Рішення № 32544415, 17.07.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2013 р. Справа № 911/2353/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Басф Т.О.В.", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтекс", м. Біла Церква

про стягнення 266308,46 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Басф Т.О.В." (надалі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтекс" (надалі відповідач) про стягнення 266308,46 грн., з яких 242152,39 грн. основний борг, 4030,36 грн. 3% річних та 20125,71 грн. пеня.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору поставки № 105/08-ОС у частині здійснення розрахунків за поставлений позивачем товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.06.2013 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 03.07.2013 р.

01.07.2013 р. на адресу господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване неможливістю останнього забезпечити явку представника у судове засідання.

03.07.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подала заяву про уточнення позовних вимог, яка за своєю правовою природою є заявою про зменшення позовних вимог до 265914,41 грн., з яких 242152,39 грн. основний борг, 3964,83 грн. 3 % річних та 19797,19 грн. пеня.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.07.2013 р. клопотання відповідача задоволено, розгляд справи відкладено на 17.07.2013 р. та попереджено останнього, що повторна неявка його представника у судове засідання не буде підставою для відкладення розгляду справи.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки представника відповідач суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 14.06.2013 р. не виконав, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами господарського суду від 14.06.2013 р. та 03.07.2013 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103238995870.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи,суд

встановив:

17 серпня 2012 року між ТОВ "Басф Т.О.В." (продавець, позивач у справі) та ТОВ "Валтекс" (покупець, відповідач у справі) було укладено договір поставки №105/08-ОС (надалі договір), відповідно до п. 1.1. якого покупець не пізніше ніж за 28 днів до бажаної дати початку поставки продукції підписує додаток до договору в якому сторони визначають номенклатуру, кількість, ціну, строки поставки партій товару зі складу продавця. Безпосередньо покупцю товар постачається окремими партіями на умовах FCA c. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область, вул. Антонова, 1, склад ТОВ "Лоджистикс Експерт" (Інкотермс 2010). Поставка не здійснюється у два останніх робочих дня місяця.

Відповідно до п.4.1. договору в день поставки покупець або його представник здійснює інспекційний огляд товару по кількості запакованих місць і цілісності упаковки. Підписує товарно-транспортну накладну і залишає один оригінальний примірник з підписом покупця або його представника на складі.

Згідно з додатком № 1 до договору сторони погодили поставку наступного товару: Polyesterol 91610 у кількості 7200,00 кг по ціні 29,58 грн./кг (без ПДВ), ElastopanRS 7089/147 у кількості 1132,00 кг по ціні 29,58 грн./кг (без ПДВ) та Iso 187/42 у кількості 8880,00 кг по ціні 29,58 грн./кг (без ПДВ).

Пунктом 5.2. договору встановлено, що покупець оплачує товар протягом 28 календарних днів з дати поставки шляхом перерахування всієї необхідної до оплати суми на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний у договорі з урахуванням п.5.1. Датою поставки є дата поступлення товару на склад покупця. Дату проставляє склад покупця на товарно-транспортній накладній при прийомі продукції. Днем оплати товару по даному договору є день надходження коштів за відповідну партію товару в повному обсязі на рахунок постачальника.

Відповідно до п. 8 договору, останній вступає у силу з дня його підписання і закінчує свою дію 31.12.2013 р. при умові, що всі обов'язки сторін, які виникли до дати припинення договору, але не виконані до цього моменту, зберігають свою силу до дати їх повного і належного виконання.

На виконання умов договору поставки № 105/08-ОС від 17.08.2012 р. позивачем було поставлено товар відповідачеві, що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими відтисками печаток юридичних осіб видатковими накладними № ПР3З01201786 від 01.11.2012 р. на суму 319752,48 грн. та №ПРЗ01300070 від 13.02.2013 р. на суму 112399,91 грн., загалом на суму 432152,39грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, у відповідача перед ТОВ "Басф Т.О.В.", за поставлений на підставі зазначених вище видаткових накладних товар, рахується заборгованість у розмірі 242152,39 грн.

Разом з тим, 15.04.2013 р. між позивачем та відповідачем було підписано та скріплено відтисками печаток юридичних осіб акт звірки взаєморозрахунків з 27.09.2012 р. по 15.04.2013 р., з якого вбачається, що за ТОВ "Валтекс" рахується заборгованість перед ТОВ "Басф Т.О.В." у сумі 242152,39 грн. за поставлений по зазначених вище видаткових накладних товар.

Станом на дату судового засідання ТОВ "Валтекс" належних та допустимих доказів сплати боргу у розмірі 242152,39 грн. до суду не подано.

Врахувавши вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати коштів, за поставлений за договором поставки № 105/08-ОС від 17.08.2012 р. товар позивачем в розмірі 242152,39 грн. при поставці товару на загальну суму у розмірі 432152,39грн.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами частини першої статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем дотримано вимог даних норм процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, в той час як ТОВ "Валтекс" не спростовано існування заборгованості перед ТОВ "Басф Т.О.В." у розмірі 242152,39 грн. при поставці товару на загальну суму у розмірі 432152,39грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 242152,39 грн. боргу за поставлений товар підлягає задоволенню.

Окрім основного боргу, з урахування уточнених позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 3964,83 грн. 3% річних та 19797,19 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зробивши розрахунок 3% річних по заборгованості за поставлений товар за видатковою накладною № ПР3З01201786 від 01.11.2012 р. на суму 319752,48 грн., за період з 30.11.2012 р. по 31.05.2013р., та видатковою накладною №ПРЗ01300070 від 13.02.2013 р. на суму 112399,91 грн. за період з 14.03.2013 р. по 06.06.2013р.суд встановив, що відповідний розрахунок виконано позивачем вірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних суд задовольняє повністю, а саме у розмірі 3964,83 грн.

Згідно з частиною першою ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.1. договору покупець несе відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів, передбачених даним договором в формі сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що позивач невірно визначив шестимісячний строк протягом якого слід нараховувати пеню за прострочення сплати заборгованості за видатковою накладною № ПР3З01201786 від 01.11.2012 р. на суму 319752,48 грн. оскільки, з огляду на той факт, що першим днем прострочення по вказаній накладній є 30.11.2012 р., то останнім днем шестимісячного строку буде 29.05.2013 р.

Зробивши розрахунок пені по заборгованості за поставлений товар за видатковою накладною № ПР3З01201786 від 01.11.2012 р. на суму 319752,48 грн., за період з 30.11.2012 р. по 29.05.2013р., та видатковою накладною №ПРЗ01300070 від 13.02.2013 р. на суму 112399,91 грн. за період з 14.03.2013 р. по 06.06.2013р., суд встановив, що відповідний розрахунок виконано позивачем невірно, а тому вимоги останнього щодо стягнення з відповідача пені за несплату боргу за договором поставки суд задовольняє частково, а саме у розмірі 19665,89 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 242152,39 грн. основного боргу, 3964,83 грн. 3% річних та 19665,89 грн. пені, а загалом 265783,11 грн.

Судові витрати, відповідно до частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтекс" (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гординського, буд. 2; код ЄДРПО України 32393877) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Басф Т.О.В." (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 9; код ЄДРПО Україна 20068365) - 242152 (двісті сорок дві тисячі сто п'ятдесят дві гривні) 39 коп. боргу, 19665 (дев'ятнадцять тисяч шістсот шістдесят п'ять гривень) 89 коп. пені, 3964 (три тисячі дев'ятсот шістдесят чотири гривні) 83 коп. 3% річних та 5315 (п'ять тисяч триста п'ятнадцять гривень) 66 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.07.2013 р.

Суддя А.В. Лопатін