий звіт №АО-0000105 від 23.03.2011 року включено суму, надану керівником ТОВ "Кримський акумуляторний завод "Укрпромінвест" по відрядженню в Германію - за розсилання рекламної інформації в сумі 15631,55 грн., яка не підтверджена відповідними документами, без чека про сплату.

За результатами перевірки податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб визначені у сумі 4248, 98 грн.

Таким чином, встановивши в акті конкретні порушення - не підтверджено суму витрат керівника підприємства, по відрядженню до Китаю, на оплату послуг перекладача та оплату вартості його проїзду, та не підтверджено суму витрат керівника підприємства, по відрядженню до Германії, на оплату за розсилання рекламної інформації, встановлюється порушення п.7.1 ст. 7 та пп.8.1.1 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» п.п.167.1 ст. 167 та п.п.168.1.1 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, з визначенням податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб у сумі 4248, 98 грн.

Тоді як представником відповідача в судовому засіданні порушення вказаних норм закону та кодексу визначається, як безпідставне віднесення отриманих керівником товариства у відрядженні у Китаї та Германії коштів у сумі 28326,54 грн. до його витрат на відрядження. А податковий агент, який нараховує(виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку у розмірі 15 відсотків.

Отже, з визначених в акті перевірки норм законодавства, які порушено позивачем та пояснень представника відповідача слідує, що витрати керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський акумуляторний завод "Укрпромінвест" на відрядження до Китаю та Германії, які було віднесено до авансових звітів від 29.11.2010 року та від 23.03.2011 року, як платника податку є оподатковуваним доходом цього платника, який виплачений на його користь позивачем, з якого позивач зобов'язаний утримувати податок за його рахунок, використовуючи ставку податку у розмірі 15 відсотків.

Згідно п.7.1 ст. 7 та пп.8.1.1 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку в розмірі 15% від об'єкта оподаткування.

Згідно п.п.167.1 ст. 167 та п.п.168.1.1 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із сум такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку в розмірі 15%.

Однак, суд вважає, що в даному випадку, визначаючи позивачу податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 4248, 98 грн. вказані норми не підлягають застосуванню.

Суд зазначає, що змістом акту перевірки та поясненнями представника відповідача підтверджується, що сума у розмірі 28326,54 грн. є коштами, які було отримано керівником позивача у відрядженні в Китаї та Германії, і відповідно до визначення як в акті перевірки так і в оскаржуваному рішенні норми законів , які порушено і визначення податкового зобов'язання позивачу з податку з доходів фізичних осіб, встановлене в акті порушення щодо не підтвердження певних сум, які увійшли до авансових звітів документами не відповідають змісту встановленого порушення відповідно до п.1 ст. 167 Податкового Кодексу України, п. 7.1 ст.7, п.п. 8.1.1. п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині неутримання та неперерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в сумі 4248,98 грн.

Суд звертає увагу, що витрати (будь-які витрати) не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового облік, як визначено у п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до валових витрат.

В акті перевірки від 17.11.2011 року №5357/23-1/30389387 порушення вказаної норми, наряду з порушенням п.п.5.4.8 п.5.4 ст.5 5.3.1 та 5.4.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо можливості включення до валових витрат витрат на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податків за наявності підтверджуючих документів встановлено, і відповідно зроблено висновок про заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 331833 грн.

При цьому в розділі акту перевірки щодо повноти та своєчасності нарахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб взагалі не встановлюється і не робиться висновків щодо порушення позивачем п.7.1 ст. 7 та пп.8.1.1 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» п.п.167.1 ст. 167 та п.п.168.1.1 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України.

Тоді як порушення вказаних норм закону та кодексу є необгрунтованим відносно встановлених в акті обставин з приводу не підтвердження суми витрат керівника підприємства, по відрядженню до Китаю, на оплату послуг перекладача та оплату вартості його проїзду, та не підтвердження суми витрат керівника підприємства, по відрядженню до Германії, на оплату за розсилання рекламної інформації.

Суд погоджується з доводами позову щодо застосування до встановлених обставин п.1.3 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», згідно до якого дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України.

І відповідно дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності не на території України не є об'єктом оподаткування.

Крім того, відповідно до п.15 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Податкового кодексу України. У разі відрядження за кордон підтвердні документи, що засвідчують вартість понесених за кордоном у зв'язку з таким відрядженням витрат, оформлюються згідно із законодавством відповідної держави.

Таким чином, і посилання представника позивача в судовому засіданні на порушення вимог діючого законодавства, а саме: Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон разом з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», в зв'язку з віднесенням позивачем отриманих керівником товариства у відрядженні у Китаї та Германії коштів у сумі 28326,54 грн. до його витрат на відрядження та виплати йому цих коштів, в даному випадку є необгрунтованим.

На підставі викладеного, суд, оцінюючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, керуючись критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, вважає, що його було прийнято необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, упереджено, нерозсудливо, з порушенням закону, тому позовні вимоги підлягають задоволенню і податкове повідомлення-рішення від 07.12.2011 року №0000811701 визнається судом протиправним та підлягає скасуванню.

В порядку ст. 94 КАС України на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 28грн.23коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.11, ст. 94, 158-163, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 07.12.2011 року №0000811701.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський акумуляторний завод "Укрпромінвест" з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 28грн.23коп., шляхом списання органами Державного казначейства з рахунків відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кисельова О.М.