Постанова № 32537486, 22.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 липня 2013 року письмове провадження № 826/10422/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. вирішив адміністративну справу

За позовомПублічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-ЛАЙФ»до Відділу державної виконавчої служби служби Печерського районного управління юстиції у м.Києві проВизнання протиправними дій, скасування постанов

Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-ЛАЙФ» (далі-Позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Кравцової О.С. щодо винесення постанови №36998914 від 10.04.2013 про стягнення виконавчого збору;

- визнати протиправними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Кравцової О.С. щодо винесення постанови від 12.06.2013 про відкриття виконавчого провадження №38215303 та стягнення з Закритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант Страхування життя», ідентифікаційний номер 31025837, виконавчого збору в сумі 1 360,00 грн.;

- скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Кравцової О.С. від 10.04.2013 № 36998914 про стягнення виконавчого збору;

- скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Кравцової О.С. від 12.06.2013 про відкриття виконавчого провадження № 38215303 та стягнення з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант Страхування життя», ідентифікаційний номер 31025837, виконавчого збору в сумі 1 360,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм чинного законодавства України, було винесено Постанову від 10.04.2013 №36998914 про стягнення виконавчого збору та Постанову від 12.06.2013 № 38215303 про відкриття виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору.

Відповідач 11.07.2013 в судове засідання не прибув, хоча й був повідомлений належним чином про час і місце судового розгляду. Причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Відповідачем через канцелярію суду 16.07.2013 подано письмові заперечення. В яких проти позову заперечував, зазначив, що діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Постановою державного виконавця державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Кравцовою О.С. від 15.03.2013 відкрито виконавче провадження № 36998914 за виконавчим листом № 2-293/10 виданим 28.02.2012 Голосіївським районом судом м. Києва про зобов'язання Закрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант Страхування життя» повернути ОСОБА_3 сплачені страхові внести загалом в сумі 5 343 Євро 75 центів в гривнях, по офіційному курсу Національьного банку України на день виплати.

Згідно пункту 2 постанови від 15.03.2013 ВП № 36998914 позивачу встановлено строк для добровільної сплати боргу у розмірі 5 343 Євро 75 центів в гривнях в 7-денний строк з дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Позивач в позовній заяві зазначає, що постанову від 15.03.2013 про відкриття виконавчого провадження №36998914 отримав 05.04.2013.

Відповідач надав суду копію повідомлення про вручення відправлення. В повідомленні зазначено, «поштове відправлення №1084/10 від 26.03.2013 на ім'я ЗАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», за адресою : 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 15/2 вручено 03.04.2013».

Позивач сплатив суму, визначену відповідачем до сплати у постанові від 15.03.2013 ВП № 36998914, а саме: 55 893,70 грн. на підтвердження чого надав копію платіжного доручення від 11.04.2013 №406.

12.04.2013 позивач через канцелярію Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві подав заяву від 12.04.2013 № 135, у якій повідомив про сплату боргу у повному обсязі, додав до заяви копію платіжного доручення та просив закінчити виконавче провадження № 36998914.

Відповідач виніс оскаржувану постанову № 36998914 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1 360,00 грн. - 10.04.2013.

Згідно пункту 3 постанови від 10.04.2013 №36998914 зазначено, що постанова може бути оскаржена до суду в 10-денний строк з часу її одержання.

17.04.2013 державним виконавцем видано розпорядження №36998914-1084/10 для перерахування зазначених коштів стягувачу ОСОБА_3

22.05.2013 державним виконавцем Кравцовою О.С. відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, винесено постанову від 22.05.2013 про закінчення виконавчого провадження. В постанові зазначено, що рішення суду фактично виконано в повному обсязі. Згідно платіжного доручення №108410 від 19.04.2013 грошові кошти перераховано на користь стягувача. Постанова про стягнення з боржника виконавчого збору виділена в окреме провадження.

12.06.2013 державним виконавцем Кравцовою О.С. відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві №38215303 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження") виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження", після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Таким чином, у випадку, якщо боржником невиконано рішення немайнового характеру у 7-денний строк, з нього стягується виконавчий збір у розмірі в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. Як вбачається з постанови №36998914 від 10.04.2013 про стягнення з боржника виконавчого збору, з боржника стягнуто виконавчий збір у розмірі 1 360,00 грн.

З наданих відповідачем матеріалів виконавчого провадження вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження №36998914 від 15.03.2013 була отримана позивачем 03.04.2013, що спростовує посилання позивача на той факт, що зазначена постанова отримана ним 05.04.2013. Отже, позивачем пропущено строк для добровільного виконання постанови від 15.03.2013 №36998914.

Суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених частини 3 статті 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться: вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Як передбачено частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому вони задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-ЛАЙФ» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій