Постанова № 32548433, 12.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 р. Справа № 804/3118/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шевцовій М.Ю.

за участю:

представника позивача Кісілевич Є.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції у Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2011 року Приватне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоцентраль» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.04.2010 р. № 0001761503/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19022,25 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 серпня 2011 року вказаний адміністративний позов залишений без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року ухвала суду першої інстанції залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.01.2013 року задоволено касаційну скаргу позивача та скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 серпня 2011 року про залишення адміністративного позову без розгляду та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року про залишення без змін вказаної ухвали суду першої інстанції, і справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 29.05.2013 року відповідача в адміністративній справі - Державну податкову інспекцію у м. Дніпродзержинську замінено на Дніпродзержинську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - відповідач).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 09.04.2010 року ДПІ у м.Дніпродзержинську була проведена камеральна перевірка своєчасності сплати позивачем орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за результатами якої був складений Акт № 2194/147/15-3/00130820 на підставі якого прийняте податкове повідомлення - рішення № 0001761503/0 від 20.04.2010 року, яким до ПАТ «Дніпродзержинська теплоцентраль» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 19022, 25 грн. Вважає, що відповідачем податковим повідомленням - рішенням неправомірно застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за землю за лютий 2009 року, оскільки фактично позивачем були сплачені платіжними дорученнями № 133 від 27.01.2010 р. на суму 38000 грн., № 136 від 28.01.2010 р. на суму 4500 грн., № 387 від 26.02.2010 р. на суму 40300 грн. самостійно нараховані суми платежів по орендній платі за землю за грудень 2009 р. та січень 2010 р., що свідчить із призначення платежу у вказаних платіжних дорученнях. Відповідач самостійно зарахував вказані суми у рахунок погашення податкових зобов'язань за інший період, що протиречить вимогам Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у зв'язку з чим, висновок ДПІ про несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобов'язання за лютий 2009 року є безпідставним, а податкове повідомлення - рішення № 0001761503/0 від 20.04.2010 року підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 12.06.2013 року не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю. Проти позову заперечував. Подав до суду письмові заперечення, які приєднані до матеріалів справи, з яких свідчить, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесено з урахуванням норм діючого законодавства та підстави для його скасування відсутні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.

09.04.2010р. Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську (правонаступником якої являється Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби) було проведено камеральну перевірку ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» з питань своєчасної сплати самостійного визначеного податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 03.03.2009 р. по 26.02.2010 р. за результатом якої складено Акт №2194/147/15-3/00130820 від 09.04.2010 р. Згідно висновків Акту, в ході перевірки було встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181 - III (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, втратив чинність з 01.01.20122 р. на підставі Закону України від 02.12.2010 р. № 2755 - VI) та ст. 17 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. № 2535 - XII (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), а саме - несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за лютий 2009 року (а.с.16-17).

20.04.10р. ДПІ у м. Дніпродзержинську було винесене податкове повідомлення - рішення № 0001761503/0, яким до підприємства застосовано штрафні (фінансові) санкції за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 19022,25 грн., яке було надіслано підприємству по пошті з супровідним листом від 21.04.10 № 12764/10/15-3 з повідомленням про вручення. Факт отримання підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення 26.04.10 р. (а.с. 21, 101).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. №2535 - XII (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, втратив чинність з 01.01.2011 р.), за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Статтею 14 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що платники орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181 - III (далі - Закон № 2181 - III, чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими чаконами України.

Згідно п. 5.1, п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону № 2181- III, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій пекларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Відповідно до преамбули Закону України № 2181- III, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів і обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідальність у вигляді штрафних санкцій за порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання передбачена саме Законом № 2181- III (п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181- III).

Згідно п.п.17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 - III передбачено застосування штрафних санкцій:

«В разі, якщо платник податку не сплачує узгоджену суму податкових зобов'язань на протязі граничних термінів, визначених цим законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф в наступних розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. - в розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - в розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. - в розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу».

Специфіка штрафної санкції, передбаченої зазначеним підпунктом полягає в тому, що вона нараховується органом державної податкової служби за наявності факту погашення податкового боргу.

Згідно підпункту 1.3 статті 1 Закону № 2181- III визначено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій при їх наявності), самостійно узгоджене платником податків в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене в встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Судом встановлено, що 22 січня 2009 року позивачем до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську була подана податкова декларація з орендної плати за землю за 2009 рік, відповідно до якої в 2009 році підлягало до сплати 456533,80 грн. із щомісячною сплатою платежів в розмірі - 38044,52 грн. (а.с.22).

09 квітня 2010 року в ході проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, за результатами якої було складено Акт №2194/147/15-3/00130820, було виявлено порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за землю за січень 2009 р. (а.с. 16-17), а саме, податкове зобов'язання в сумі 38044,48 грн. було сплачено 27.01.2010 р. (п/д № 133 на суму 24982,13 грн.), 28.01.2010 р. (п/д № 136 на суму 42,44 грн.), 26.02.2010 р. (п/д № 387 на суму 13019,91 грн.), при цьому, граничний строк сплати податкових зобов'язань за січень 2009 р. закінчився 02.03.2009 р.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем правомірно на підставі п.п. 17.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181 - III нараховані штрафні (фінансові) санкції та сформовано податкове повідомлення-рішення № 0001761503/0 від 20.04.2010 р. на суму 19022,25 грн., що складає 50% суми податкових зобов'язань за лютий 2009 року (а.с. 21) і підстави для його скасування відсутні.

Суд не погоджується із доводами позивача з приводу того, що відповідачем неправомірно було змінено призначення платежів по орендній платі за земельні ділянки, сплачені платіжними дорученнями № 133 від 27.01.2010 року, № 136 від 28.01.2010 року та №387 від 26.02.2010 року за період грудень 2009 р. і січень 2010 року, оскільки в ході розгляду справи було встановлено, що станом на 01.03.2009 року за підприємством по орендній платі за землю рахувався податковий борг у сумі 233298.42 гри. та пеня 2497,32 грн.

Згідно п.7.7 ст.7 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 - III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) та п.1.6 розділу 1інструкції «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України,» (із змінами та доповненнями), затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005р № 276, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за № 843/11123, проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, у порядку календарної черговості його виникнення, а вразі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Таким чином, самостійно нараховану та сплачену позивачем суму податкових зобов'язань з орендної плати за землю за січень 2009 року по строку сплати 02.03.09р. у сумі 38044,48 грн. (платіжними дорученнями № 133 від 27.01.2010 року, № 136 від 28.01.2010 року та № 387 від 26.02.2010 року) було правомірно зараховано відповідачем в погашення попереднього податкового боргу підприємства. На фактичну ж суму сплати були нараховані штрафні санкції по орендній платі за землю за період з 03.03.09р. по 26.02.10р. за затримку понад 90 календарних днів у розмірі 50 % на суму 19022,25 грн.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то в задоволенні позову щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 20.04.2010 року № 0001761503/0, слід відмовити.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції у Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева