Постанова № 32539746, 15.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2013 р. Справа №805/8770/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-35 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волгіної Н.П.,

при секретарі судового засідання - Алфьорової А.Ю., за участю:

представника позивача - Кузнецової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області

до Державного підприємства «Шахта «Нова»

про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області, звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства «Шахта «Нова» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «а»-«з» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 1 180 571,87 грн, що виникла у період з 1 січня 2013 року по 1 травня 2013 року. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Громадяни, працюючі на Державному підприємстві «Шахта «Нова» (далі - відповідач, ДП «Шахта «Нова»), яке є юридичною особою, згідно свідоцтва про державну реєстрацію, були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. п. «а»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 5 листопада 1991 року (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 1788-ХІІ), і їм відповідно до вказаного Закону призначено пенсію. Державне Підприємство «Шахта «Нова», зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Дзержинську (далі - позивач, УПФУ, управління ПФУ)під № 1000 від 14 грудня 2004 року.

За ДП «Шахта «Нова» рахується заборгованість до бюджету УПФУ в м. Дзержинську в сумі 1 180 571,87 грн по відшкодуванню сум пенсій, призначених відповідно до пунктів «а»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка виникла у період з 1 січня по 1 травня 2013 року.

Управлінням ПФУ в м. Дзержинську направлялись ліквідатору ДП «Шахта «Нова» повідомлення з розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по ДП «Шахта «Нова». В установлений законом строк не було відшкодовано позивачу суми факт фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. «а»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок ліквідації юридичної особи встановлено ст. 60 Господарського кодексу України. Цією нормою та іншими законодавчими актами, які регулюють процедуру ліквідації підприємства не передбачено граничних строків подання заяви з грошовими вимогами кредиторів, які мають поточний характер. Отже, поточні вимоги можуть бути заявлені кредиторами до моменту затвердження ліквідаційного балансу підприємства.

Згідно листа Пенсійного фонду України від 2 червня 2010 року № 9413/03-20 розрахунки про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій направляються органами Пенсійного фонду України до моменту затвердження ліквідаційного балансу підприємства.

Отже, за підприємством, яке ліквідується, рахується заборгованість в сумі 1 180 571,87 грн перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Дзержинську, у тому числі по відшкодуванню на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», понесених за період з 1 січня 2013 року по 1 травня 2013 року у розмірі - 1 098 417,91 грн, та 82 153,96 грн - витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», понесених за вказаний період.

Станом на 1 червня 2013 року вказана сума боргу не сплачена боржником самостійно та не включена до складу зобов'язань ДП «Шахта «Нова», у зв'язку з чим залишається не вирішеним питання щодо включення вказаної заборгованості до ліквідаційного балансу.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки представника суду не відомі.

Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Державне підприємство «Шахта «Нова» (код ЄДРПОУ 33316065) зареєстровано 10 грудня 2004 року виконавчим комітетом Дзержинської міської ради Донецької області, номер запису 1 258 102 0000 000015, місцезнаходження: 85200, Донецька область, м. Дзержинськ. Знаходиться на обліку в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, перебуває в стані припинення підприємницької діяльності (а.с. 12, 14-15, 23).

Відповідно до картки страхувальника ДП «Шахта «Нова» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області, як платник внесків до Пенсійного фонду України, реєстраційний № 05-13-01-1000 (а.с. 6).

Як встановлено в судовому засіданні, управлінням Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області призначені та виплачені пенсії на пільгових умовах особам, які працювали на ДП «Шахта «Нова» та які були зайняті на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 та писком № 2 (а.с. 108-144).

Позивачем голові ліквідаційної комісії ДП «Шахта «Нова» направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам ДП «Шахта «Нова» відповідно до п.п. «а»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 1 січня по 1 травня 2013 року в сумі 1 180 571,87 грн. (а.с. 48-95).

Відповідно до Наказу Міністерства вугільної промисловості України № 268 від 28 квітня 2006 року «Про утворення ліквідаційної комісії та здійснення заходів з ліквідації ДП «Шахта «Нова» прийнято рішення про припинення діяльності Державного підприємства «Шахта Нова» (п. 1). Цим же наказом створено комісію з ліквідації (п. 4) та призначено ДП «Донвуглереструктуризація» замовником і виконавцем робіт, передбачених проектом ліквідації ДП «Шахта «Нова» (п. 6) (а.с. 18-21).

Наказом Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових та вуглепереробних підприємств ДП «Донвуглереструктуризація» Міністерства вугільної промисловості України від 29 серпня 2007 року № 88 основні виробничі фонди ДП «Шахта «Нова» включені в склад Горлівського управління з ліквідації шахт (а.с. 13).

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Законом України "Про порядок списання заборгованості вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості України, що ліквідуються за рішенням Кабінету Міністрів України, перед Державним бюджетом України і місцевими бюджетами та державними цільовими фондами" визначено порядок списання заборгованості збиткових вугледобувних і вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості України, що ліквідуються за рішенням Кабінету Міністрів України, з метою скорочення видатків на ліквідацію таких підприємств.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону заборгованість збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості України, які ліквідуються (далі - підприємств), по податках, зборах та інших обов'язкових платежах до Державного бюджету України та по внесках до державних цільових фондів, передбачених Законом України "Про систему оподаткування" (крім внесків до Пенсійного фонду України), а також по нарахованих відповідно до законодавства України та несплачених пені, фінансових санкціях на цю заборгованість списується за станом на дату прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про ліквідацію таких підприємств з урахуванням пасивів і активів цих підприємств.

Відповідно до ст. 2 Закону заборгованість підприємств по внесках до Пенсійного фонду України погашається у першочерговому порядку перед задоволенням вимог інших кредиторів, у тому числі за рахунок реалізації майна таких підприємств.

Згідно ст. 3 Закону порядок ліквідації підприємств, на які поширюється дія цього Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1997 року № 93 "Про затвердження Порядку ліквідації збиткових вугледобувних і вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості" визначено особливості ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, на які поширюється дія Закону України "Про порядок списань заборгованості вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості України, що ліквідуються за рішенням Кабінету Міністрів України, перед Державним бюджетом України і місцевими бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до п. 5 даного Порядку рішення про ліквідацію підприємства приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Мінвуглепрому після узгодження в установленому порядку із заінтересованими органами виконавчої влади, в тому числі з обласними державними адміністраціями, пропозицій щодо ліквідації підприємства. Відповідно до п. 6 Порядку Мінвуглепром створює ліквідаційну комісію та визначає підприємство, яке виконуватиме роботи з фізичної ліквідації підприємства. Пунктами 9, 10 Порядку визначено, що фізична ліквідація підприємства передбачає демонтаж обладнання, ліній електропередач і зв'язку, засипання стволів, ліквідацію непридатних будівель, гірничих виробок та здійснення природоохоронних заходів, спрямованих на розв'язання проблем водовідливу, запобігання вибухам та викидам газу, гасіння та озеленення відвалів, проведення рекультиваційних робіт. Роботи з фізичної ліквідації підприємства здійснює підприємство, визначене Міністерством вугільної промисловості.

Отже, з урахуванням встановлених обставин у справі, ДП «Донвуглереструктуризація» є підприємством, що виконує виключно роботи з фізичної ліквідації Державного підприємства "Шахта "Нова", у зв'язку із чим позивачем правомірно в якості відповідача визначено саме ДП «Шахта «Нова».

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Ст. 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Таким чином, позивач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, працівникам відповідача правомірно призначені та виплачені пенсії відповідно до п. «а» та п. «б - з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 108-144).

За змістом п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону № 1788-XII було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно до пп. 1 та 2 ст.1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених п.п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.

Відповідно до абз. 4 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до п.п. "а", "б" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 01.01.2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV).

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог ст. 14 Закону № 1788-ХІІ.

Наведена правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду України від 25 вересня 2012 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до відкритого акціонерного товариства "Росава" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України суд при прийнятті рішення керується вказаною правовою позицією.

Згідно із п. 6.1 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За приписами п. 6.8 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно п. 6.10 Інструкції № 21-1 відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідні розрахунки у встановлений Законом термін у добровільному порядку відповідачем не виконані.

Враховуючи наведене, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 2, ст. 7-11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області до Державного підприємства «Шахта «Нова» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта «Нова» (ідентифікаційний код 33316065) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 1 січня 2013 року по 1 травня 2013 року в загальному розмірі 1 180 571 (один мільйон сто вісімдесят тисяч п'ятсот сімдесят одна) гривня 87 копійок, з яких:

- 1 098 417,91 грн - заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1;

- 82 153,96 грн - заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та її вступна та резолютивна частини проголошена в судовому засіданні 15 липня 2013 року в присутності представника позивача.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений 18 липня 2013 року.

Суддя Волгіна Н.П.