Рішення № 32547978, 15.07.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" липня 2013 р. Справа № 926/493/13.

За позовом Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго»

до відповідача Приватного підприємства «Полекс-Люкс»

про стягнення заборгованості - 13835,04 грн.

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Дарчук О.І.

Представники:

від позивача - Гарабажій Н.О. (довіреність № 3043 від 29.12.12 року)

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго» звернулось з позовом до приватного підприємства «Полекс-Люкс» про стягнення заборгованості у сумі 13835,04 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 01 грудня 2007 року між сторонами було укладено договір № 551 на постачання теплової енергії в гарячій воді, згідно якого позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді у потрібних йому обсягах, а останній зобов'язувався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в термін до 15 числа за розрахунковим місяцем. Далі позивач стверджує, що відповідач прострочив виконання договірних зобов'язань по своєчасній оплаті за спожиту теплову енергію, в результаті чого за період з 01 листопада 2010 року по 28 лютого 2013 року у нього існує заборгованість у сумі 11511,99 грн. Також за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивачем нараховані відповідачу пеня у сумі 856,30 грн., індекс інфляції у сумі 747,63 грн. та три проценти річних у сумі 719,12 грн.

Ухвалою від 01 липня 2013 року суд, беручи до уваги клопотання позивача та враховуючи особливості розгляду спору, продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

15 липня 2013 року позивач подав суду письмову заяву про часткову відмову від позовних вимог, в якій вказує, що відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у сумі 856,30 грн.

Також, 15 липня 2013 року позивач подав суду письмову заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд сягнути з відповідача основний борг у сумі 11049,21 грн., індекс інфляції у сумі 720,25 грн. та три проценти річних у сумі 704,63 грн.

Так, подані позивачем заяви про часткову відмову від позовних вимог та про зменшення розміру позовних вимог не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому суд приймає їх.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, явку повноваженого представника у судові засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду.

Також, своїми ухвалами суд визнавав явку представників сторін у засіданні суду обов'язковою, а також попереджав відповідача, що у випадку неявки його представника у судове засідання, спір буде вирішено без його участі за документами наявними у матеріалах справи.

Отже, не з'явлення у судові засідання відповідача та не надання ним відзиву на позовну заяву не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного:

01 грудня 2007 року між Приватним підприємством «Полекс-Люкс» та міським комунальним підприємством «Чернівцітеплокомуненерго» укладено договір № 551 на постачання теплової енергії в гарячій воді, згідно якого, позивач взяв на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язувався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Частина 4 розділу 2 договору № 551 від 01 грудня 2007 року передбачає, що в разі зміни тарифів споживач послуг сплачує за теплову енергію за новими тарифами з дня введення їх в дію.

Розмір оплати визначався відповідно до встановлених тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради «Про встановлення скоригованих двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення ...» від 22.02.2011 року № 122/4, рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради «Про внесення змін в рішення виконавчого комітету міської ради від 22.02.2011р. № 122/4, від 30.12.2008р. № 1031/24 щодо встановлення двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення ...» від 22 листопада 2011 року № 724/20, рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради «Про внесення змін в рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 30.12.2008 року № 1031/24 «Про затвердження норм витрат тепла, розмірів двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення та одноставкових тарифів на теплову енергію на гаряче водопостачання (підігрів) та визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету міської ради від 08.07.2008 року № 499/13» від 25.06.2013 року № 338/10 та Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 16.03.2012 р. № 140. Величина тарифу та його зміни доводились до відповідача регулярно і своєчасно, як і до інших споживачів теплової енергії. Інформація про тарифи на послуги з теплопостачання друкувалася в засобах масової інформації.

Нарахування плати за теплову енергію відповідачу проводилося відповідно до Закону України «Про теплопостачання» та Постанови Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06. 2011 року «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» за двоставковими тарифами.

Так, двоставковий тариф - це тариф на послуги теплопостачання, який складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії.

Приєднане теплове навантаження визначається технічними умовами на приєднання споживача та обумовлюється договором між теплопостачальною організацією та споживачем про використання теплової енергії та гарячої води, а кількість спожитої теплової енергії обчислюється теплолічильником або при його відсутності за розрахунком згідно з Правилами користування тепловою енергією.

Плата за одиницю приєднаного теплового навантаження включає в себе умовно-постійну частину витрат теплопостачальної організації на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії. Плата за фактичний об'єм спожитої теплової енергії компенсує умовно-змінну частину витрат теплопостачальної організації.

Умовно-змінна частина витрат містить у собі тільки витрати за статтями «паливо» та «електроенергія», які витрачені на вироблення спожитої теплової енергії, всі інші витрати теплопостачання включені до умовно-постійних витрат.

Згідно пункту 4 розділу 2 договору № 551 від 01 грудня 2007 року та частини 6 статті 276 Господарського кодексу України - «Розрахунки за договором енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону».

Законом України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.1990 року N 507-ХІІ, а саме статтею 10 передбачено зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно затверджують або регулюють ціни (тарифи).

Пунктом 2 частини 1 статті 6 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» передбачено - «Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг здійснює: встановлення тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг».

У даному випадку рішення Чернівецької міської ради та Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг були прийняті у відповідності до чинного законодавства.

Також слід врахувати той важливий факт, що позивач є суб'єктом природної монополії та з урахуванням статті 25 Господарського кодексу України не визначає умови реалізації товару на ринку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у період листопад 2010 року - січень 2011 року поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на суму 17535,80 грн. При цьому, відповідачем за надану теплову енергією розрахунок належним чином та в повному обсязі не проведено, в результаті чого станом на 28 лютого 2013 року у відповідача перед позивачем існує борг у сумі 11049,21 грн.

Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично відпущену теплову енергію.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно пункту IV.1. розділу 4 договору № 551 від 01 грудня 2007 року розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів на підставі показань приладів обліку чи розрахунків.

Відповідно частини 2 розділу 6 договору № 551 від 01 грудня 2007 року споживач послуг зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором терміни, але не пізніше ніж 15 числа за розрахунковим місяцем.

Так, відповідач оплату за поставлену йому позивачем теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах у відповідності до умов договору в повній мірі не провів, в результаті чого у відповідача перед позивачем існує заборгованість у сумі 11049,21 грн., яку він зобов'язаний сплатити.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідач за прострочення виконання грошового зобов'язання має сплатити позивачу індекс інфляції у сумі 720,25 грн. та три проценти річних у сумі 704,63 грн.

Судові витрати покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Керуючись статтями 42, 43, 22, 43, 49, 69, 75, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «Полекс-Люкс» - м. Чернівці, вул. Авіаційна, 9-а/1, код 34026519 на користь міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» - м. Чернівці, вул. Максимовича, 19-а, код 34519280 - заборгованість у сумі 11049,21 грн., індекс інфляції у сумі 720,25 грн., три проценти річних у сумі 704,63 грн. та судовий збір у сумі 1551,26 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 15 липня 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане та оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 19 липня 2013 року.

Суддя О.С. Тинок