Постанова № 32545461, 12.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 липня 2013 року 09 год. 20 хв. № 826/5826/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «ФорумТрансБізнесПроект» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «ФорумТрансБізнесПроект» (далі - ПП «ФорумТрансБізнесПроект», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ, відповідач) про скасування листа - рішення від 31 січня 2013 року № 2048/10/15-211 та зобов'язання вчинити дії: вважати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2012 року прийнятим з 29 січня 2013 року у зв'язку з неправомірністю відмови у прийнятті цієї податкової декларації (з урахуванням прийнятої до розгляду в судовому засіданні 17 червня 2013 року заяви про зміну позовних вимог).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він не погоджується з правомірністю листа-рішення ДПІ від 31.01.2013р. № 2048/10/15-211, оскільки воно було прийняте з порушенням норм п. 46.4 ст. 46, п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України. Так, 29 січня 2013 року ПП «ФорумТрансБізнесПроект» подало до ДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з самостійно виявленими помилками. В цьому Уточнюючому розрахунку позивач відкоригував помилки, що були допущені ним у листопаді-грудні 2012 року. Фактично шляхом цих уточнень позивач повернув ті дані, що були відображені до зробленої помилки у листопаді-грудні 2012 року. Таким чином, позивач не виправляв і не включав у Додаток 2 відомостей по нових податкових накладних з періодами виписки понад 365 днів. Суми, що були заявлені позивачем у Додатку 2, були попередньо перевірені відповідачем у вересні 2012 року, про що складено акт від 05.09.2012р. № 2736/23-520/34184939. Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 17.10.2012р. № 0000782250, прийняте на підставі вказаного вище акта перевірки.

Відповідач проти позову заперечував, надавши суду письмові заперечення від 14.06.2013р. № 138/9/10-015. В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що 29 січня 2013 року ПП «ФорумТрансБізнесПроект» подано уточнюючий розрахунок з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2012 року. Встановивши, що поданий уточнюючий розрахунок не відповідає вимогам Порядку складання декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.11.2011р. № 1492, ДПІ направила на адресу підприємства лист від 31.01.2013р. № 2048/10-15-211. Цим листом позивача було повідомлено, що поданий ним уточнюючий розрахунок з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2012 року не відповідає вимогам вказаного вище Порядку, а саме - заповнений всупереч вимогам діючого законодавства, та відповідно запропоновано подати новий уточнюючий розрахунок оформлений належним чином, відповідно до вимог діючого законодавства.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

26 червня 2013 року судом було ухвалено про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що 29 січня 2013 року ПП «ФорумТрансБізнесПроект» (ідентифікаційний код 34184939) надіслало ДПІ наступну податкову звітність з податку на додану вартість:

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період січень 2013 рік, звітний (податковий) період, за який виправляються помилки - грудень 2012 року (вх. № 9002888783 від 29.01.2013р.)(далі - Уточнюючий розрахунок);

- Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) (вх. від 29.01.2013р.). Відповідно до тексту цього Додатку 1 позивачем проведено коригування податкових накладних з датами виписки листопад-грудень 2012 року;

- Додаток 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)» (вх. № 9002884382 від 29.01.2013р.) до такого Уточнюючого розрахунку, в електронному вигляді, про що отримано підтвердження у вигляді квитанцій № 1 і № 2, з відомостями про доставку зазначеної податкової звітності до центрального та відповідного районного податкового органу цього ж дня.

В цій податковій звітності позивач уточнив числові показники гр. 18, 19, 20.2, 21.2, 22, 24 і 25 Податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - грудень 2012 року.

У лютому 2013 року ПП «ФорумТрансБізнесПроект» отримало лист ДПІ від 31.01.2013р. № 2048/10/15-211 наступного змісту: «…повідомляє, що поданий Вами 29.01.2013р. року уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок вх. № 9002888783 не визнано як податковий звіт тому, що він не відповідає вимогам діючого законодавства, а саме:

- в дод. № 2 до уточнюючого розрахунку підприємством відображено суми ПДВ з періодом виписки понад 365 днів (період виникнення з червня 2007 року по лютий 2011 року включно), а в дод. 1 - податкові накладні, за якими проводиться коригування та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової за період листопад, грудень 2012 року

Згідно пункту 198.6 ст. 198 розділу Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р., у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р., податкова декларація складається за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України, яка на час подання повинна бути чинною, та заповнена відповідно до діючого законодавства. Згідно з п.п. 48.2, п. 48.3, п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України декларація повинна містити обов'язкові реквізити.

