Постанова № 32546330, 18.07.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2013 р. Справа № 809/1980/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Кузишин Р.М.

за участю:

передставників позивача Грици Ю.Ю., Лебедь О.О.,

представника відповідача Книгницької М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Галеан" ЛТД

до відповідача: державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000552201, №0000562201 від 04.06.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галеан" ЛТД (надалі - позивач) звернулося в суд з позовною заявою до державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000552201 та №0000562201 від 04.06.2013 року (а.с. 5-13).

З підстав реорганізації суб'єкта владних повноважень згідно постанови Кабінету міністрів України від 20.03.2013 року №229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" суд допустив заміну відповідача Державну податкову інспекцію у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області ДПС на правонаступника Державну податкову інспекцію у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано - Франківській області (а.с. 247-248).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем перевірку проведено без врахування первинних документів позивача, не наведено доказів безтоварності господарських операцій.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві. Просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні письмові заперечення не надав, однак щодо задоволення адміністративного позову усно заперечив, зазначивши, що державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Просив суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову і можливість його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.2 КАС України, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень судам належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При розгляді справи встановлено наступне.

Відповідачем було складено акт "про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ "ГАЛЕАН" ЛТД з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 01.04.2013 року, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків за період з 01 липня 2010 року по 01 квітня 2013 року, по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ "Саноіл Торг" та подальшої реалізації придбаних у ТОВ "Саноіл Торг" товарно-матеріальних цінностей за період з 01.01.2010 року по 01.04.2013 року" за №3733/22-1/30016454 від 22.05.2013 року, отриманий позивачем 24.05.2013 року (а.с. 19-70).

На підставі акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.06.2013 року за № 0000552201 та №0000562201 (а.с. 81-82).

В акті перевірки (стор. 12-16 акту) посадовими особами відповідача зроблено висновок про фіктивність операцій з продажу товарів ТОВ "Саноіл Торг" (контрагент позивача) та придбання ТОВ "ГАЛЕАН" ЛТД товарів, а також по наданню послуг по виготовленню ветеринарного сертифікату ТОВ "Югекотоп" (контрагент позивача) та отриманню таких послуг ТОВ "ГАЛЕАН" ЛТД (стор. 16-18 акту).

Таких висновків відповідач дійшов на підставі отриманої від інших структурних підрозділів податкової інформації, а саме: акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 22.03.2013 року №788/22-20/37269136 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Саноіл Торг" (код за ЄДРПОУ 37269136) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Інфініті" (код за ЄДРПОУ 37585953) за період з 21.03.2011 року по 30.09.2012 року" (а.с. 216-245); акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 26.04.2013 року №1266/22-20/37269136 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Саноіл Торг" (код за ЄДРПОУ 37269136) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 28.02.2013 року" (а.с. 181-215); акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 15.04.2013 року №387/22-600/35674119 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Югекотоп" (код за ЄДРПОУ 35674119) ) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року" (а.с. 162-180).

Також в акті (стор. 39, 41, 43 акту) в якості доказу зазначено акт ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва від 17.01.2013 року №164/22-200/37585953 "Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті" (код за ЄДРПОУ - 37585953) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.03.11 по 30.09.12, валютного та іншого законодавства за період з 21.03.11 по 30.09.12.», з яким, як встановлено судом, ТОВ "ГАЛЕАН", ЛТД взагалі не мало будь-яких фінансово-господарських чи цивільно-правових правовідносин.

Судом встановлено, що вказані акти були оскаржені до суду. По двом з наведених - акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 22.03.2013 року № 788/22-20/37269136 та акту ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 17.01.2013 року № 164/22-200/37585953 на момент складення спірних повідомлень-рішень вже існували постанови відповідних судів про визнання протиправним дій посадових осіб відповідних ДПІ та заборону використання інформації з вищевказаних актів в якості доказової інформації до набрання законної сили судового рішення по даних справах (а.с. 247-276).

