Рішення № 32539377, 12.07.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6024/13-ц

Провадження № 2/344/3488/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Максимчина Ю.Д.

секретаря Федорак Я.С.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди в сумі 5000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач 01.11.12 р. близько 19:30 на перехресті вул. Грюнвальдська-Гаркуші в м. Івано-Франківську, керуючи транспортним засобом марки БМВ-316 номерний знак НОМЕР_3, повертаючи з вул. Грюнвальдська ліворуч на вул. Гаркуші не надав дороги пішоходу, який рухався по регульованому пішохідному переході та допустив наїзд на позивачку, внаслідок чого заподіяв їй легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_2, та ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, оскільки позивачкою не доведено підставність її позовних вимог. Просили в позові відмовити повністю.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Постанову Івано-Франківського міського суду від 04.12.12 року у справі № 0907/18174/2012, залишеною без змін Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17.01.2013р. про визнанння ОСОБА_5 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладенння на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк шість місяців. Вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_5, 01.11.12 р. близько 19:30 на перехресті вул. Грюнвальдська-Гаркуші в м. Івано-Франківську, керуючи транспортним засобом марки БМВ-316 номерний знак НОМЕР_3, повертаючи з вул. Грюнвальдська ліворуч на вул. Гаркуші не дав дороги пішоходу, який рухався по регульованому пішохідному переході та допустив наїзд на ОСОБА_4 Внаслідок чого заподіяно позивачці легкі тілесні ушкодження, що підтверджується актом судово-медичного обстеження за № 1267 (а.с. 5-7).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Таким чином, встановлено факт заподіяння легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 ОСОБА_5 внаслідок керування ним транспортним засобом.

Суд приймає до уваги твердження позивача про те, що внаслідок ДТП, спричиненого відповідачем, їй було заподіяно моральну шкоду, що було викликано фізичним болем, як наслідком отриманих травм, так і самим лікуванням, порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням її здоров'я. Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України (п.3,9) № 4 від 31.03.95 р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом із тим, суд приходить до висновку, що заявлений розмір моральної шкоди є дещо завищеним.

Як зазначено у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому слід враховувати також вимоги ст. 23 ЦК України, зокрема те, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Крім того, ч. 4 ст. 1193 ЦК України, суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від матеріального становища.

Тому враховуючи обставини вчинення ДТП, зокрема і те, що відповідач зразу після наїзду на позивача доставив її у лікувальний заклад, приймаючи до уваги той факт, що відповідач на даний час не працює, стабільного доходу не має, суд вважає за доцільне зменшити заявлений розмір моральної шкоди до 3 000 грн., яку слід стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що нібито не доведено його вина у заподіянні моральної шкоди позивачці. При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивачки є обгрунтованими та підлягають частковому задоволенню у сумі 3000 грн.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 16, 23, 1166, 1193 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 3000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів - УДК у м. Івано-Франківську, код за ЄДРПОУ - 37952250 банк отримувача - ГУДК України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) - 836014, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 229 грн. 40 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ю.Д. Максимчин