Ухвала суду № 32547651, 18.07.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.07.2013 Справа № 5021/1337/12

Суддя господарського суду Сумської області О.Ю.Резніченко, за участю секретаря судового засідання - А.І. Сидорук,

розглянувши заяву б/н від 21.06.2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «СІННІВСЬКА» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення по справі № 5021/1337/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Сумиоблагротехсервіс»

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «СІННІВСЬКА»

про стягнення 197465 грн. 74 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: Шаматрін Є.М., довіреність б/н від 10.06.2013 року,

Ковірець І.І., довіреність б/н від 10.06.2013 року,

від відповідача: Коритник О.М., довіреність б/н від 04.04.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 29.10.2012 року були задоволені позовні вимогт ПАТ «Сумиоблагротехсервіс» та стягнуто з ТОВ АФ «Сіннівська» 136781 грн. 55 коп. боргу, 24620 грн. 68 коп. інфляційних втрат, 13082 грн. 35 коп. 3% річних, 3489 грн. 69 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2012 року зазначене рішення було частково скасоване в частині стягнення 87 грн. 08 коп. пені, 10 грн. 03 коп. інфляційних втрат та 33 грн. 09 коп. 3% річних.

21.06.2013 року відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 29.10.2012 року по даній справі.

Відповідач просить суд переглянути рішення від 29.10.2012 року за нововиявленими обставинами та прийняти нове рішення, згідно якого стягнути з нього на користь позивача 55781 грн. 55 коп. боргу, 9848 грн. 27 коп. інфляційних збитків, 5239 грн. 94 коп. 3% річних.

На думку відповідача, підставою для перегляду рішення є існування істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

В якості істотної обставини відповідач визначає ноторіальну заяву громадянина ОСОБА_4 від 16.04.2013 року про зарахування його фінансової допомоги у сумі 81 000 грн. в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем.

Тому, відповідач вважає, що саме на цю суму, яка не була врахована при винесенні рішення, необхідно зменшити розмір основного боргу та, відповідно, стягнутих штрафних санкцій.

В дане судове засідання відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі, клопотання про витребування доказів та заяву про приєднання до матеріалів справи письмового доказу.

Клопотання про зупинення провадження у справі та надсилання матеріалів справи до слідчих органів обгрунтовано тим, що позивачем заперечується факт помилкового зарахування матеріальної допомоги у розмірі 81000 грн. на рахунок гр. ОСОБА_4 Тому, на його думку, вказані грошові кошти були привласнені посадовими особами позивача.

Представник позивача категорично заперечує проти задоволення клопотання.

Відповідно до ст.ст. 79, 90 Господарського процесуального кодексу України якщо при вирішенні господарського спору суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дій, переслідуваних у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури та може зупинити провадження у справі.

Однак, із матеріалів справи не вбачається наявність обставин, передбачених ч. 4 ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, а факти, викладені у клопотанні відповідача, є його власними припущеннями. Тому, за таких обставин клопотання про зупинення провадження у справі та направлення матеріалів до слідчих органів не може бути задоволено.

Також відповідачем заявлено клопотання про витребування доказів - бухгалтерських книг позивача, на яких обраховується особові рахунки гр. ОСОБА_4 (рахунок НОМЕР_1).

Відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали , які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На думку відповідача, особовий рахунок гр. ОСОБА_4 може підтвердити або спростувати факт наявності (відсутності) заборгованості позивача перед гр. ОСОБА_4 у розмірі 81000 грн.

Однак, виходячи із правила належності доказів, предметом розгляду даної заяви є наявність заборгованості відповідача перед позивачем. Тому, клопотання відповідача про витребування доказів не підлягає задоволенню.

Крім цього, відповідачем подана заява про залучення до матеріалів справи ноторіально завіреної фотокопії заяви гр. ОСОБА_4 про зарахування фінансової допомоги із внесеними до неї виправленнями: ПП «Сінне» замінено на ТОВ АФ «Сіннівська» у другому рядку зазначеної заяви.

Відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України заява підлягає задоволенню та докази залучаються до матеріалів справи.

Відповідач подав відзив на заяву, проти її задоволення категорично заперечує з огляду на наступне:

1) істотна обставина - заява гр. ОСОБА_4, - на яку посилається відповідач, як на нововиявлену обставину, не існувала на час розгляду справи по суті;

2) в заяві гр. ОСОБА_4 просить зарахувати 81000 грн. в рахунок погашення заборгованості ПП «Сінне» перед позивачем;

3) відповідно до постанови господарського суду Сумської області від 27.05.2013 року у справі № 920/725/13 позивач визнаний банкрутом. 04.06.2013 року в газеті «Голос України» № 102 було здійснено публікацію про його банкрутство. Встановлений законодавством строк для пред'явлення кредиторами вимог закінчився 04.07.2013 року. Гр. ОСОБА_4 кредиторські вимоги до позивача не заявлені.

Ухвалами господарського суду від 25.06.2013 року та 08.07.2013 року заявник був зобов'язаний надати суду докази отримання 28.05.2013 року представником відповідача заяви гр. ОСОБА_4 про зарахування заборгованості.

Вимоги судової ухвали не були виконані, в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що у нього відсутні будь-які письмові докази в підтвердження вказаного факту.

Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, суд прийшов до висновку про необгрунтованість заяви відповідача та відмови у її задоволенні.

Статтею 112 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє , істотність даних обставин для розгляду справи (тобто ко врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

При цьому, розрізняються поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Відповідна правова позиція викладена у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленними обставинами».

Заява гр. ОСОБА_4 від 16.04.2013 року про зарахування фінансової допомоги, яку відповідач вважає нововиявленною обставиною, не може бути розцінена судом як така обставина (фактичні данні, що спростовують покладені в основу рішення суду від 29.10.2012 року факти).

По-перше, заява датована 16.04.2013 року, тобто вона не існувала на момент розгляду справи по суті.

По-друге, по своїй суті заява може бути підтвердженням факту, тобто новим доказом.

По-третє, як вбачається із тексту заяви (з урахуванням внесених ноторіальних виправлень) у рядку 4 зазначено, що зараховується заборгованість ПП «Сінне» (а не заявника) перед позивачем.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність існування ознак нововиявлених обставин, передбачених ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, необгрунтованість у зв'язку із цим заяви відповідача, та залишення судового рішення від 29.10.2012 року по даній справі без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення у разі залишення його без змін приймається ухвала суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 86, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «СІННІВСЬКА» про перегляд за нововиявленними обставинами рішення господарського суду Сумської області від 29.10.2012 року по справі № 5021/1337/12 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Сумської області від 29.10.2012 року по справі № 5021/1337/12 залишити без змін.

Суддя О.Ю. Резніченко