При вирішенні даної справи суд керується нормами законодавства в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

Згідно із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.

Поняття податкового кредиту і його формування врегульовано підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14, пунктоми 198.2, 198.3 статті 198 та статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України "Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу".

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України "… не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку".

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість та валових витрат є факт придбання товарів, робіт чи послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Відтак, суд приходить до висновку, що при проведенні перевірки позивача, відповідач окрім отриманих актів перевірок по контрагентах позивача (частина з яких оскаржується у суді) з метою встановлення факту реальності (товарності) господарських операцій, повинен був також дослідити й первинні документи позивача, а також провести фактичну перевірку можливості поставки/отримання товару та послуг позивачем та подальшої реалізації отриманого товару.

Згідно із п. 6 наказу ДПА України "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" від 22.12.2010 року № 984, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Крім того, у ст. 83 ПКУ зазначено, що для посадових осіб органів Державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. Документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. Податкова інформація; 83.1.3. Експертні висновки; 83.1.4. Судові рішення; 83.1.6. Інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Таким чином, висновки перевірки мають ґрунтуватися виключно на первинних документах, наявності яких у платників вимагає п. 2 ст. 138 ПК (для підтвердження права на включення сум до складу витрат) і п. 6 ст. 198 ПК (для підтвердження права на включення сум до складу податкового кредиту).

Суд погоджується із доводами позивача щодо того, що оскільки оскаржуваний акт не містить жодних посилань на відповідні первинні документи, які б свідчили про порушення ТОВ "ГАЛЕАН" ЛТД податкового законодавства, а в якості єдиних доказів наведено дані актів перевірок інших суб'єктів господарської діяльності, такі висновки свідчать про те, що вони зроблені посадовими особами ДПІ м. Івано-Франківська без будь-яких підтверджуючих документів, з грубим порушення норм чинного законодавства України та перевищенням своїх владних повноважень.

Матеріали справи свідчать про те, що реальність господарських операцій між ТОВ "Саноіл Торг" та ТОВ "ГАЛЕАН" ЛТД підтверджується документами щодо подальшого продажу на експорт придбаних у ТОВ "Саноіл Торг" товарів. Повний пакет вказаних документів також був наданий до ДПІ м. Івано-Франківська, що підтверджено посадовими особами в оскаржуваному акті (стор. 16, 27-32, 90 ), а сам факт подальшої реалізації конкретно товару, який був придбаний у ТОВ "Саноїл-Торга" на експорт підтверджено посадовими особами відповідача в акті: стор. 16 передостанній абзац - "Згідно договору комісії 01120 від 01 грудня 2011 року ТОВ "ГАЛЕАН" ЛТД ( код ЄДРПОУ 30016454 ) через ТОВ "Югекотоп" реалізувало отриману продукцію від ТОВ "Саноіл Торг" на експорт"; стор. 27 перший та другий абзац, стор. 90 - "Проведеною перевіркою встановлено, що придбані ТОВ "ГАЛЕАН" ЛТД товарно-матеріальні цінності у ТОВ "Саноїл Торг" в подальшому реалізовано на експорт по договору комісії, укладеного з ТОВ "Югекотоп" (код ЄДРПОУ 35674119). Згідно договору комісії № 01120 від 01 грудня 2011 року ТОВ "ГАЛЕАН" ЛТД (код ЄДРПОУ 30016454) через ТОВ "Югекотоп" реалізувало отриману продукції від ТОВ "Саноіл Торг" на експорт".

Таким чином, чітко простежується послідовність господарських операцій по придбанню певного виду товару у ТОВ "Саноіл Торг" та по наступній його реалізації на експорт (повна відповідність кількості, номенклатури, ГОСТа або ДСТУ, маркування, інших розпізнавальних особливостей).

Реальність господарської операції між ТОВ "ГАЛЕАН" ЛТД та ТОВ "Югекотоп" по виготовленню ветеринарного сертифікату підтверджується наданою останнім копією такого документа, іншими первинними документами, а також зазначенням у відповідній ВМД в якості наданих при її оформленні документів відповідного номера та дати такого сертифікату (стор.28 акту).

