Постанова № 32547932, 19.07.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2013 р. Справа № 920/495/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Івакіна В.О., суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників:

позивача - Хованська І.В. (дов. №14/20-30-13 від 14.01.2013 р.)

відповідача - Торута О.З. (дов. №588 від 16.07.2013 р.), Барбуца Н.М. (дов. №589 від 16.07.2013 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1895С/1-8) на рішення господарського суду Сумської області від 15 травня 2013 року у справі

за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ЛАТ", с. Шаповалівка, Конотопський район, Сумська область

про стягнення 15071,38 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ДПАТ "НАК "Украгролізинг", звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив стягнути з ТОВ "БІО ЛАТ" кошти в сумі 15071,38 грн., з яких: 10935,00 грн. - сума заборгованості по сплаті попереднього лізингового платежу, 3159,00 грн. - сума лізингових платежів, 319,36 грн. - пеня, 373,71 грн. - сума індексації, 284,31 грн. - сума 3% річних; судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Сумської області від 15 травня 2013 року у справі №920/495/13 (суддя Зражевський Ю.О.) позов задоволено.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що ТОВ "БІО ЛАТ" належним чином виконані всі зобов'язання відповідно до умов договору та вимог законодавства, своєчасно та в повному обсязі сплачені всі лізингові платежі за договором. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити; судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на позивача.

Позивач у відзиві та представник в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вислухавши в судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.02.2004 р. між ВАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (лізингодавець), назву якого змінено на ДПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" на підставі постанови КМУ від 31 серпня 2011 р. за №951, та ТОВ "Лілея" (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №18-04-223фл (а.с.10-20).

Відповідно до п.1 договору лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника за умови сплати лізингоодержувачем лізингових платежів, черговість, розмір і строки сплати яких встановлюються графіком сплати лізингових платежів.

В 2007 році між ДПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", ТОВ "Лілея" та ТОВ "БІО ЛАТ" укладено додатковий договір №1 від 11.06.2007 р. до договору фінансового лізингу №18-04-223фл, відповідно до умов якого всі права та обов'язки по договору, які несло ТОВ "Лілея", беззаперечно та без інших умов прийняв відповідач (а.с.28).

Факт приймання-передачі предмету лізингу підтверджується актом від 11.06.2007 р. (а.с.29).

Пунктом 1 додаткового договору встановлено, що лізингодавець та лізингоодержувач підтверджують, що на дату укладання цього додаткового договору лізингоодержувач на виконання зобов'язання по договору фінансового лізингу від 25.02.2004 р. №18-04-223фл сплатив лізингодавцю 545 300,44 грн., в т.ч. попередній лізинговий платіж в сумі 142723,06 грн., з них: в частині відшкодування вартості - 102043,50 грн., в частині винагороди 40679,56 грн. та чергові лізингові платежі в сумі 402577,38 грн., в т.ч. в частині відшкодування вартості предмета 343488,00 грн., в частині сплати винагороди за користування коштами 59089,38 грн.

Згідно п.3 додаткового договору ТОВ "БІО ЛАТ" прийняв на себе усі боргові зобов'язання ТОВ "Лілея" по договору та зобов'язання, що будуть виникати в майбутньому з дати підписання цього додаткового договору.

Колегія суддів зазначає, що господарським судом вірно встановлено, що згідно акту звірки розрахунків до договору фінансового лізингу №18-04-223фл лізінгоодержувачу нараховано 102043,50 грн., що складає частину відшкодування техніки. З них лізінгоодержувачем сплачено 91108,50 грн.

Станом на 15.05.2013 р. повна сума вказаного попереднього платежу на користь лізингодавця не сплачена, заборгованість по його сплаті становить 10935,00 грн.

Крім того, відповідно до умов договору загальна сума чергових лізингових платежів за користування предметом лізингу (без урахування попередньої оплати) згідно графіків сплати лізингових платежів складає 654 995,88 грн., з яких лізінгоодержувачем сплачено 651 836,88 грн. Отже, заборгованість по сплаті лізингових платежів склала 3159,00 грн.

З метою врегулювання питання щодо погашення виниклої заборгованості за договором фінансового лізингу №18-04-223фл, позивач направив ТОВ "БІО ЛАТ" вимогу (лист №14/316 від 07.02.2013 р.) про сплату заборгованості в сумі 14094,00 грн. (а.с.40-41).

Відповідач зазначену вимогу отримав 13.02.2013 р., однак заборгованість не сплатив.

Вважаючи, що ТОВ "БІО ЛАТ", не сплативши заборгованість за договором, неправомірно та безпідставно користується предметом лізингу, ДПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з лізингоодержувача коштів в сумі 15071,38 грн., з яких: 10935,00 грн. - сума заборгованості по сплаті попереднього лізингового платежу, 3159,00 грн. - сума лізингових платежів, 319,36 грн. - пеня, 373,71 грн. - сума індексації, 284,31 грн. - сума 3% річних.

Колегія суддів вважає висновок господарського суду про задоволення позовних вимог законним та обґрунтованим з наступних підстав.

Пунктами 5.6 та 8.1 договору встановлено, що договір діє до повного виконання сторонами положень договору, підставою для переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача є виконання зобов'язань щодо сплати всіх лізингових платежів і повної вартості предмета лізингу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З наявного в матеріалах справи акту звірки розрахунків №5871 від 30.09.2010 р., підписаного сторонами, вбачається, що за ТОВ "БІО ЛАТ" обліковується залишок поточної заборгованості в сумі 14094,00 грн. (а. с 80).

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на довідку Державної фінансової інспекції в Сумській області від 26.11.2012 р. за №07-06/88, яка є внутрішнім документом між підприємством та органом, який здійснював перевірку підприємства, як на доказ в підтвердження відсутності заборгованості ТОВ "БІО ЛАТ" перед позивачем в частині відшкодування вартості техніки та в частині винагороди за супроводження договору, спростовуються наявною в матеріалах справи довідкою Державної фінансової інспекції в Сумській області від 15.01.2013 р.

Довідкою ревізії фінансово-господарської діяльності ПАК НАК "Украгролізинг" в частині діяльності Сумської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2012 р., зокрема зазначено, що станом на 30.09.2012 р. сума заборгованості ТОВ "БІО ЛАТ" перед Національною акціонерною компанією "Украгролізинг", яка складає 14094,00 грн., є спірною та підлягає розгляду у судовому порядку (а. с. 142-144).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "БІО ЛАТ" 10935,00 грн. заборгованості по сплаті попереднього лізингового платежу та 3159,00 грн. лізингових платежів повністю підтверджуються матеріалами даної справи, є правомірними та обґрунтованими, в зв'язку з чим господарський суд дійшов правомірного висновку про їх задоволення.

Згідно розрахунку основного боргу з урахуванням пені, індексу інфляції, 3% річних від простроченої суми нарахованих Національною акціонерною компанією "Украгролізинг" ТОВ "БІО ЛАТ" по договору №18-04-223фл від 25.02.2004 р., станом на 23.01.2013 р., за порушення відповідачем умов договору щодо сплати лізингових платежів нараховано пеню у розмірі 319,00 грн., сума індексації основного боргу відповідно до індексу інфляції склала 373,71 грн., сума 3% річних від простроченої суми склала 284,31 грн. (а.с.36-37).

Пунктом 7.1. договору передбачено, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно з ч. 6. ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або поговором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача 319,36 грн. пені, 373,71 грн. індексу інфляції та 284,31 грн. 3% річних від простроченої суми, є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Враховуючи наведене, колегія судів вважає, що господарський суд дійшов правомірного висновку про визнання позовних вимог ДПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Сумської області від 15 травня 2013 року у справі №920/495/13 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 22, 75, 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 15 травня 2013 року у справі №920/495/13 залишити без змін.

Повна постанова складена 19.07.2013 р.

Головуючий суддя Івакіна В.О.

Суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.