Постанова № 32541255, 09.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року Справа № 5023/8300/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Погребняка В.Я., Хандуріна М.І.,розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби Українина ухвалугосподарського суду Харківської області від 21.03.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.04.2013у справі№ 5023/8300/11 господарського суду Харківської областіза заявоюІноземного підприємства "Аврора"доПриватної фірми "Апія"провизнання банкрутомза участю представників сторін: не з'явились.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.2013 у справі № 5023/8300/11 відмовлено в задоволенні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на дії ліквідатора (вх. № 6079 від 15.02.2013 р.).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.04.2013 у справі № 5023/8300/11 апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС України залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 21.03.2013 у справі № 5023/8300/11 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просила скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.04.2013 та ухвалу господарського суду Харківської області від 21.03.2013 у справі № 5023/8300/11 про відмову СДПІ ВПП у м. Харкові ДПС в задоволенні скарги на дії ліквідатора Приватної фірми "Апія" ІП "Аврора" щодо не включення кредиторських вимог СДПІ у сумі 1 020 грн., посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 16, 36, 37 Податкового кодексу України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 05.10.2011 року за заявою Іноземного підприємства "Аврора" порушено провадження у справі про банкрутство Приватної фірми "Апія" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Харківської області від 19.10.2011 року у справі № 5023/8300/11 визнано юридичну особу Приватну фірму "Апія" - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ІП "Аврора".

05.11.2011 року у газеті "Голос України" № 208 (5208) опубліковано оголошення про визнання Приватної фірми "Апія" банкрутом.

15.02.2013 до господарського суду надійшла скарга від СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС на дії ліквідатора, відповідно до якої скаржник просив суд визнати неправомірними дії ліквідатора щодо відхилення кредиторських вимог СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Харкові ДПС на суму 1 020,00 грн. та зобов`язати ліквідатора включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Харкові ДПС у розмірі 1 020,00 грн..

Судом першої інстанції встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби 26.11.2012 було видано наказ на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватної фірми "Апія", на підставі якого проведено позапланову невиїзну документальну перевірку, за результатом чого складено акт № 556/48-019/25613488 від 10.12.2012 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Приватної фірми "Апія" (код ЄДРПОУ 25613488) з питання неподання в установлений законом строк податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2012 року", яким встановлено порушення п.п. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16, п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, що призвело до неподання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2012 року. На підставі даного акту було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000670048 від 21.12.2012р. на суму 1 020 грн..

21.01.2013 ліквідатор повідомленням за вих. № 2/13 залишив без задоволення вимоги СДПІ ВПП у м. Харкові ДПС на суму 1 020 грн. за неподання звітності за три квартали 2012 року, посилаючись на те, що нарахування санкцій за неподання звітності за три квартали 2012 року боржником, якого визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру з 19.10.2012, є таким, що суперечить нормам чинного законодавства.

Судом першої інстанції зазначено, що нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій з усіх видів заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Посилання скаржника на те, що нарахування боржнику контролюючим органом суми у розмірі 1 020,00 грн. не має відношення до нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута, оскільки ніякої заборгованості у боржника не було, а спірна сума нарахована виключно з підстав неподання боржником податкової звітності, чим порушено вимоги ст.ст. 36, 37 Податкового кодексу України, судом першої інстанції відхилено як необґрунтовані та безпідставні, оскільки відповідно до п. 120.1. ст. 120, пп. 14.1.265 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, нарахований скаржником штраф за неподання податкової звітності є за своєю правовою природою штрафною санкцією, яка не може бути нарахована банкруту з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії ліквідатора щодо відхилення грошових вимог Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби у розмірі 1 020 грн. є правомірними, у зв`язку з чим, заявлена скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання неправомірними дій ліквідатора щодо відхилення кредиторських вимог та зобов`язання ліквідатора включити до реєстру кредиторських вимог грошові вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові у розмірі 1 020 грн. задоволенню не підлягає.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погодилась із висновками суду першої інстанції та зазначила, що господарським судом, в ході розгляду справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а також спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у повному обсязі з'ясовано всі обставини справи, у зв'язку з чим, правових підстав для скасування ухвали господарського суду Харківської області від 21.03.2013 у справі № 5023/8300/11 у суду апеляційної інстанції не було.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами правомірно встановлено, що з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

Частиною 2 ст. 4-1 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України, вказаний Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначенні Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми розділу 5 Закону України "Про банки та банківську діяльність", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій з усіх видів заборгованості за зобов'язаннями, що виникли в процедурах банкрутства припиняється згідно з частиною першою статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

У відповідності до приписів ч.1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою господарського суду Харківської області від 19.10.2011 року по справі № 5023/8300/11 юридичну особу Приватну фірму "Апія" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Саме з моменту прийняття постанови про визнання боржника банкрутом припиняється підприємницька діяльність боржника, банкрут вже не може отримувати прибуток, займатись комерційною діяльністю.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із правомірними висновками судів попередніх інстанцій, що посилання скаржника на те, що нарахування боржнику контролюючим органом суми у розмірі 1 020,00 грн. не має відношення до нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута, оскільки спірна сума нарахована виключно з підстав неподання боржником податкової звітності, чим порушено статті 36, 37 Податкового кодексу України, є необґрунтованими та безпідставними, та спростовуються нормами чинного законодавством України.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно п.п.14.1.265 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи зазначене, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що нарахований скаржником штраф за неподання податкової звітності є за своєю природою штрафною санкцією, яка, відповідно до приписів ч.1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не може бути нарахована банкруту з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій, в ході розгляду справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а також, спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у повному обсязі з'ясовано всі обставини справи, в зв'язку з чим, правові підстави для скасування ухвали господарського суду Харківської області від 21.03.2013 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 15.04.2013 у справі № 5023/8300/11 відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 21.03.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.04.2013 у справі № 5023/8300/11 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді В.Я. Погребняк

М.І. Хандурін