Рішення № 32547901, 18.07.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" липня 2013 р. Справа № 911/2614/13

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

За позовом приватного підприємства «Сембі», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Бірлов», Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Горенка

про стягнення 269509,43 грн.

за участю представників:

від позивача: Письменна Н.В. (дов. від 17.07.2013 р.);

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

приватне підприємство «Сембі» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Бірлов» (далі - відповідач) про стягнення 269509,43 грн., з яких 247500,00 грн. заборгованості, 18341,19 грн. пені та 3668,24 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оперативного лізингу від 16.07.2012 р., в частині сплати лізингових платежів, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 247500,00 грн. У зв'язку з наявністю зазначеної заборгованості позивачем на підставі п. 10.3. договору нараховано відповідачу 18341,19 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 3668,24 грн. 3% річних.

18.07.2013 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання, в якому він визнав наявність заборгованості перед позивачем за договором оперативного лізингу від 16.07.2012 р. у сумі 247500,00 грн. та просив суд розглядати справу без участі його представника.

Представник позивача в судовому засіданні 18.07.2013 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 18.07.2013 р. не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.07.2012 р. між приватним підприємством «Сембі» (лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Бірлов» (лізингоодержувач) було укладено договір оперативного лізингу (договір), відповідно до умов якого лізингодавець передає лізингоодержувачу в платне користування на умовах оперативного лізингу майно, що належить йому на праві власності, строком до 31.05.2013 р. включно, а лізингоодержувач приймає майно і здійснює оплату лізингодавцю лізингових платежів в порядку, визначеному діючим законодавством та договором (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору об'єктом лізингу являється обладнання для ресторану, зазначене в додатку № 1 (специфікація) до договору. Додатки являються невід'ємною частиною договору.

Згідно з п.п. 2.3., 2.4. договору об'єкт лізингу передається лізингодавцем і приймається лізингоодержувачем 16.07.2012 р. Передача об'єкта лізингу оформляється актом приймання-передачі, який являється невід'ємною частиною договору.

На виконання умов договору 16.07.2012 р. позивач передав, а відповідач прийняв у користування за актом № 1 приймання-передачі майно - обладнання для ресторану загальною вартістю 491155,00 грн., відповідно до вказаного в акті переліку.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що розмір місячного платежу становить 22500,00 грн.

Лізингові платежі нараховуються за період з дати підписання акта приймання-передачі до дати повернення (включно) та сплачуються лізингоодержувачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок лізингодавця у строк не пізніше 31.05.2013 р. (п. 4.2. договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що строк дії договору встановлюється з дати підписання договору до 31.05.2013 р.

10.06.2013 р. з огляду на закінчення строку дії договору оперативного лізингу від 16.07.2012 р. сторонами підписано акт приймання-передачі № 2, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв майно - обладнання для ресторану, що являється предметом лізингу за договором від 16.07.2012 р.

Проте, як зазначає позивач, в порушення умов договору оперативного лізингу відповідач свої зобов'язання в частині сплати лізингових платежів за період з липня 2012 р. по травень 2013 р. не виконав, в зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 247500,00 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки від 10.06.2013 р.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 247500,00 грн. заборгованості за договором оперативного лізингу від 16.07.2012 р., яка утворилася за відповідачем за період з липня 2012 р. по травень 2013 р., тобто за 11 місяців (22500,00 грн. * 11).

Як вбачається з матеріалів справи, майно - обладнання для ресторану, що являється предметом лізингу за договором від 16.07.2013 р., було отримано відповідачем у користування за актом приймання-передачі № 1 лише 16.07.2012 р., а тому позивачем безпідставно нараховано відповідачу лізинговий платіж за липень 2012 р. у сумі 22500,00 грн., як за повний місяць користування, оскільки відповідач повинен був сплатити позивачу лізинговий платіж у сумі 11612,90 грн. (22500,00 грн./31*16).

Таким чином, як встановлено господарським судом, на момент прийняття рішення у даній справі заборгованість відповідача перед позивачем за договором оперативного лізингу від 16.07.2012 р. становить 236612,90 грн.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, оскільки заборгованість відповідача у сумі 236612,90 грн. зі сплати лізингових платежів за період з липня 2012 р. по травень 2013 р. не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнається відповідачем, то вимога позивача про стягнення з відповідача 247500,00 грн. підлягає частковому задоволенню у сумі 236612,90 грн.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 18341,19 грн. пені та 3668,24 грн. 3% річних за період прострочення з 16.07.2012 р. по 31.05.2013 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 10.3. договору у випадку виникнення заборгованості по лізинговим платежам лізингоодержувач зобов'язаний сплатити лізингодавцю пеню, розраховану за кожен день прострочки, включаючи день погашення заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на дату виникнення заборгованості, від суми заборгованості.

Отже, сплата 3% річних та пені є наслідком прострочення виконання грошового зобов'язання.

Як вже зазначалось, пунктом 4.2. договору оперативного лізингу від 16.07.2012 р. встановлено, що лізингові платежі сплачуються лізингоодержувачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок лізингодавця у строк не пізніше 31.05.2013 р.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи те, що сторонами у договорі не передбачено іншого порядку розрахунків між сторонами, крім того, що визначений п. 4.2. договору, суд дійшов висновку, що зобов'язання зі сплати лізингових платежів мало бути виконане відповідачем 31.05.2013 р., а тому відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання зі сплати лізингових платежів лише з 01.06.2013 р.

Оскільки у заявленому позивачем періоді нарахування штрафних санкцій (з 16.07.2012 р. по 31.05.2013 р.) заборгованість у відповідача за договором оперативного лізингу від 16.07.2012 р. була відсутня, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 18341,19 грн. пені та 3668,24 грн. 3% річних за період прострочення з 16.07.2012 р. по 31.05.2013 р. не підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бірлов» (08105, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка, вул. Леніна, 125А, код 37360605) на користь приватного підприємства «Сембі» (01135, м. Київ, Шевченківський район, вул. Жилянська, 101, код 32856221) 236612,90 грн. (двісті тридцять шість тисяч шістсот дванадцять грн. 90 коп.) заборгованості та 4732,26 грн. (чотири тисячі сімсот тридцять дві грн. 26 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 23.07.2013 р.