Постанова № 32543475, 04.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2013 року місто Севастополь 17 год. 54 хв. Справа №827/1205/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді - Водяхіна С.А.,

секретаря - Прокопенко О.О.,

за участю сторін:

представника позивача - Приватного підприємства «Илка» - Зінченко Сніжани Ігорівни, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі 27 серпня 2010 року;

представника відповідача - Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя - Таточенко Інни Віталіївни, паспорт серії НОМЕР_4 виданий Бєлозерським РВ УМВС в Херсонській області 09 грудня 2005 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства «Илка» до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року Приватне підприємство «Илка» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 січня 2013 року № 0000370154 щодо нарахування податкового зобов'язання з орендної плати за землю у загальному розмірі 186 143 грн. 05 коп.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 29 квітня 2013 року відкрито провадження у справі № 827/1205/13-а, справу призначено до судового розгляду.

03 червня 2013 року представником позивача до початку судового розгляду справи по суті було надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 02 квітня 2013 року № 0000471520 про визначення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю у загальному розмірі 186 143 грн. 05 коп., у тому числі за основним платежем 148 914 грн. 44 коп., за штрафними санкціями - 37 228 грн. 61 коп.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 18 червня 2013 року прийнято заяву приватного підприємства «Илка» про уточнення позовних вимог у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом неправомірно розраховано податкове зобов'язання з орендної плати за землю за період з 18 січня 2010 року по 20 грудня 2011 року, виходячи з розміру орендної ставки за землю 6% збільшеної на поправочний (штрафний) коефіцієнт 2,5, та за період з 20 грудня 2011 року по 01 вересня 2012 року, виходячи з розміру орендної ставки за землю 6%, оскільки 07 травня 2012 року між позивачем та Севастопольською міською Радою, як орендодавцем, було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 18 січня 2008 року, якою підпункт «г» пункту 9.2.2 договору оренди, викладено у новій редакції, відповідно до якої орендар зобов'язаний завершити забудову земельної ділянки в строк до 20 квітня 2014 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні з позовом не погодився у повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях. Пояснив, що відповідно до додаткової угоди від 07 травня 2012 року до договору оренди землі від 18 січня 2008 року, порядок розрахунку орендної плати змінено лише з дати прийняття рішення Севастопольської міської Ради від 20 грудня 2011 року № 2216.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини у справі, перевіривши докази та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у період з 04 грудня 2012 року по 10 грудня 2012 року Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Приватного підприємства «Илка» з питань повноти та своєчасності нарахування та уплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з січня 2010 року по вересень 2012 року.

За результатами перевірки встановлено порушення пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження грошового зобов'язання з орендної плати за землю на 424 237 грн. 74 коп., та складено акт перевірки від 17 грудня 2012 року № 1658/10/15-417/34670129.

Вказаний висновок про порушення податкового законодавства зроблений відповідачем на підставі того, що відповідно до умов договору оренди від 18 січня 2008 року, укладеного між Севастопольською міською Радою та Приватним підприємством «Илка», сума орендної плати за земельну ділянку площею 1,4083 га, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Індустріальна, буд. 12, за період з січня 2010 року по вересень 2012 року складає 1 381 530 грн. 73 коп., проте Приватним підприємством «Илка» за зазначений період задекларовано 957 292 грн. 99 коп.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя 28 січня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000370154 про донарахування Приватному підприємству «Илка» грошового зобов'язання з орендної плати за землю у загальному розмірі 530 297 грн. 18 коп., з яких за основним платежем - 424 237 грн. 74 коп., за штрафними санкціями - 106 059 грн. 44 коп.

Рішенням Державної податкової служби у м. Севастополі від 27 березня 2013 року за вих. № 616/10/10.2-21 за результатами розгляду скарги Приватного підприємства «Илка» податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2013 року № 0000370154 було скасовано у частині визначення орендної плати у розміру 272 323 грн. 30 коп. та у частині застосування штрафної санкції у розмірі 68 830 грн. 83 коп., а в інший частині (148 914 грн. 44 коп. - за основним платежем, 37 228 грн. 61 коп. - за штрафними санкціями) залишено без змін.

