Рішення № 32546934, 22.07.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1666/13-ц

Провадження № 22ц/779/1522/2013

Категорія 48

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О.В.

Суддя-доповідач Беркій О.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Беркій О.Ю.,

суддів: Малєєва А.Ю., Фединяка В.Д.,

секретаря Лисак І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 14 березня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

В лютому 2013 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини в розмірі 30 % частки всіх видів його доходу щомісячно починаючи з дня розірвання шлюбу до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що за час перебування з 06 липня 2004 року по 11 лютого 2010 року в зареєстрованому шлюбі з відповідачем у них народилася дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею та перебуває на її утриманні.

Зазначала, що після розірвання шлюбу відповідач виселив її з дитиною з трьохкімнатної квартири та вселив в однокімнатну, при цьому надає мінімальну матеріальну допомогу на утримання дитини.

Посилаючись на те, що інших утриманців у відповідача немає, він працює, отримує регулярний дохід, однак в добровільному порядку коштів не надає, просила позов задовольнити.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 14 березня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 30 % всіх видів доходу

ОСОБА_3 щомісячно, починаючи з 05 лютого 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь держави 229 грн. 40 коп. судового збору.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 03 квітня 2013 року заяву ОСОБА_3 про перегляд вище вказаного заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що дане рішення є незаконним і необґрунтованим, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Зазначає, що судом помилково встановлено розмір аліментів у відсотковому відношенні, оскільки його заробітна плата є нестабільною, мінливою та залежить від кількості відпрацьованих ним годин.

Крім того, судом не взято до уваги те, що він не в змозі сплачувати аліменти у встановленому розмірі, оскільки згідно кредитних зобов'язань перед банком, змушений сплачувати кредит в сумі 1 700 грн. щомісячно.

Посилаючись на те, що судом взято до уваги тільки пояснення, надані позивачкою і натомість проігноровано його заперечення і не взято до уваги надані ним докази, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення з нього аліментів в сумі 1 250 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримали по наведених вище мотивах.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце судового розгляду належним чином повідомлялася.

Вислухавши доповідача, пояснення апелянта та його представника, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 06 липня 2004 року по 11 лютого 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі, в період якого у них народилась дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає та перебуває на утриманні матері.

Відповідно до ст.180 СК України обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч.3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст.184 СК України) і виплачуються щомісячно.

Постановляючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач, як батько, зобов'язаний утримувати малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею повноліття.

Разом з тим, суд першої інстанції вірно встановивши, що відповідач має постійне місце праці та стабільний дохід, визначив аліменти у розмірі 30% всіх видів доходу відповідача без належного обґрунтування такого розміру та не врахувавши, що аліменти присуджуються у частці від доходу, а не у відсотковому відношенні .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 працює в Богородчанському Лінійному виробничому управлінні магістральних газопроводів на посаді інженера і його середньомісячна заробітна плата становить 6 331 грн. 10 коп. (а.с.22).

Встановлено, що відповідач має зобов'язання по кредиту, одержаного у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до 2025 року, щомісячно на погашення якого сплачує 1 200 грн.

Відповідно до ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 183 цього ж Кодексу частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що з врахуванням матеріального становища дитини та матеріального становища відповідача, до стягнення підлягають аліменти в розмірі ? частки всіх видів його доходу щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У зв'язку з цим рішення суду в частині визначення розміру аліментів підлягає до зміни.

В решті рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування з мотивів, наведених апелянтом, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 14 березня 2013 року в частині визначення розміру аліментів змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі ? частки всіх видів доходу ОСОБА_3 щомісячно до досягнення нею повноліття, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання ним законної сили.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: А.Ю. Малєєв

В.Д. Фединяк