Ухвала суду № 32537683, 10.07.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2013 р.Справа № 1570/5809/2012

Категорія: 8.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Південної митниці Державної митної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року у справі за позовом приватного підприємства «ЕКСІМТРАНССЕРВІС-ПІВДЕНЬ» до Південної митниці Державної митної служби України про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство «ЕКСІМТРАНССЕРВІС-ПІВДЕНЬ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 05.05.2011 року № 123 та № 124.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами Південної митниці було проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання ПП «ЕКСІМТРАНССЕРВІС-ПІВДЕНЬ» повноти нарахування та сплати до державного бюджету України податків та зборів при митному оформленні товару «рис» в режимі «імпорт» за кодом УКТЗЕД 1006400000 за період 2008-2010 роки за вантажно-митними деклараціями від 30.07.2009 року № 500060735/2009/007807, від 05.08.2009 року № 500060735/2009/008440, від 04.09.2009 року № 500060735/2009/010998 та № 500060735/2009/010999 у зоні діяльності Південної митниці. За результатами перевірки складено акт № 0018/11/500000000/0033567045 від 19.04.2011 року, у висновках якого зазначено, що за вищезазначеними ВМД відбулася зміна коду товару за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності з 1006400000 (ставка мита - 5%) на код 1006309800 (ставка мита - 5%) та код 1006309200 (ставка мита - 5%) й зміна рівня митної вартості, що призвело до виникнення у ПП «ЕКСІМТРАНССЕРВІС-ПІВДЕНЬ» податкового зобов'язання по сплаті ввізного мита та податку на додану вартість, сума якого відповідно до п.п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України була самостійно визначена митницею та склала 274 645,95 грн., в тому числі ввізне мито - 52 816,52 грн. та ПДВ - 221 829,43 грн. Зазначений висновок зроблений відповідачем на підставі листів Державної митної служби України від 15.10.2009 року № 11/4-10.14/9956ЕП та від 26.02.2011 року № 11/2-10.16/3202ЕП «Про проведення перевірки», відповідно до яких в товарну підкатегорію «рис битий» за кодом 1006400000 включаються суміші битого рису з іншими видами рису, які містять у своєму складі не менше 50% битого рису.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були винесені: податкове повідомлення-рішення № 123 від 05.05.2011 року, за яким позивачу визначено грошове зобов'язання зі сплати ввізного мита в сумі 66 020,65 грн., в тому числі за основним платежем - 52 816,52 грн. та штрафними санкціями - 13 204,13 грн.; податкове повідомлення-рішення № 124 від 05.05.2011 року, за яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 277 286,79 грн., в тому числі за основним платежем - 221 829,43 грн. та штрафними санкціями - 108 627, 75 грн.

Позивач вважає необґрунтованими висновки, викладені у акті перевірки від 19.04.2011 року № 0018/11/500000000/0033567045, а прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення від 05.05.2011 року № 123 та № 124 - протиправними та такими, що підлягають скасуванню. При цьому позивачем зазначено, що при митному оформленні ПП «ЕКСІМТРАНССЕРВІС-ПІВДЕНЬ» товару за вищезазначеними ВМД, на підставі поданих позивачем документів та відібраних зразків товару відділом номенклатури та класифікації товарів Південної митниці було прийнято рішення про визначення коду товару, згідно якого товар - рис білий довго зернистий, з обрушеним зерном, шліфований, не пропарений, не глазурований та не є напівфабрикатом, довжина/ширина мм/мм не більше 6,8/1,9-2,2 - у відповідності з Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД передбачено класифікувати в товарній підкатегорії: 1006400000. Позивач, отримавши зазначене рішення, яке є обов'язковим для виконання при митному оформленні, здійснив митне оформлення товару за кодом визначеним відповідачем, сплативши при цьому всі нараховані податки і збори при імпорті товару «рис» за кодом УКТЗЕД 1006400000. Крім того позивач зазначає, що митне оформлення товару за ВМД від 30.07.2009 року № 500060735/2009/007807, від 05.08.2009 року № 500060735/2009/008440, від 04.09.2009 року № 500060735/2009/010998 та № 500060735/2009/010999 було здійснено до видання листів Державної митної служби України від 15.10.2009 року № 11/4-10.14/9956ЕІІ та від 26.02.2011 року № 11/2- 10.16/3202ЕП, а тому вони не повинні використовуватись митними органами при здійсненні цього розмитнення. Таким чином, на думку позивача, донарахування відповідачем податкового зобов'язання по сплаті ввізного мита та податку на додану вартість із застосуванням фінансових санкцій є необґрунтованим та неправомірним, оскільки під час митного оформлення товару за вищезазначеними ВМД товариство керувалось приписами чинного законодавства та діяло у точній відповідності до рішень митного органу.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з тих підстав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Посадовими особами Південної митниці проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання ПП «ЕКСІМТРАНССЕРВІС-ПІВДЕНЬ» повноти нарахування та сплати до державного бюджету України податків та зборів при митному оформленні товару «рис» в режимі «імпорт» за кодом згідно УКТЗЕД 1006400000 за період 2008-2010 роки, на підставі листів ДМСУ від 26.02.2011 року № 11/2-10.16/3202-ЕП та від 15.10.2009 року № І 4-10.14/9956-ЕП, згідно яких битим рисом не вважаються суміші битого рису з іншими видами рису, які містять у своєму складі менше 50% битого рису, такі суміші класифікуються у відповідних товарних підкатегоріях, відмінних від товарного коду битого рису 1006400000 згідно з УКТЗЕД. Під час перевірки було встановлено, що за ВМД від 30.07.2009 року №500060735/2009/007807, від 05.08.2009 року № 500060735/2009/008440, від 04.09.2009 року № 500060735/2009/010998 та № 500060735/2009/010999 відбулася зміна коду товару за УКТЗЕД з 1006400000 (ставка мита - 5%) на код 1006309800 (ставка мита-5%) та код 100309200 (ставка мита-5%) та зміна рівня митної вартості. Таким чином, з урахуванням даних відділу контролю митної вартості та класифікації товарів встановлено, що різниця між належними до сплати податками та зборами за вищевказаними ВМД ПП «ЕКСІМТРАНССЕРВІС-ПІВДЕНЬ» та фактично сплаченими становить 274 645,95 грн., у тому числі ввізне мито - 52 816,52 грн., ПДВ - 221 829,43 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Південної митниці від 05.05.2011 року №123 та № 124. Стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «ЕКСІМТРАНССЕРВІС-ПІВДЕНЬ» (код ЄДРПОУ 33567045) судовий збір у розмірі 2 146,00 грн.

Південною митницею Державної митної служби України на зазначену постанову подана апеляційна скарга. Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія судів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що ПП «ЕКСІМТРАНССЕРВІС-ПІВДЕНЬ» зареєстровано 16.06.2005 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 33567045. Підприємство зареєстровано в Південній митниці як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності. 07.04.2009 року між компанією «RTG-COMMERCIAL CORPORATION» (Швейцария) (продавець) та ПП «ЕКСІМТРАНССЕРВІС-ПІВДЕНЬ» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 07/04, предметом якого є продаж товару партіями, найменування, кількість та ціна товару зазначені в інвойсах. На виконання умов зазначеного контракту компанією «RTG-COMMERCIAL CORPORATION» (Швейцария) було поставлено ПП «ЕКСІМТРАНССЕРВІС-ПІВДЕНЬ» на митну територію України:

1. Товар: рис короткозернистий шліфований білий, битий (рисова січка або «CAMOLINO», з повністю обрушеним зерном, з вмістом подрібнених зерен (битих) 33 %, подрібненого сорту, відповідно ДМТУ 6292-93, митне оформлення якого товару було здійснено у зоні діяльності Південної митниці за ВМД від 30.07.2009 року №500060735/2009/007807.

Згідно рішення відділу номенклатури та класифікації товарів Південної митниці від 30.07.2009 року № КТб-500-1005-09 зазначений товар митним органом було класифіковано за кодом УКТЗЕД 1006400000.

При здійсненні митного оформлення товару за ВМД від 30.07.2009 року №500060735/2009/007807 позивач в графі ВМД 33 «Код товару» зазначив код товару 1006400000 (ставка мита -5%) та сплатив усі нараховані податки і збори (обов'язкові платежі), а саме: ввізне мито у сумі 3 447,99 грн. та ПДВ у сумі 14 481,56 грн.

2. Товар: рис довгозернистий шліфований білий, битий (рисова січка або «CAMOLINO», з повністю обрушеним зерном, з вмістом подрібнених зерен (битих) 32,7 %, подрібненого сорту, відповідно ДМТУ 6292-93, митне оформлення якого товару було здійснено у зоні діяльності Південної митниці за ВМД від 05.08.2009 року № 500060735/2009/008440.

Згідно рішення відділу номенклатури та класифікації товарів Південної митниці від 04.08.2009 року № КТб-500-1037-09 зазначений товар митним органом було класифіковано за кодом УКТЗЕД 1006400000.

При здійсненні митного оформлення товару за ВМД від 05.08.2009 року № 500060735/2009/008440 позивач в графі ВМД 33 «Код товару» зазначив код товару 1006400000 (ставка мита -5%) та сплатив усі нараховані податки і збори (обов'язкові платежі), а саме: ввізне мито у сумі 17 305,88 грн. та ПДВ у сумі 72 684,68 грн.

3. Товар: рис короткозернистий шліфований білий, битий (рисова січка або «CAMOLINO», з повністю обрушеним зерном, з вмістом подрібнених зерен (битих) 25,6 %, подрібненого сорту, відповідно ДМТУ 6292-93, митне оформлення якого товару було здійснено у зоні діяльності Південної митниці за ВМД від 04.09.2009 року № 500060735/2009/010998; рис короткозернистий шліфований білий, битий (рисова січка або «CAMOLINO», з повністю обрушеним зерном, з вмістом подрібнених зерен (битих) 25,4 %, подрібненого сорту, відповідно ДМТУ 6292-93, митне оформлення якого було здійснено у зоні діяльності Південної митниці за ВМД від 04.09.2009 року № 500060735/2009/010999.

При здійсненні митного оформлення товару позивачем самостійно в графі ВМД 33 «Код товару» зазначено код товару 1006400000 (ставка мита - 5%). При цьому, зазначені ВМД було прийнято Південною митницею до оформлення без зауважень та ПП «ЕКСІМТРАНССЕРВІС-ПІВДЕНЬ» сплачено усі нараховані митним органом податки і збори (обов'язкові платежі), а саме: за ВМД від 04.09.2009 року № 500060735/2009/010998: ввізного мита у сумі 8 983,13 грн. та ПДВ у сумі 37 729,13 грн.; за ВМД від 04.09.2009 року №500060735/2009/010999: ввізного мита у сумі 8 983,13 грн. та ПДВ у сумі 37 729,13 грн.

В лютому 2011 року до Південної митниці надійшов лист Державної митної служби України від 26.02.2011 року № 11/2-10.16/3202-ЕП «Про проведення перевірки», в якому зазначалось, що за результатами аналізу бази даних оформлених ВМД з використанням інформації, розміщеної в ПІК ЄАІС ДМСУ згідно листа ДМСУ від 15.10.2009 року № 11/4-10.14/9956-ЕП встановлено факти невірної класифікації товару «рис» за кодом згідно УКТЗЕД 1006400000 та зобов'язано митні органи забезпечити перевірки митних оформлень подібних товарів за 2008-2010 роки з метою недопущення невірної класифікації товарів та забезпечення надходження до бюджету митних платежів у повному обсязі.

На виконання зазначеного листа ДМСУ Південною митницею було проведено аналіз митного оформлення в зоні діяльності Південної митниці товару «рис» в режимі «імпорт» за кодом УКТЗЕД 1006400000 за період 2008-2010 роки, внаслідок якого встановлено, що ПП «ЕКСІМТРАНССЕРВІС-ПІВДЕНЬ» 30.07.2009 року, 05.08.2009 року та 04.09.2009 року здійснювалось митне оформлення зазначеного товару за ВМД відповідно №500060735/2009/007807, № 500060735/2009/008440, № 500060735/2009/010998 та № 500060735/2009/010999.

На підставі наказу Південної митниці «Про створення робочої групи» від 22.03.2011 року № 262 у приміщенні Південної митниці робочою групою у складі: керівника робочої групи - начальника сектору аналізу і контролю зовнішньоекономічних операцій відділу контрольно-перевірочної роботи Федорова О.Ф. та членів робочої групи - провідного інспектора сектору контрольно-перевірочної роботи відділу контрольно-перевірочної роботи Літовчук Н.М., головного інспектора відділу адміністрування митних платежів Лютої І.С., головного інспектора контролю митної вартості відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Марчукова А.С., старшого інспектора сектору класифікації відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Мещерського Ю.В. проведено невиїзну документальну перевірку повноти нарахування та сплати ПП «ЕКСІМТРАНССЕРВІС-ПІВДЕНЬ» до Державного бюджету України податків та зборів при митному оформленні товару «рис» в режимі «імпорт» за кодом згідно УКТЗЕД 1006400000 за період 2008-2010 роки за ВМД від 30.07.2009 року №500060735/2009/007807, від 05.08.2009 року № 500060735/2009/008440, від 04.09.2009 року № 500060735/2009/010998 та № 500060735/2009/010999 у зоні діяльності Південної митниці.

Перевіркою встановлено, що ПП «ЕКСІМТРАНССЕРВІС-ПІВДЕНЬ» було невірно класифіковано товар за ВМД від 30.07.2009 року №500060735/2009/007807, від 05.08.2009 року №500060735/2009/008440, від 04.09.2009 року №500060735/2009/010998 та №500060735/2009/010999, внаслідок чого невірно визначено митну вартість товару та не сплачено ввізне мито та ПДВ у повному обсязі. Митним органом змінено коду товару за УКТЗЕД з 1006400000 (ставка мита - 5%) на код 1006309800 (ставка мита - 5%) та код 100309200 (ставка мита - 5%) та рівень його митної вартості.

За результатами перевірки було складено акт перевірки від 19.04.2011 року № 0018/11/500000000/0033567045, у висновках якого зазначено, що за вищезазначеними ВМД відбулася зміна коду товару за УКТЗЕД, зміна рівня митної вартості товару, що призвело до виникнення у ПП «ЕКСІМТРАНССЕРВІС-ПІВДЕНЬ» грошового зобов'язання по сплаті ввізного мита та податку на додану вартість, сума якого відповідно до п.п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України була самостійно визначена митницею та склала 274 645,95 грн., в тому числі ввізне мито - 52 816,52 грн. та ПДВ - 221 829,43 грн. В якості додатку до акту перевірки було складено розрахунок несплачених митних платежів.

Зазначений висновок перевіряючими був зроблений на підставі листа Державної митної служби України від 15.10.2009 року № 11/4-10.14/9956ЕП та від 26.02.2011 року № 11/2-10.16/3202-ЕП, відповідно до яких битим рисом за кодом 1006400000 вважається суміші битого рису з іншими видами рису, які містять у своєму складі не менше 50% битого рису. Суміші битого рису з іншими видами рису, які містять у своєму складі менше 50% битого рису класифікуються у відповідних товарних підкатегоріях, відмінних від товарного коду битого рису в межах товарної позиції за УКТЗЕД 1006 з вищим рівнем митної вартості.

На підставі висновку зазначеного акту перевірки Південною митницею прийнято: податкове повідомлення рішення № 123 від 05.05.2011 року, за яким ПП «ЕКСІМТРАНССЕРВІС-ПІВДЕНЬ» визначено грошове зобов'язання зі сплати ввізного мита в сумі 66 020,65 грн., в тому числі за основним платежем - 52 816,52 грн. та штрафними санкціями - 13 204,13 грн.; податкове повідомлення-рішення № 124 від 05.05.2011 року, за яким ПП «ЕКСІМТРАНССЕРВІС-ПІВДЕНЬ» визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 277 286,79 грн., в тому числі за основним платежем - 221 829,43 грн. та штрафними санкціями - 108 627, 75 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних відносин, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України були визначені Митним кодексом України № 92-IV від 11.07.2002 року в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до вимог ст. 40 Митного кодексу України усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до вимог ст. 42 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Відповідно до вимог ст. 72 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах. Під митним оформленням розуміють виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для дальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Порядок здійснення митного контролю та митного оформлення товарів на час виникнення спірних правовідносин був врегульований наказом Держмитслужби України № 314 від 20.04.2005 року «Про затвердження Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації» (далі Порядок № 314).

Згідно п. 3 зазначеного Порядку під час митного контролю і оформлення товарів підрозділом митного оформлення здійснюється, зокрема, перевірка правильності класифікації та кодування товарів і перевірка правильності визначення митної вартості товарів.

Відповідно до вимог ст. 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Вимогами ст. 260 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.

Згідно до вимог ч.1 ст. 262 Митного Кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до вимог п. 2 Положення «Про вантажну митну декларацію», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574 (що також була чинною на момент проведення митного оформлення) вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, в якому вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Згідно вимог ст. 86 Митного кодексу України з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

При цьому, під фактами, які мають юридичне значення, слід розуміти факти переміщення та пропуску товарів через митний кордон України, а також митну вартість товару, задекларовану декларантом.

Вимогами ст. 265 Митного кодексу України митному органу надано право здійснення контролю правильності визначення митної вартості.

Вимогами ч. 1 ст. 261 Митного кодексу України встановлено, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про Єдиний митний тариф» від 05.02.1992 року № 2097-XII мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України. Мито вноситься до державного бюджету України.

Відповідно до преамбули Закону України «Про митний тариф України» від 05.04.2001 року № 2371-III, митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

Порядком ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 року № 1863 (що була чинна до 31.05.2012 року) визначено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів. Ведення УКТЗЕД забезпечує Держмитслужба. Ведення УКТЗЕД передбачає, зокрема, визначення процедури та встановлення форми рішення щодо класифікації товарів в УКТЗЕД.

З метою забезпечення ведення УКТЗЕД у митних органах створені спеціальні підрозділи - відділи номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці. Компетенція вказаних відділів визначена Порядком роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 07.08.2007 року № 667 (далі Порядок № 667).

Пунктом 1 Розділу II вказаного вище Порядку передбачено, що до компетенції ВНКТ і ВКМВН згідно з напрямом діяльності та цим порядком належить виконання, зокрема, такого завдання як прийняття рішення про визначення коду товару, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

У відповідності до вимог п. 10 Розділу III Порядку № 667 під час здійснення контролю правильності визначення коду товару згідно з УКТЗЕД ВНКТ (ВКМВН) приймається рішення на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару згідно з вимогами УКТЗЕД.

У пункті 4 «Висновок» Рішення зазначаються опис товару та встановлений десятизначний код товару згідно з УКТЗЕД, які мають міститись у відповідних графах митної декларації згідно з вимогами нормативно-правових актів Держмитслужби. Рішення підписується посадовою особою ВНКТ (ВКМВН), яка його приймала, з проставленням на ньому відбитка номерного штампа «Правильність класифікації перевірено» та начальником ВНКТ (ВКМВН) або особою, що його заміщує. Рішення доводиться до ПМО і є обов'язковим для виконання при митному оформленні товару (п. 11).

Обов'язковість для підприємств і громадян рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей закріплено також ч. 2 ст. 313 Митного кодексу України.

Колегією суддів встановлено, що під час митного оформлення товару за вищезазначеними ВМД, код товару позивачем було зазначено на підставі рішень відділу номенклатури та класифікації товарів Південної митниці про визначення коду товару, згідно яких товар митним органом було класифіковано за кодом УКТЗЕД 1006400000.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на виконання рішення Південної митниці про визначення коду товару, що підлягав митному оформленню, відповідно до вимог Митного кодексу України та Порядку № 314 позивач здійснив його саме за цим кодом та сплатив в повному обсязі ввізне мито (за ставкою митного тарифу 5%) та податок на додану вартість. При цьому працівниками Південної митниці здійснені необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитку штампу «Під митним контролем», що підтверджується відповідними відмітками в вантажних митних деклараціях. Здійснений також митний контроль, який включає в себе згідно Порядку № 314 перевірку правильності класифікації та кодування товарів відповідно з поданими документами та перевірку правильності зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх платі у відповідності з законодавством. Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД позивача були відсутні. Таким чином, колегія суддів доходить до висновку, що відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитку печатки у відповідній графі.

Колегія судів зазначає, що вищезазначені обставини були підтверджені в судовому засіданні суду першої інстанції свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які на час виникнення спірних правовідносин працювали у Південній митниці на посадах старших інспекторів СМО № 1 ВМО № 1 м/п «Одеса-порт» та безпосередньо здійснювали митне оформлення поставленого позивачу за контрактом рису за ВМД від 05.08.2009 року № 500060735/2009/008440, від 04.09.2009 року № 500060735/2009/010998 та № 500060735/2009/010999. Свідки зазначили, що ПП «ЕКСІМТРАНССЕРВІС-ПІВДЕНЬ» при здійсненні митного оформлення товару було у повному обсязі сплачено ввізне мито та податок на додану вартість за кодом УКТЗЕД 1006400000, правильність визначення якого було перевірено та підтверджено відділом номенклатури та класифікації товарів Південної митниці, а тому ними як посадовими особами контролюючого органу на зазначених ВМД були поставлені відповідні відбитки штампу «Під митним контролем», якими вони засвідчили правильність заповнення та достовірність даних, вказаних в цих ВМД.

Згідно до вимог ст. 78 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Наслідком завершення митного оформлення є пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України (пп. 19, 35 ст. 1 Митного кодексу України).

Відповідно до вимог пункту 2.4 статті 2, підпункту б) пункту 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (який був чинний на момент митного оформлення імпортованого ПП «ЕКСІМТРАНССЕРВІС-ПІВДЕНЬ» товару) при справлянні податку на додану вартість з осіб, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету є митний орган.

При цьому, платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, згідно з пунктом 10.3 ст. 10 Закону України № 168/97-ВР, відповідають лише за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Відповідно до вимог п. 54.5 ст. 5 Податкового кодексу України у тому випадку, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Підпунктом 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань, платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв до набрання чинності Податковим кодексом України) також було встановлено, що якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Пропуск товарів через митний кордон України означає завершення митного оформлення і виконання митним органом митних процедур, у тому числі й сплату податків і зборів, що пов'язуються з імпортом товарів на митну територію України.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції стосовно того, що митний орган, приймаючи ВМД від 30.07.2009 року №500060735/2009/007807, від 05.08.2009 року № 500060735/2009/008440, від 04.09.2009 року № 500060735/2009/010998 та № 500060735/2009/010999 та пропускаючи товар на митну територію України, погодився з відомостями про товар, а тому з огляду на приписи ст. 17 Закону України «Про Єдиний митний тариф» від 05.02.1992 року № 2097-ХІІ, пп. 10.1 та 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України, він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно прийняв до уваги посилання позивача на те, що листи ДМСУ, що були підставою для проведення перевірки та нарахування грошових зобов'язань, не є нормативно-правовим актами та з питань встановлення митної вартості товару мають лише рекомендаційний характер. Крім того, колегія судів вважає, що митне оформлення товару за спірними ВМД було здійснено 30.07.2009 року, 05.08.2009 року та 04.09.2009 року, тобто ще до надіслання ДМСУ зазначених листів, а тому наведені в них роз'яснення не повинні застосуватися митним органом до митних операцій, що були здійсненні до їх видання.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що роз'яснення ДМСУ у зазначених листах щодо класифікації «битого рису» за нормою 50% не відповідає технічним вимогам щодо рисової крупи, зазначеним у міждержавному стандарті ГОСТ 6292-93 (за нормою 25%), який діє на території України.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції стосовно того, що висновок відповідача про те, що внаслідок зміни коду товару змінився рівень його митної вартості є хибним, оскільки з аналізу норм митного законодавства вбачається, що лише зміна класифікації товарів згідно з УКТЗЕД не впливає на рівень їх митної вартості. Як вбачається із матеріалів справи ставки ввізного мита на імпортований позивачем товар за кодами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, визначені митним органом на час його митного оформлення за кодом 1006400000 та на час проведення перевірки за кодами 1006309800 та 1006309200 є однаковими (ставка мита - 5%). Фахівцями митного органу в акті перевірки та представниками відповідача в судовому засіданні не було обґрунтовано підстав збільшення розміру митної вартості товару, та відповідно сум ввізного мита та ПДВ, зазначених в спірних податкових повідомленнях рішеннях.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що ПП «ЕКСІМТРАНССЕРВІС-ПІВДЕНЬ» вірно та в повному обсязі визначив та сплатив до бюджету усі обов'язкові платежі при митному оформленні товару за ВМД від 30.07.2009 року №500060735/2009/007807, від 05.08.2009 року №500060735/2009/008440, від 04.09.2009 року №500060735/2009/010998 та №500060735/2009/010999, підстав для їх донарахування у митного органу немає, а тому податкове повідомлення-рішення № 123 від 05.05.2011 року, за яким ПП «ЕКСІМТРАНССЕРВІС-ПІВДЕНЬ» визначено грошове зобов'язання зі сплати ввізного мита в сумі 66 020,65 грн., в тому числі за основним платежем - 52 816,52 грн. та штрафними санкціями - 13 204,13 грн. та податкове повідомлення-рішення № 124 від 05.05.2011 року, за яким ПП «ЕКСІМТРАНССЕРВІС-ПІВДЕНЬ» визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 277 286,79 грн., в тому числі за основним платежем - 221 829,43 грн. та штрафними санкціями - 108 627, 75 грн. є необґрунтованими, неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Колегія судів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Південної митниці Державної митної служби України залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 11.07.2013 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький