Рішення № 32547940, 18.07.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.07.2013 Справа № 920/58/13

За позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків,

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Суми,

про стягнення 103 680 грн. 00 коп.

Суддя О.Ю. Резніченко

Представники:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання А.І. Сидорук.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 20 грудня 2011 року договору поставки № 96, 81 000 грн. основного боргу, 14580 грн. пені, 8100 грн. штрафу.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позовних вимог, оскільки товар відповідачем не отримувався, заявки на поставку товару відповідач позивачу не подавав.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач в судове засідання не з'явився.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» доказом повідомлення сторони про судове засідання, в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку, може бути засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Отже, про час та місце судового засідання відповідач повідомлений налележним чином, що підтверджується долученими до матеріалів справи, належним чинов завіреними, наступними документами: копією фіскального чеку № 9881 від 05.07.2013 року; списком № 1 від 05.07.2013 року згрупованих реєстрованих поштових відправлень поданих господарським судом Сумської області в Дільницю корпоративного клієнта; списком № 2721 від 05.07.2013 року; карткою обліку вихідних документів.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.2011 року між сторонами був укладений договір поставки з відстрочкою розрахунку № 96 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язується передавати у власність відповідача комп'ютерну, копіювальну і офісну техніку, та комплектуючі до них (надалі - Товар), а відповідач, в свою чергу, зобов'язується прийняти і сплатити за нього на умовах Договору.

21 грудня 2011 року позивач поставив, а відповідач прийняв Товар на загальну суму 81000 грн.

Згідно до п. 1.3 Договору Товар передається від позивача до відповідача по акту приймання-передачі товару.

Факт отримання Товару відповідачем підтверджується підписаним сторонами та скріпленими їх печатками, зокрема відповідачем - ОСОБА_2, актом приймання-передачі товару від 21.12.2011 року.

Суд неодноразово в судових засіданнях оглядав оригінал Договору та вищезазначеного акту.

У судових засіданнях відповідач не надав ствердної відповіді стосовно того, ким був зроблений підпис на акті, а 18.04.2013 року, за заявою відповідача про призначення почеркознавчої експертизи, суд призначив почеркознавчу експертизу та зупинив провадження у справі.

04.07.2013 року матеріали справи були повернуті з експертної установи разом з висновком експерта.

У висновку НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області № 31 від 17.06.2013 року зазначено, що підпис в графах «Покупатель» на сторінках 1-4 та у графі «Директор» на сторінці 4 дтовгострокового договору поставки з відстрочкою платежу № 96 від 20.12.11 року та акті приймання-передачі товару у графі «Директор» від 21.12.11 року виконані ОСОБА_2, зразки підписів якої надані на дослідження.

Отже, Договір та акт приймання передачі підписані сторонами та скріплені їх печатками, а отже налажним чином оформлені та є обов'язковими для сторін.

Відповідно до п. 4.3 Договору відповідач проводить оплату за поставлений Товар протягом 14 банківських днів з моменту поставки.

Тобто, 05 січня 2012 року сплив термін сплати за поставлений Товар, однак відповідач не розрахувався, чим змусив позивача звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідач у відзиві зазначає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до п.п. 1.3, 2.1 Договору кожна партія Товару визначається відповідними заявками, а таких заявок не було, не було і накладних та Договір підписувався відповідачем з метою майбутніх намірів працювати з позивачем на зазначених у Договорі умовах. Договір та акт не містять печатки відповідача.

Однак, на оригіналі акту та Договору, наданих суду для огляду та експерту - для проведення дослідження, печатка відповідача наявна.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів, якщо договором не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено вище, факт поставки та отримання Товару відповідачем підтверджується належно оформленим актом приймання-передачі товару від 21.12.2011 року, а сторони п. 4.3 Договору встановили строк оплати.

Отже, суд дійшов висновку, що основна заборгованість відповідача в розмірі 81000 грн. 00 коп. підтверджується матеріалами справи, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача вищезазначеної суми є правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства, крім інших визначених у статті, є справедливість, добросовісність та розумність.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами, не відповідають фактичним обставинам справи, а посилання на порушення порядку поставки товару не спростовує факт поставки Товару за Договором, факт його отримання відповідачем та не позбавляє обов'язку відповідача добросовісно виконати зобов'язання - сплатити кошти за отриманий Товар.

Крім того, відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України застосовуються у розмірі встановленому законом або договором.

Відповідно до п. 6.3 Договору відповідач, у разі порушення встановленого строку розрахунку за Товар, сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 8100 грн. штрафу.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем строків виконання зобов'язання, штраф передбачений сторонами у Договорі, а тому вимога про стягнення з відповідача 8100 грн. штрафу підлягає задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 14580 грн. пені.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 6.2. Договору відповідач, у разі порушення встановленого строку розрахунку за Товар, сплачує позивачу пеню у розмірі 36% річних від суми заборгованості за кожен день прострочення здійсненого платежу.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, то санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Однак розмір пені встановлений Законом України «Про відповідальність за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд здійснив перерахунок пені і дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню, а саме стягує з відповідача на користь позивача 6128 грн. 11 коп. пені, за період з 05.01.2012 року по 04.07.2012 року.

Також, 11.04.2013 року відповідачем була подана заява про призначення судово-почеркознавчої експертизи.

Ухвалою від 18.04.2013 року було призначено експертизу, зупинено провадження у справі та витрати по оплаті експертизи покладені на відповідача.

Відповідач кошти за проведення експертизи не сплатив та судовий експерт направив на адресу господарського суду Сумської області лист з рахунком № 88 від 17.06.2013 року для сплати коштів за проведення експертизи.

20.06.2013 року господарський суд направив відповідачу лист з рахунком, в якому встановив строк оплати експертизи до 04.07.2013 року.

Крім того, ухвалою від 04.07.2013 року суд зобов'язав відповідача надати суду письмові докази по справі, однак жодних доказів про сплату витрат за проведення експертизи відповідач не надав.

Враховуючи, що заява про призначення експертизи заявлена саме відповідачем, ухвалою покладено на відповідача обов'язок сплати, однак відповідачем добровільно не сплачена, в той час як експертиза належним чином проведена Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром приУМВС України в Сумькій області, то суд стягує на користь вищезазначеної експертної установи з відповідача 2250 грн. 24 коп., за проведення почеркознавчої експертизи № 31 від 17.06.2013 року.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) 81000 грн. боргу, 8100 грн. штрафу, 6128 грн. 11 коп. пені, 1904 грн. 56 коп. судового збору.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Сумській області (вул. Кіровоградська, 8, м. Суми, 40007, код 25574892) 2250 грн. 24 коп., за проведення почеркознавчої експертизи № 31 від 17.06.2013 року.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Після набрання рішенням законної сили, копію рішення та наказ направити на адресу НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області.

Повне рішення складено 23.07.2013 року.

Суддя О.Ю. Резніченко