З урахуванням вищезазначеного, пропонуємо Вам подати новий уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок оформлені належним чином відповідно до діючого законодавства.».

Не погоджуючись з правомірністю рішення відповідача, оформленого у вигляді вказаного вище листа від 31.01.2013р. № 2048/10/15-211, позивач звернувся із письмовою скаргою (вих. № 13.02-1 від 13.02.2013р.) до Держаної податкової служби у м. Києві.

Рішенням ДПС у м. Києві від 09.04.2013р. № 3230/10/12-4-09 спірне рішення ДПІ було залишено без змін, а скаргу підприємства - без задоволення.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із нормою частини 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 цього Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Також нормами п. 201.14 та 201.15 ст. 201 розд. V «Податок на додану вартість» ПК України визначено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу (абз. 1 п. 201.15 ст. 201 цього Кодексу).

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

У розумінні норм абз. 1 п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною (абз. 3 ч. 1 ст. 46 ПК України).

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу).

Зокрема, п. 48.1 і 48.3 ст. 48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Крім того, за приписами п. 48.4 ст. 48 зазначеного Кодексу, у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Також податкова декларація повинна бути підписана, зокрема, керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником (абз. 1 пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України).

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку (абз. 2 пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України).

Нормами п. 49.1 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктами 49.3 і 49.4 зазначеного Кодексу встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

При цьому платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Крім того, нормою п. 50.1 ст. 50 цього Кодексу передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу - тобто 1095 днів) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку (абз. 3 - 5 п. 50.1 ст. 50 ПК України).

За вимогою норми п. 50.2 ст. 50 ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (п. 50.3 ст. 50 ПК України).

Відповідно до п. 48.7 ст. 48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

В силу норм п. 49.8 ст. 49 цього Кодексу прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

При цьому згідно із п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови - у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (п. 49.10 ст. 49 цього Кодексу).

Суд трактує зазначені положення таким чином, що податковий орган не має право відмовити у прийнятті податкової декларації. Прийняття податкової декларації є обов'язком податкового органу.

Утім, законодавством надано податковому органу право не визнати податкову звітність, отриману і заповнену платником податку всупереч правилам, визначеним у затвердженому порядку її заповнення, у випадку, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, вона не підписана відповідними посадовими особами, не скріплена печаткою платника податку.

З наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем у відповідності до встановлених податковим законодавством строк і формі направлялася до податкового органу Уточнюючий розрахунок за звітний (податковий) період січень 2013 рік (звітний (податковий) період, за який виправляються помилки - грудень 2012 року) та додатки до нього, які мають всі обов'язкові реквізити податкової звітності, визначені ст. 48 ПК України.

За результатами дослідження тексту спірного листа-відмови ДПІ від 31.01.2013р. № 2048/10/15-211, судом встановлено, що фактичною підставою для невизнання Уточнюючого розрахунку ПП «ФорумТрансБізнесПроект» як податкового звіту став висновок податкового органу про порушення платником податку вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині правильності віднесення платником податків до податкової звітності даних щодо тих чи інших податкових накладних, тобто по суті задекларованих кількісних показників, що відповідно до норм ст.ст. 20, гл. 8 ПК України, може бути сформований лише за результатами проведення відповідної перевірки платника податків.

Жодних порушень позивачем вимог ст. 46, ст. 48 ПК України при заповненні Уточнюючого розрахунку та Додатків до нього (як то відсутність певних реквізитів, подання податкової звітності не за встановленою формою) ДПІ згідно тексту спірного листа від 31.01.2013р. № 2048/10/15-211 виявлено не було.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, у відповідача не було правових підстав для невизнання поданої позивачем податкової декларації, а тому спірне рішення про невизнання податкової звітності підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо решти позовних вимог, то суд дійшов висновку про їх безпідставність з огляду на те, що обраний спосіб захисту повністю відновлює порушені права позивача з урахуванням того, що в силу норм п. 49.13 ст. 49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність на підставі ч. 2 ст. 11 та п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправним та скасувати спірне по справі рішення про невизнання податкової звітності, викладене в листі від 31 січня 2013 року № 2048/10/15-211.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача фактично здійснені та документально підтверджені судові витрати в розмірі 17, 21 грн. у відповідності до частини задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. 11, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «ФорумТрансБізнесПроект» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про невизнання уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість, викладене в листі від 31 січня 2013 року № 2048/10/15-211.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету на користь Приватного підприємства «ФорумТрансБізнесПроект» (місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Сосюри, буд. 4, кв. 5, ідентифікаційний код 34184939) 17 (сімнадцять) грн. 21 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова