Рішення № 32539018, 19.07.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/5017/13-ц

№ 2/243/1989/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2013 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Якуші Н.В.

при секретарі Дручиніної О.О.

за участю:

представника позивача - Тузової В.О.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2. про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнення судових витрат, обґрунтувавши свої вимоги тим, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору №ACPYRX21640026 від 12.08.2008 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 7479 грн. 77 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.08.2010 року. Проте відповідач належним чином не виконував зобов'язання за кредитним договором, в наслідок чого утворилась заборгованість станом на 03.04.2013 року у сумі 164645 грн. 81 коп., що складається з заборгованості за кредитом у сумі 6638 грн. 95 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 779 грн. 34 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 1884 грн. 96 коп., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 147026 грн. 09 коп., а також штрафів відповідно до п.5.3 умов та правил надання банківських послуг у розмірі 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина), та у сумі 7816 грн. 47, коп. - штраф (процентна складова). У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом та судові витрати.

В судове засідання представник позивача Тузова В.О., що діє на підставі довіреності № 1283-О від 29.04.2013 року (а.с.37) на задоволенні позовних вимог наполягала, просила їх задовольнити в повному обсязі, посилалась на обставини, викладені в позові.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнавав частково, виходячи з того, що він дійсно не сплачував по кредиту необхідні кошти, але у зв'язку з тим, що не мав працевлаштування. Крім того, пояснював, що доглядає за хворою матір'ю, але доказів цього на даний час у нього не має. Будь -яких суттєвих обставин несплати кредиту суду не повідомив та не довів. Після роз'яснення судом ч. 3 ст. 551 ЦК України своїм правом

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні і вбачається з доданих до справи документів, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний (споживчий) договір №ACPYRX21640026 від 12.08.2008 року (а.с.5-12), відповідно до якого ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 4479 грн. 77 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.08.2010 року.

Згідно положень ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушенні зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти і такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до частини 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В судовому засіданні суд, відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України роз'яснив позивачу та відповідачу про їх права та обов'язки, попередив про наслідки вчинення або не вчинення ними процесуальних дій, в тому числі роз'яснив положення ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_2 не скористався своїм правом звернення до суду з заявою про зменшення суми неустойки, та існування будь-яких обставин, що має істотне значення не довів.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення частини 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка.

Таким чином, сул позбавлений самостійно застосовувати положення вищезазначеної статті до правовідносин, які розглядаються в судовому засіданні.

Але, згідно п. 5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш, ніж на 30 днів, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, штраф, який він

просить стягнути з відповідача згідно п. 5.3 Умов в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 7816,47 грн.(процентна складова), а саме, його процентна складова нарахована з врахуванням заборгованості відповідача за кредитом, заборгованості за процентами, заборгованості з комісії та пені.

Отже за порушення Позичальником строків виконання зобов'язання за кредитним договором позивачем одночасно нарахована пеня та штраф, при цьому останній нараховано, в тому числі, й на суму пені.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто за змістом ст. 549 ЦК України пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій. Пеня і штраф, як різновиди неустойки, обчислюються у відсотках саме від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, можливість нарахування одного виду неустойки на інший виключається.

Отже, банк просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те ж саме порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам частини 1 ст. 61 Конституції України та частині 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Такими позиціями керувалась колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ при ухвали від 19 грудня 2012 року по справі № 6-39064св11.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним (споживчим) договором №ACPYRX21640026 від 12.08.2008 року станом на 03 квітня 2013 року в розмірі 156329,34 гривень, з яких 6638,95 грн. - заборгованість за кредитом, 779,34 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1884,96 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 147026,09 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати в розмірі 1563,31 грн. (94,95 % від загальної суми позову, який було заявлено).

На підставі викладеного й керуючись ст. 61 Конституції України, ст. ст. 16, 509, 526, 527, 530, 551, 590, 616, 1050, 1054 ЦК України, статтями 3, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України.

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовився від ідентифікаційного коду, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 156329 грн. 34 коп. на р/р 29090829000010, код ЄДРПОУ 14360080, МФО № 307770.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовився від ідентифікаційного коду, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства "Акцент-банк" суму судових витрат, а саме судовий збір у розмірі 1563 грн. 31 коп. на р/р 64993919400001, код ЄДРПОУ 14360080, МФО № 307770.

В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення складено 22 липня 2013 року.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Н.В. Якуша