Рішення № 32547869, 18.07.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2013 р. Справа № 911/1945/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Нафтогазгеосервіс», м. Київ до Дочірнього підприємства «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Київська обл., м. Вишневе про стягнення 1 867 354,83 грн.,за участю представників:

позивача:Цімох В.М., довіреність № 03-д/13 від 23.04.2013 року;відповідача:Мельниченко О.В., довіреність № 89 від 02.01.2013 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення 1 782 000,00 грн. основного боргу, 63 960,00 грн. пені, 21 394,83 грн. 3% річних, а загалом 1 867 354,83 грн.

у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати наданих послуг за договорами № 14/982/10.С-574/15-6н/10-12 про закупівлю послуг з виконання науково-дослідної роботи від 07.10.2010 року, № С-607/15 про закупівлю послуг від 23.10.2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.05.2013 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 13.06.2013 року.

10.06.2013 року через канцелярію суду позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 1 782 000,00 грн. основного боргу, 63 960,00 грн. пені, 25 495,87 грн. 3% річних, а загалом 1 871 455,87 грн.

У судовому засіданні 13.06.2013 року оголошувалася перерва на 04.07.2013 року.

21.06.2013 року через канцелярію суду позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 1 782 000,00 грн. основного боргу, 63 960,00 грн. пені, 28 571,65 грн. 3% річних, а загалом 1 874 531,65 грн.

У судовому засіданні 04.07.2013 року оголошувалася перерва на 18.07.2013 року.

18.07.2013 року через канцелярію суду відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволені в позові в частині стягнення штрафних санкцій та розстрочити виконання рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.10.2010 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір № 14/982/10.С-574/15-6н/10-12 про закупівлю послуг з виконання науково-дослідної роботи, за умовами якого виконавець зобов'язаний здійснити надання послуг з виконання науково-дослідної роботи за темою «Комплексний аналіз даних геолого-геофізичних досліджень з метою виявлення пасток вуглеводнів різного типу в межах Львівського палеозойського прогину» (послуги),а замовник зобов'язується прийняти у власність результати наданих послуг і оплатити їх вартість на умовах, викладених у цьому договорі.

Договір вважається укладеним з дати підписання договору уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами умов цього договору (п. 10.1 договору № 14/982/10.С-574/15-6н/10-12 про закупівлю послуг з виконання науково-дослідної роботи від 07.10.2010 року).

Відповідно до п. 2.2 договору № 14/982/10.С-574/15-6н/10-12 про закупівлю послуг з виконання науково-дослідної роботи від 07.10.2010 року за надані послуги замовник, згідно з цим договором, перераховує виконавцю кошти без ПДВ, у сумі 2 996 666,67 грн., ПДВ - 599 333,33 грн. Загальна ціна договору становить 3 596 000,00 грн.

Згідно п. 2.5 договору № 14/982/10.С-574/15-6н/10-12 про закупівлю послуг з виконання науково-дослідної роботи від 07.10.2010 року замовник здійснює у безготівковій формі оплату вартості наданих виконавцем послуг протягом 30 банківських днів з дати підписання обома сторонами без зауважень відповідного акту здавання-приймання наданих послуг.

Додатком № 1 до договору № 14/982/10.С-574/15-6н/10-12 про закупівлю послуг з виконання науково-дослідної роботи від 07.10.2010 року сторони передбачили 5 етапів надання послуг та строки їх виконання.

На виконання умов договору № 14/982/10.С-574/15-6н/10-12 про закупівлю послуг з виконання науково-дослідної роботи від 07.10.2010 року позивач надав послуги відповідачу по IV та V етапу на загальну суму 1 457 000,00 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами здавання-приймання послуг № 15-с від 02.07.2012 року на суму 713 000,00 грн., №51-с від 29.12.2012 року на суму 744 000,00 грн.

Проте, відповідач за надані послуги за договором № 14/982/10.С-574/15-6н/10-12 про закупівлю послуг з виконання науково-дослідної роботи від 07.10.2010 року вартістю 1 457 000,00 грн. розрахувався частково в сумі 350 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 103246 від 31.10.2012 року на суму 350 000,00 грн. і має заборгованість перед позивачем в сумі 1 107 000,00 грн.

23.10.2012 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір № С-607/15 про закупівлю послуг, за умовами якого виконавець зобов'язується у 2012 році надати замовникові послуги, зазначені в п.1.2 договору, а замовник - прийняти та оплатити такі послуги.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 року, а в частині здійснення розрахунків - до повного виконання зобов'язань сторін (п. 10.1 договору № С-607/15 про закупівлю послуг від 23.10.2012 року).

Відповідно до п. 3.2 договору № С-607/15 про закупівлю послуг від 23.10.2012 року ціна цього договору становить 562 500,00 грн., крім того ПДВ - 112 500,00 грн., всього 675 000,00 грн.

Згідно п. 4.2 договору № С-607/15 про закупівлю послуг від 23.10.2012 року оплата наданих послуг здійснюється поетапно на підставі актів здавання-приймання послуг протягом 30 банківських днів з дати підписання відповідного акта здавання-приймання послуг по кожному виконаному етапу. При цьому, у разі сплати авансу, із суми, що має бути сплачена, вираховується питома частка авансового платежу.

На виконання умов договору № С-607/15 про закупівлю послуг від 23.10.2012 року позивач надав послуги відповідачу на загальну суму 675 000,00 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами здавання-приймання послуг № 52-с від 29.12.2012 року на суму 315 000,00 грн., № 55-с від 29.12.2012 року на суму 360 000,00 грн.

Проте, відповідач за надані послуги за договором № С-607/15 про закупівлю послуг від 23.10.2012 року вартістю 675 000,00 грн. не розрахувався, і має заборгованість перед позивачем в сумі 675 000,00 грн.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за договорами № 14/982/10.С-574/15-6н/10-12 про закупівлю послуг з виконання науково-дослідної роботи від 07.10.2010 року, № С-607/15 про закупівлю послуг від 23.10.2012 року становить 1 782 000,00 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з надання послуг за вказаними договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг і має перед позивачем заборгованість у сумі 1 782 000,00 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 1 782 000,00 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих послуг за спірними договорами, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 28 571,65 грн. 3 % річних, які нараховані позивачем відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч. 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.3 договору № 14/982/10.С-574/15-6н/10-12 про закупівлю послуг з виконання науково-дослідної роботи від 07.10.2010 року замовник у разі порушення терміну здійснення розрахунку згідно п. 2.5 цього договору сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на період прострочення, за кожний день прострочення, але не більше трьох відсотків від несвоєчасно сплаченої вартості послуг.

Згідно п. 7.5 договору № С-607/15 про закупівлю послуг від 23.10.2012 року замовник у разі порушення строку здійснення розрахунків згідно п. 4.2 цього договору сплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0,1 відсотка за кожний день прострочення, але не більше 3% від несвоєчасно сплаченої вартості послуг.

Враховуючи вищевикладені норми законів та умови договорів, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати наданих послуг нараховано 63 960,00 грн. пені, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 63 960,00 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договорів, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати наданих послуг за вказаними договорами є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Через канцелярію суду 18.07.2013 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити в задоволені позову в частині стягнення штрафних санкцій у зв'язку із складним фінансовим становищем.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу та пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем, належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України, суду не доведено наявності у спірному правовідношенні виняткових випадків, які є підставою для зменшення нарахованої позивачем пені.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованої позивачем пені.

Окрім того, у вищевказаному відзиві на позовну заяву відповідач заявив клопотання про розстрочку виконання рішення суду.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Пунктом 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При цьому, відповідач не надав належних доказів на підтвердження виняткових обставин в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України, які б ускладнювали чи робили неможливим своєчасне виконання судового рішення та які б могли бути підставою для розстрочки виконання рішення суду.

Пунктом 1 статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, правові підстави для задоволення клопотання про розстрочку виконання рішення відсутні, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Судовий збір у розмірі 37 490,63 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8, код 32710871) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Нафтогазгеосервіс» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 78, кв. 212, код 30980191) 1 782 000 (один мільйон сімсот вісімдесят дві тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 63 960 (шістдесят три тисячі дев'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. пені, 28 571 (двадцять вісім тисяч п'ятсот сімдесят одну) грн. 65 коп. 3% річних, 37 490 (тридцять сім тисяч чотириста дев'яносто) грн. 63 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 19.07.2013 р.

Суддя Т.Д. Лилак