Рішення № 32534888, 17.07.2013, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 759/6389/13-ц

пр. № 2/759/3602/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Зайця Т.О. при секретарі Ковтун М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача невиплаченої надбавки за складність та напруженість роботи в розмірі 21 437,21 грн. та моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що в період з 06.04.2010 року та на момент звернення до суду, працює в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Наказом відповідача №12-заг від 01.02.2011 року, ОСОБА_1 встановлено надбавку за складність та напруженість роботи в розмірі 40% до посадового окладу. Встановлена надбавка позивачу виплачувалася не в повному обсязі або взагалі не виплачувалась, а тому позивач просить її стягнути. Стверджує, що такими діями їй завдано моральних страждань, які полягають в позбавленні існування нормальних життєвих зв'язків позивача та членів її сім'ї, а тому просить позовні вимоги задовольнити.

Позивач в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні визнала позов в частині стягнення невиплаченої надбавки за складність та напруженість роботи в розмірі 21 437,21 грн. і просила задовольнити позовні вимоги в цій частині. Позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн. не визнала та просила відмовити в цій частині.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом №27-к від 02.04.2010 року була зарахована на посаду економіста першої категорії до наукового відділу міжнародних валютно-фінансових відносин по строковому договору. Наказом №51-к від 30.06.2010 року зарахована на постійну роботу на посаду економіста першої категорії відділу міжнародних валютно-фінансових відносин. 17.01.2011 року наказом №12-к позивач переведена на посаду молодшого наукового співробітника наукового відділу глобальних систем сучасної цивілізації на період декретної відпустки іншої співробітниці. Рішенням Вченої ради Інституту від 08.11.2012 року наказом №116-к від 09.11.2012 року переведена в штат на посаду молодшого наукового співробітника цього ж відділу за результатами конкурсу. Дані обставини підтверджуються трудовою книжкою ОСОБА_1, НОМЕР_2 від 06.04.2010 року (а. с. 7-8).

Наказом Інституту № 12-заг. від 01.02.2011 року наказано встановити та виплачувати з 01.02. по 31.12.2011 року надбавки за складність і напруженість в роботі ОСОБА_1, молодшому науковому співробітнику наукового відділу глобальних систем сучасної цивілізації у розмірі 40% до посадового окладу (а. с. 13-копія наказу).

Встановлена надбавка позивачу виплачувалася не в повному обсязі або взагалі не виплачувалась, внаслідок чого у відповідача виникла перед ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 21 437,21 грн. Дані обставини справи визнають сторони, а тому вони не підлягають доказуванню в силу ч. 1 ст. 61 ЦПК України.

Представник відповідача визнав в судовому засіданні заявлені позовні вимоги в частині стягнення з Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України невиплаченої надбавки за складність та напруженість роботи в розмірі 21 437,21 грн.

Частинами 1, 2, 4 статті 174 ЦПК України встановлено: позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» з'ясовуючи після доповіді про обставини справи, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду, головуючому необхідно уточнити, в якому обсязі та з яких підстав підтримується позов або в якій частині визнається позов, а якщо сторони мають намір укласти мирову угоду, то на яких конкретно умовах (стаття 173 ЦПК). У разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Визнання позову в даній справі є безумовним, не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Позов визнано представником відповідача, який наділений таким правом згідно доручення. Враховуючи наведене, наявні всі підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в частині стягнення з Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України на користь ОСОБА_1 невиплаченої надбавки за складність та напруженість роботи в розмірі 21 437,21 грн.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн., суд звертає увагу на наступне. Стаття 23 ЦК України встановлює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством (ч. ч. 1, 2 ст. 237-1 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Для відшкодування моральної шкоди, в силу наведених норм, необхідні наступні підстави: наявність душевних страждань, втрата нормальних життєвих зв'язків, яких позивач зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього або приниження честі та гідності позивача. Необхідними умовами також є неправомірність рішень, дій чи бездіяльності та наявність вини відповідача.

В підтвердження завдання моральної шкоди, позивач посилається на позбавлення існування нормальних життєвих зв'язків позивача та членів її сім'ї, спричинене неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків.

Неправомірність дій (бездіяльності) та наявність вини відповідача в даному випадку визнається самим відповідачем, представник якого визнав обставину виплати не в повному обсязі або взагалі не виплати надбавки позивачу.

Порушення права позивача на отримання належної їй винагороди за працю в повному обсязі понад два роки є досить тривалим і таким, що завдало моральних страждань ОСОБА_1 Проте, заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. є надмірним у даному випадку. На думку суду, 1 000 грн. є достатньою компенсацією для відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України на користь ОСОБА_1 невиплаченої надбавки за складність та напруженість роботи в розмірі 21 437,21 грн. в повному обсязі, а в частині відшкодування моральної шкоди - в сумі 1 000 грн.

Керуючись ст. 237-1 КзПП України, ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст. ст. 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України (м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 5, ідентифікаційний код 05447438) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) невиплачену надбавку за складність та напруженість роботи в розмірі 21 437,21 грн., моральну шкоду в розмірі 1 000,00 грн.

Відмовити в задоволенні інших вимог.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 22.07.2013 року.

СУДДЯ: Т.О. ЗАЄЦЬ