02 квітня 2013 року Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя на підставі рішення Державної податкової служби у м. Севастополі від 27 березня 2013 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000471520 про визначення Приватному підприємству «Илка» суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю у загальному розмірі 186 143 грн. 05 коп., у тому числі за основним платежем 148 914 грн. 44 коп., за штрафними санкціями - 37 228 грн. 61 коп.

Відповідно до статті 4 та пункту 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» (що діяв на час виникнення спірних правовідносин) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно законам України покладений обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). Вони зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлений законом термін.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю» (що діяв до 01 січня 2011 року) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель, розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

За правилами статті 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до статті 15 зазначеного Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про плату за землю» ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який містить у собі аналогічні приписи.

Так, відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків ті зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 269.1 статті 269 Кодексу передбачено, що платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до пункту 270.1 статті 270 Кодексу об'єктом оподаткування є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно зі статтею 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього Кодексу.

Пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Пунктом 286.2 вказаної статті передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від по боязку подання щомісячних декларацій.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що за користування землею необхідно в обов'язковому порядку вносити відповідну плату у вигляді або земельного податку, або орендної плати, в залежності від підстав набуття права користування землею. При цьому, розмір орендної плати за користування земельною ділянкою державної або комунальної форм власності встановлюється за згодою сторін у договорі оренди земельної ділянки.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 653 зазначеного кодексу у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Зміна або розірвання договору, згідно з частиною першою статті 654 Цивільного кодексу України, вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Частиною другою статті 604 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що 18 січня 2008 року між Севастопольською міською Радою та Приватним підприємством «Илка» було укладеного договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого Приватному підприємству «Илка» передано у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування виробничо-складського, торгівельного та адміністративно-побутового комплексу з віднесенням цих земель до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Індустріальна, 12.

Відповідно до підпункту «г» пункту 9.2.2 договору оренди землі від 18 січня 2008 року, орендар (Приватне підприємство «Илка») зобов'язано почати та завершити забудову земельної ділянки згідно з передбаченим у пункті 5.2 цільовим призначенням протягом двох років з моменту підписання акту прийому-передачу земельної ділянки.

20 березня 2009 року між Севастопольською міською Радою та Приватним підприємством «Илка» було укладеного додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі, якою пункт 4.1 договору оренди викладено у новій редакції, відповідно до якої річна оренда плата за користування земельною ділянкою визначається у розмірі 6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно з пунктом 2.3 договору оренди землі від 18 січня 2008 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період будівництва з урахуванням коефіцієнтів за 2007 рік складає 1 225 139 грн. 56 коп. (1 191 770 грн. х 1,028), що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держкомзему у м. Севастополі від 18 грудня 2007 року № 1475/1, а на наступний період - 2 940 335 грн. 97 коп. (2 860 249 грн. х 1,028), що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держкомзему у м. Севастополі від 18 грудня 2007 року № 1474/1.

Відповідно до пункту 4.2 договору оренди землі від 18 січня 2008 року грошова оцінка земельної ділянки для періоду будівництва приймається протягом двох років від дати прийому-передачі земельної ділянки. Грошова оцінка для наступного періоду приймається з моменту вводу в експлуатацію об'єкта будівництва, але не пізніше двох років від дати приймання-передачі земельної ділянки.

Пунктом 4.7 договору від 18 січня 2008 року передбачено, що у випадку порушення строків освоєння (забудови) орендованої земельної ділянки розмір річної орендної плати підлягає коригуванню шляхом збільшення орендної ставки на поправочний коефіцієнт 2,5 до моменту вводу в експлуатацію об'єкту капітального будівництва, але не більше 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Акт прийому-передачі земельної ділянки підписаний 18 січня 2008 року.

Таким чином, відповідно до умов договору оренди землі від 18 січня 2008 року Приватне підприємство «Илка» у 2010 році повинно було застосовувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки на період будівництва до 18 січня 2010 року, а з 18 січня 2010 року - нормативну грошову оцінку земельної ділянки на наступний період.

07 травня 2012 року на підставі рішення Севастопольської міської Ради від 20 грудня 2011 року № 2216 між Севастопольською міською Радою та Приватним підприємство «Илка» було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 18 січня 2008 року.

Пунктом 7 додаткової угоди від 07 травня 2012 року підпункт «г» пункту 9.2.2 договору оренди земельної ділянки від 18 січня 2008 року викладено у новій редакції, відповідно до якої орендар зобов'язаний завершити забудову земельної ділянки згідно з передбаченим у пункту 5.2 договору цільовим призначенням, в строк до 20 квітня 2014 року.

Пунктом 2 додаткової угоди від 07 травня 2012 року пункт 2.3 договору викладений в новій редакції, згідно з якою нормативна грошова оцінка земельної ділянки з врахуванням коефіцієнтів за 2007 - 2011 роки, складає 3 587 115 грн. 80 коп. (2 860 249 * 1,028 * 1,152 * 1,059 * 1,0), що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку зомельної ділянки Головного управління Держкомзему у м. Севастополі від 18 грудня 2007 року № 1474/1, з 01 січня 2012 року - 5 961 052 грн. 24 коп., що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держкомзему у м. Севастополі від 16 лютого 2012 року № 1106-3.1/5.

Пунктом 3 додаткової угоди від 07 травня 2012 року розділ 4 договору викладений у новій редакції, зокрема, згідно з пунктом 4.3 договору оренди земельної ділянки від 18 січня 2010 року, у новій редакції, розмір річної орендної плати складає за період з 01 січня 2011 року до 20 грудня 2011 року - 416 301 грн. 99 коп., з 20 грудня 2011 року по 01 січня 2012 року - 7075 грн. 95 коп., з 01 січня 2012 року - 357 663 грн. 13 коп.

Отже, зазначене свідчить, що додатковою угодою від 07 травня 2012 року змінений строк забудови, відповідно до якого орендар зобов'язаний завершити забудову земельної ділянки згідно зі цільовим призначенням до 20 квітня 2014 року.

З матеріалів перевірки вбачається та не заперечувалось представником відповідача, що при розрахунку суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю за 2010 - 2012 роки податковим органом було використано розмір річної орендної плати за землю з врахуванням поправочного коефіцієнту 2,5 без врахування продовженого додатковою угодою від 07 травня 2012 року стоку будівництва.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що як у період перевірки, так і на час розгляду справи, Приватним підприємством «Илка» здійснюються підготовчі роботи для будівництва виробничо-складського, торгівельного і адміністративно-побутового комплексу на земельній ділянці, що передана в оренду на підставі договору від 18 січня 2008 року. Будівництво зазначеного об'єкту не звершено.

Приватним підприємством «Илка» самостійно визначені податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 рік у розмірі 258 591 грн. 74 коп., за 2011 рік у розмірі 430 453 грн. 90 коп., за 2012 рік (по вересень 2012 року) - 268 247 грн. 35 коп.

Вказані суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю було розраховано позивачем на підставі розрахунків орендної плати, що підписані орендодавцем та орендарем, та які є невід'ємною частиною договору оренди.

Таким чином, судом встановлено, що Приватним підприємством «Илка» виконано покладений на нього обов'язок щодо нарахування податкового зобов'язання з орендної плати за землю за фактом користування землею у розмірі, що встановлений у договорі оренди землі.

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідач не надав суду доказів того, що при визначенні Приватному підприємству «Илка» грошового зобов'язання з орендної плати за землю, виходячи з розміру орендної ставки за землю збільшеної на поправочний коефіцієнт 2,5, він діяв у порядку, спосіб та у межах повноважень, що передбачені нормами діючого законодавства.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 02 квітня 2013 року № 0000471520 про донарахування Приватному підприємству «Илка» грошового зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 148 914 грн. 44 коп. та застосування штрафних санкцій у сумі 37 228 грн. 61 коп. є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 02 квітня 2013 року № 0000471520 про донарахування Приватному підприємству «Илка» грошового зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 148 914 грн. 44 коп. та застосування штрафних санкцій у сумі 37 228 грн. 61 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Илка» судовий збір у розмірі 1 861 грн. 43 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складено 09 липня 2013 року.

Суддя С.А. Водяхін