Постанова № 32536237, 17.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2013 р. Справа № 805/9458/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дворникова М.С., розглянув у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Старобешевському районі Донецької області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 5204,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Старобешевському районі Донецької області звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 5204,33 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Старобешевському районі Донецької області в сумі 5204,33 грн., що виникла через несплачену заборгованість по єдиному внеску станом на 20 січня 2012 року у сумі 4010,30 грн., несплату єдиного внеску за 1 квартал 2013 рок у сумі 1194,03 грн. Посилаючись на вимоги Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5204,33 грн.

17 липня 2013 року представником Пенсійного фонду до канцелярії Донецького окружного адміністративного суду надано заяву про розгляд справи за відсутністю представника управління. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.

З урахуванням положень частин 4,6 ст. 128 КАС України суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, є фізичною особою-підприємцем, зареєстрована виконавчим комітетом Старобешівської районної ради Донецької області 26 квітня 2010 року, код за РНОКПП НОМЕР_1, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами (а. с. 11). Як платник єдиного внеску відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Старобешевському районі Донецької області.

Відповідно до відомостей відображених у картці особового рахунку станом на 29 квітня 2013 року за відповідачем обліковується недоїмка в сумі 5204,33 грн.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що зазначена сума боргу виникла через несплату відповідачем єдиного внеску у повному обсязі за 2011 рік та 1 квартал 2013 року, визначеного у наданому ним звіту за 2011 рік.

Правомірність визначення позивачем недоїмки відповідача за єдиним внеском, наявність підстав для ї стягнення є спірним питанням цієї справи.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі за текстом Закон № 2464), який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування являє собою консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідач, як платник єдиного внеску, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики, про що зазначено у пунктах 1, 4 частини 2 статті 6 вищевказаного Закону.

Як вбачається з пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону № 2464).

Згідно частини 11 статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Як вбачається з абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, станом на 20 січня 2012 року за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 5204,33 грн., 19 березня 2012 року відповідач надав до Управління Пенсійного фонду України в Старобешевському районі Донецької області звіт про суми нарахованого доходу з застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік, в таблиці 2 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, що обрали спрощену систему оподаткування» відповідач самостійно визначив суму, на яку нараховується єдиний внесок за січень - грудень 2011 року в розмірі 11557,00 грн., єдиний внесок в сумі 4 010,30 грн. (а. с. 5). На підставі зазначеного звіту в картці особового рахунку позивачем відображено нарахування єдиного внеску в сумі 4010,30 грн.

Згідно підпункту 4.6.2. пунктом 4.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року № 994/18289 зі змінами, затвердженими постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2012 року № 25-1, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 10 січня 2013 року за № 96/22626, платники сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця,що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. На підставі вищезазначеного, в картці особового рахунку позивачем відображена недоїмка зі сплати єдиного внеску за 1 квартал 2013 року сумі 1 194,03 грн.

Статтею 25 вказаного Закону встановлені заходи впливу та стягнення в разі своєчасно не сплачених сум страхових внесків.

Відповідно до ч. 4 вказаної статті Закону територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Абзацом 6 ч. 4 ст. 25 вказаного Закону визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Виходячи з наведених вимог законодавства несплачена сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене на підставі Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України N 22-2 від 08 жовтня 2010 року, постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2012 року № 25-1 та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Старобешевському районі Донецької області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 5204,33 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5204 (п'ять тисяч двісті чотири) гривні 33 копійки на користь Управління Пенсійного фонду України в Старобешевському районі Донецької області (87200, Донецька область, смт. Старобешево, вул. Радянська, буд. 68, ЄДРПОУ 20399694).

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 липня 2013 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дворников М.С.