Головуючий суду 1 інстанції - Фастовець В.М.
Доповідач - Малієнко Н.В.
Справа № 1214/5966/2012
Провадження № 22ц/782/1083/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого: Малієнко Н.В.,
суддів: Єрмакова Ю.В., Матвєйшиної О.Б.
при секретарі: Зеленській К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Луганської області
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Лисичанський завод гумових технічних виробів» в особі ліквідатора Клименко Михайла Анатолійовича
на рішення Лисичанського міського суду Луганської області
від 10 січня 2013 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанський завод гумових технічних виробів» в особі ліквідатора Клименко Михайла Анатолійовича про відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду заподіяну видачею недостовірних документів про розмір заробітної плати, як різницю між недоотриманою у належному обсязі державною пенсією за період з 01.01.2012 р. по 30.04.2012 р. включно у сумі 8321,08 грн. та моральну шкоду в розмірі 1500 грн.
Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 10 січня 2013 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ВАТ «Лисичанський завод гумових технічних виробів» в особі ліквідатора Клименко М.А. на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду заподіяну видачею недостовірних документів про розмір заробітної плати, як різницю між недоотриманою у належному обсязі державною пенсією за період з 01.01.2012 р. по 30.04.2012 р. включно у сумі 8321,08 грн., моральну шкоду в розмірі 750 грн., а всього 9071,08 грн. Стягнуто з ВАТ «Лисичанський завод гумових технічних виробів» в особі ліквідатора Клименко М.А. судовий збір в розмірі 344,10 грн.
Посилаючись на ухвалення рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, Відкрите акціонерне товариство «Лисичанський завод гумових технічних виробів» в особі ліквідатора Клименка М. А. надало апеляційну скаргу і просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ч. 1 статті 303 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд 1 інстанції виходив з доведеності його вимог та обгрунтованості з нормативної точки зору.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду 1 інстанції, виходячи з наступного.
Згідно ст. 49 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
В силу ч. 2 ст. 101 Закону України „Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є інвалідом ІІ групи, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та отримував державну пенсію по інвалідності в розмірі 2096,10 грн. щомісячно. Під час призначення пенсії використовувалася довідка, яка видана відповідачем про заробітну плату за період роботи позивача на зазначеному підприємстві за час його перебування на ліквідації наслідків ЧАЕС з 31.07.1986 року по 29.08.1986 року.
Відповіддю УПФУ в м. Лисичанську від 20.01.2012 року за №583/02-10, позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії у зв*язку з видачею йому відповідачем довідки з недостовірною інформацією.
Розмір пенсії позивача збільшився з 01.05.2012 року до 4186,57 грн. на місяць у зв'язку з видачею відповідачем нової довідки про розмір його заробітної плати під час ліквідації наслідків ЧАЕС.
Внаслідок видачі відповідачем довідки недостовірного змісту, позивач недоотримав державну пенсію за січень 2012 року в сумі 2090,47 грн, лютий 2012 року - 2090,47 грн, березень 2012 року - 2049,67 грн, квітень 2012 року - 2090 грн, а разом 8321,08 грн.
В даному випадку, відповідач не виконав належним чином покладені на нього обов'язки, передбачені п. 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1, а саме не видав належним чином оформлену довідку про заробітну плату для здійснення позивачу управлінням ПФУ м. Лисичанська перерахунку пенсії, у зв'язку з чим позивач недоотримав пенсію за січень - квітень (включно) 2012 року, яка за цей період пенсійним фондом нараховувалася у меншому розмірі.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що у суду були підстави для задоволення позову про стягнення матеріальної шкоди, оскільки встановлено, що саме діями відповідача позивачу завдано шкоду у вигляді недоотримання певної суми пенсії, внаслідок видачі відповідачем неналежним чином оформленої довідки про заробітну плату, тобто з вини відповідача, яка в розумінні ст. 1166 ЦК України підлягає відшкодуванню відповідачем на користь позивача.
Посилання апелянта на те, що позивач звертався зі скаргами на дії ліквідатора та головного бухгалтера ВАТ «Лисичанський завод гумових технічних виробів» до господарського суду Луганської області, ухвалою якого скарга залишена без задоволення не заслуговують на увагу, оскільки відповідач в супереч вимогам ст.ст.10,11,60 ЦПК України не надав суду доказів на підтвердження цих фактів. Ці докази також не були надані відповідачем при поданні апеляційної скарги та її розгляді. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем клопотань про витребування доказів не заявлялося, а діючим цивільно-процесуальним законодавством суду не делеговано право з власної ініціативи витребувати докази.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не залучив до участі у справі Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську для вирішення питання щодо відповідності виданих довідок про заробітну плату позивача та здійснення пенсійним фондом нарахування та виплати пенсії не заслуговують на увагу, як на підставу для скасування рішення суду, оскільки питання про відповідність виданих довідок про заробітну плату позивача вирішується на підставі наданих сторонами доказів. Відповідач в супереч вимогам ст. 60 ЦПК України не надав суду доказів на підтвердження можливості порушення з боку Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську нарахування та виплати позивачу різних розмірів пенсії та це не є предметом спору по даній справі, тобто доводи в цій частині є припущенням апелянта.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності вини відповідача у заподіянні позивачу моральної шкоди не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок видачі відповідачем неналежним чином оформленої довідки про заробітну плату від 12 січня 2012 року, позивачу управлінням ПФУ в м. Лисичанську здійснений перерахунок пенсії у меншому розмірі, чим спричинено позивачу моральну шкоду, а тому на відповідача необхідно покласти обов'язок по її відшкодуванню.
Визначаючи розмір моральної шкоди в сумі 750 грн., суд першої інстанції врахував глибину фізичних та душевних страждань позивача, ступень вини відповідача, обставини справи, наслідки які настали для позивача, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, часу та зусиль необхідних для отримання нової довідки, яка була видана лише в травні 2012 року, стану здоров'я позивача, який є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом 2 групи і кошти йому були потрібні на лікування, а також виходив із засад розумності та справедливості.
Тому апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, будь-яких належних доказів на підтвердження своїх доводів апелянт суду не надав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303,308,319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Лисичанський завод гумових технічних виробів» відхилити.
Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 10 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після її проголошення у касаційному порядку.
Головуючий :
Судді:
Судове рішення № 32546992, Апеляційний суд Луганської області було прийнято 22.07.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1214/5966/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: