Ухвала суду № 32548435, 22.07.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Борискін С.А.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"22" липня 2013 р. Справа № 817/721/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Одемчука Є.В.

Шевчук С.М.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_8;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "20" березня 2013 р. у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби від 22.11.2012 року № 00000751751, від 22.11.2012 року № 00000761751 та від 22.11.2012 року № 00000771751.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби просить скасувати вказану постанову через порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрована як фізична особа-підприємець, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Рівненському районі та є платником ПДВ. Види діяльності, які здійснювала - 51.38.0 «Оптова торгівля іншими продуктами харчування» та 60.24.0 «Діяльність автомобільного вантажного транспорту».

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 ДПІ у Рівненському районі складено акт 349/42/1751/НОМЕР_1 від 07.11.2012 р., що містить висновок про порушення пп.7.1 ст. 7, пп.9.12.1, пп. 9.12.2 п. 9.12 ст.9 Закону України від 22.05.2003 року №889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб", ст. 13, абз. б п.1 ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92р. №13-92 "Про прибутковий податок з громадян", п.6 ст. 128 Господарського кодексу України, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.94р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.138.2 ст.138, п.167.1 ст.167, п. 177.1, п.177.2, п.177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 5791,38 грн., порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, пп.201.1, пп.201.2, пп.201.4, пп.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 4637 грн., порушення п.1.12 ст.1, п.3.4 ст.3,пп.4.2 ст.4, пп.4.2.15 п.4.2 ст.4, пп.9.10 ст.9, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп. "а" п..19.2 ст.19, пп.20.3.1, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20, п.22.3 ст.22 Закону України від 22.05.2003р №889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб при перевірці коштів, отриманих під звіт, в сумі 5796,78 грн. за 2010р.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №00000751751 від 22.11.2012 р., податок з доходу фізичних осіб від підприємницької діяльності 5791,38 грн. (за основним платежем) та 2895,69 грн. (за штрафними санкціями), №00000761751 від 22.11.2012 р. податок з доходу фізичних осіб (наймані особи) на суму 5796,78 грн. (за основним платежем) та 1449,2 грн. (за штрафними санкціями) та №00000771751 від 22.11.2012р. завищення від'ємного значення ПДВ 4637 грн. (за основним платежем).

За результатами розгляду первинної скарги ДПС в Рівненській області рішенням від 29.01.2013 року №70/14/10-210/487 позивачу частково зменшено донараховані суми по акту позапланової перевірки, а саме щодо застосування штрафної (фінансової) санкції по податку на доходи фізосіб від підприємницької діяльності в сумі 2463,63 грн., у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов'язання, за 2010р. не враховані приписи ч. ІІ ст. 58 Конституції України, тобто за порушення, вчинені у попередніх періодах та виявлених після набрання чинності ПКУ не допускається застосування санкцій, що не були передбачені нормативно-правовими актами до 01.01.2011р.

За наслідком розгляду первинної скарги ДПС у Рівненській області скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі від 22.11.2012 р. № 00000751751 у частині визначення грошового зобов'язання в сумі 2463,63 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, від 22.11.2012 р. № 00000771751 про зменшення розміру від'ємного значення по податку на додану вартість в сумі 3620,00 грн. за основним платежем.

Судом встановлено, що найманим працівником позивача - заготівельником ОСОБА_6 15.09.2010 року здійснено закупівлю меду бджолиного у кількості 1716 кг на загальну суму 34148,40 грн. у ОСОБА_7, що підтверджується закупівельним актом № 4 від 15.09.2010р. та довідкою Скельківської сільської Ради Василівського району Запорізької області №1196 від 09.08.2010 р. Закупівля здійснювалась за кошти, виданими під звіт заготівельнику позивача ОСОБА_6 за видатковим касовим ордером від 14.09.2010 р. на суму 45000 грн.

Перевезення вантажу здійснене ТОВ «Гал Славія» з смт. Устинівка Кіровоградської області до м. Рівне та підтверджується актом виконаних робіт № GS0000011 від 11.08.2011р. на суму 6100 грн.; рахунком-фактурою № GS0000011 від 11.08.2011р. на суму 6100 грн.; договором-заявкою №16 на перевезення вантажу від 10.08.2011р.; ТТН ААБ №0012076 від 10.08.2011р.; банківською випискою про проведені розрахунки.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до п. 3.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України 15.12.2004р. №637 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за №40/10320, підприємства, що займаються закупівлею товарів сільськогосподарської продукції, проведення розрахунків за які не врегульовано законодавством України, можуть проводити видачу готівки здавальникам такої сільськогосподарської продукції за відомостями, в яких зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що засвідчуються підписом здавальника.

Відповідно до пп. 170.9.2 Податкового кодексу України звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою Порядком №996, до закінчення 5 банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження; завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

Згідно п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

До витрат операційної діяльності відносяться витрати, визначені пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 Податкового кодексу України.

Згідно п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

У відповідності до п.138.6 ст.138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.138.8.1 ст.138 Податкового кодексу України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Системний аналіз приписів Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що наявність належними чином оформленого первинного документа на отриманий товар та послугу, оплаченого фізичною особою підприємцем та віднесеного на витрати у зв'язку із отриманим доходом, дає право віднести на витрати суми коштів за придбаний товар та послугу у періоді в якому він був проданий у зв'язку із господарською діяльністю.

Відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Наявність належним чином оформленої податкової накладної, за умови підтвердження господарської операції первинними та розрахунковими документами, є достатньою підставою для формування платником податків податкового кредиту.

Отже, ФОП ОСОБА_4 правомірно сформовано витрати за придбаним медом підзвітною особою найманим працівником у сумі 34148,40 грн., податковий кредит з податку на додану вартість на суму 1016,67 грн. та витрати на суму 5083,33 грн. по господарських операціях з транспортного перевезення меду ТОВ «Гал Славія».

Щодо посилань на нікчемність правочину колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, котре не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Відповідач не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, така позиція не підкріплена належними доказами чи рішенням суду про визнання його таким.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "20" березня 2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) А.Ю.Бучик

судді: (підпис) (підпис) Є.В.Одемчук С.М. Шевчук

З оригіналом згідно: суддя _______ А.Ю.Бучик

Повний текст cудового рішення виготовлено "23" липня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська,8,м.Рівне,33023