Дані докази, які підтверджують господарські операції позивача з його контрагентами та їх реальність, досліджені судом (а.с. 83-138).

Суд зазначає, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Що стосується доводів відповідача щодо недійсності укладених позивачем господарських угод, слід зазначити наступне.

За загальним правилом згідно із ст. 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину - "правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним".

Щодо фіктивних правочинів, то згідно із ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

В акті перевірки немає жодного посилання на наявність будь-якого судового рішення, яке б підтверджувало факт фіктивності правочинів, вчинених між ТОВ "ГАЛЕАН" ЛТД та ТОВ "Саноіл Торг" та ТОВ "Югекотоп".

Також відповідно до п. 24 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Проте, в акті немає жодного посилання на наявність належного судового рішення (наприклад, обвинувального вироку суду), яке б підтверджували такий факт.

Отже, посадовими особами ДПІ м. Івано-Франківська поза обов'язковим судовим порядком та із порушення норм чинного законодавства України було зроблено висновок про фіктивність правочинів з участю ТОВ "Саноіл Торг" та ТОВ "Югекотоп", не зважаючи на те, що встановлення фіктивності правочину можливе лише у судовому порядку, що в свою чергу виключає його нікчемність. Такі дії посадових осіб ДПІ м. Івано-Франківська свідчать про перевищення ними своїх владних повноважень.

Окремо суд звертає увагу, що ані ст. 20 Податкового кодексу України, ані Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., не надають посадовим особам податкової служби права юридичної оцінки договорів, в т.ч. і права робити висновок стосовно їхньої відповідності (відповідності їхньої форми) чинному законодавству і можливої недійсності (нікчемності).

Така позиція підтверджується і судовою практикою Вищого адміністративного суду України, зокрема згідно Постанови Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 року у справі № К/9991/50772/12 встановлено, що "Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях".

Натомість, згідно із ст. 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину - "правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним".

Таким чином, немає жодних підстав вважати правочини, вчинені між ТОВ "ГАЛЕАН" ЛТД та ТОВ "Саноіл Торг" та ТОВ "Югекотоп", нікчемними (недійсними), бо за ними були здійснені цілком реальні фінансово-господарські операції, обов'язки за якими були виконані обома сторонами, що в свою чергу повністю підтверджується належним чином оформленими та чинними первинними документами.

Окрему увагу суд вважає за необхідне звернути на наступне.

Наказ на проведення перевірки виданий на підставі п.78.1.11 ст. 78 Податкового кодексу України в зв'язку з винесенням слідчим слідчої групи Головного управління ДПС України - слідчим ОВС слідчого відділу ДПС в Івано-Франківській області, лейтенантом податкової міліції Петрівим І.Р. постанови від 08.04.2013р. про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ГАЛЕАН" ЛТД за період з 01.01.2010 року по 01.04.2013 року по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ "Саноіл Торг" та подальшої реалізації придбаних у ТОВ "Саноіл Торг" товарно-матеріальних цінностей.

Згідно із пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно із п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Аналогічні вимоги містяться й у п.58.4 ст.58 Податкового кодексу України, згідно якого у разі, коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Отже, у даному випадку податкові повідомлення-рішення повинні бути прийняті лише протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання податковим органом обвинувального вироку або іншого рішення у кримінальній справі, що набрало законної сили.

До цього моменту повноваження на прийняття щодо позивача повідомлення-рішення у відповідача відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із п.1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позов. Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення (дії) та спростувати твердження позивача про порушення його права, свобод чи інтересів.

Відповідач належним чином не довів правомірність своїх рішень, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську №0000552201 та №0000562201 від 04.06.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Галеан" ЛТД (76019, вул. О. Довженка, 26, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, ідентифікаційний код 30016454) 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 копійок судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.

Постанова складена в повному обсязі 19.07.2013 року.