Ухвала суду № 32533822, 18.07.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

Головуючий у 1-й інстанції: Борискін С.А.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"18" липня 2013 р. Справа № 817/1409/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Грищенко І.В. ,

за участю представника Рівненської митниці Міндоходів Скіданової О.С., представника ТОВ "Камаз-Транс-Сервіс"

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рівненської митниці Міндоходів на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "05" червня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми "Камаз-Транс-Сервіс" до Рівненської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс" (далі - ТОВ "Камаз-Транс-Сервіс" ).

Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 15.03.2013 року № 204050001/2013/000012/1.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови Рівненської митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204050001/2013/40010.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області на користь ТОВ "Камаз-Транс-Сервіс" суму надмірно сплаченого мита та податку на додану вартість у розмірі 2965 грн. (дві тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 59 коп. та присуджено на користь позивача із Державного бюджету судовий збір у розмірі 149 (сто сорок дев'ять) грн. 11 коп.

Під час апеляційного розгляду справи, відповідно до вимог ст.55 КАС України, замінено Рівненську митницю на її правонаступника - Рівненську митницю Міндоходів.

В апеляційній скарзі Рівненська митниця Міндоходів, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт посилається на те, що саме на митні органи покладено обов»язок щодо контролю за правильним визначенням митної вартості товарів, що не було враховано судом при прийнятті постанови.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, що 14 вересня 2011 року між ТОВ "Камаз-Транс-Сервіс" (Україна) та Фірмою "MARANGONI S.p.A." (Італія) було укладено зовнішньоекономічний контракт №114/09-2011, згідно пункту 1 якого продавець систематично, партіями зобов'язується продати, а покупець - оплатити на умовах франко-завод ІНКОТЕРМС - 2000 року товари (матеріали та комплектуючі для регенерації шин). Асортимент, кількість та ціна товарів встановлюється згідно проформи-рахунку, яка додається до контракту та є його невід'ємною частиною. Крім того, згідно п.3.2 контракту покупець зобов'язується сплатити 30% від суми поставки після отримання проформи - рахунку (а.с.15-17).

01.11.2012 року та 01.03.2013 року сторонами підписані додаткові угоди. Зокрема, відповідно до додаткової угоди № 2 покупець сплачує 50% вартості партії товару після отримання проформи - рахунку (а.с.18-19), а згідно додаткової угоди № 3 покупець сплачує отриманий товар згідно з умовами, зазначеними у кожному конкретному проформі - рахунку (а.с.20).

14 березня 2013 року відділом митного оформлення №1 митного поста "Рівне - Центральний" Рівненської митниці прийнято до митного оформлення електронну митну декларацію №204050001/2013/040630 (а.с.116-120) на товари (матеріали та комплектуючі для регенерації шин), виробництва фірми "MARANGONI S.p.A." (Італія), що надійшли на адресу ТОВ "Камаз-Транс-Сервіс" (Україна) на виконання зовнішньоекономічної угоди від 14.09.2011 року №114/09-2011.

Позивачем, у комплект документів, поданих до митного оформлення за даною вказаною митною декларацією та додатково на вимогу митного органу входили:

- інвойс № V03 130300000094 від 28.02.2013 року;

- рахунок - проформа №4304732 від 07.02.2013 року;

- сертифікат походження товару № R/0306557 від 05.03.2013 року;

- калькуляція витрат 399 від 14.03.2013 року;

- лист - роз'яснення №2583 від 27.09.2011 року;

- платіжне доручення №41 від 27.02.2013 року.

Окрім зазначених документів гр. 47 ЕМД містила посилання на наявні у декларанта: накладну CMR А№025786 від 01.03.2013 року та пакувальний лист № 024146 від 01.03.2013 року; а також, на наявний у митного органу зовнішньоекономічний контракт від 14.09.2011 року № 14/09-2011 та додатки №2 та №3 до нього.

Згідно висновків митного органу, у поданих позивачем документах були виявлені розбіжності в умовах оплати за отриманий товар, що викладено у додаткових угодах №2 та №3. Окрім того, за результатами аналізу цінової інформації бази даних митних оформлень Держмитслужби України за кодами УКТЗЕД та за заявленою країною походження встановлено невідповідність заявленого вартісного рівня товарів №1 (шинні протектори) та №2 (пружинна основа у вигляді стрічки) вартісному рівню ідентичних товарів, імпортованих у зоні діяльності інших митниць.

Вказані обставини, стали підставою для витребування митним органом відповідно до ст.53 МК України додаткових документів, які підтверджують заявлену у ЕМД митну вартість товару, а саме: копію митної декларації країни відправлення, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару, виписку з бухгалтерської документації, висновок експертних організацій про вартісні характеристики товару.

У зв"язку з тим, що ТОВ "Камаз-Транс-Сервіс" було надано лише копію митної декларації країни відправлення, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару, Рівненською митницею було оформлено Рішення про коригування митної вартості товарів №204050001/2013/000012/1 від 15.03.2013 року за ціною договору щодо ідентичних товарів та картку відмови у митному оформленні товарів №204050001/2013/40010 від 15.03.2013 року (а.с.9-12).

З метою випуску товару у вільний обіг, позивачем відповідно до п.14.1.115 ст.14 ПК України та на підставі запиту про оплату Рівненської митниці було додатково сплачено митні платежі та ПДВ на загальну суму 2965 грн. 59 коп. (а.с.108-109) та подано нову митну декларацію відповідно до вимог МК України (а.с.33-37).

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування винесених митним органом Рішення та Картки відмови прийшов до обґрунтованого висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів, оскільки надані до митного оформлення документи не містили розбіжностей щодо умов оплати та визначали однакову ціну за одиницю товару.

Таких висновків суд дійшов проаналізувавши документи: інвойс № V03 130300000094 від 28.02.2013 року; рахунок - проформу №4304732 від 07.02.2013 року; платіжне доручення №41 від 27.02.2013 року, накладну CMR А№025786 від 01.03.2013 року, пакувальний лист № 024146 від 01.03.2013 року; зовнішньоекономічний контракт від 14.09.2011 року № 14/09-2011 та додатки №2 та №3 до нього.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками.

Окрім того, слід зазначити, що зміни умов оплати були визначені сторонами зовнішньоекономічного контракту відповідними додатковими угодами і жодним чином не впливали на ціну товару, а відтак на визначення митної вартості.

Так, додатковою угодою № 2 від 01.11.2012 року, визначено, що покупець сплачує 50% вартості партії товару після отримання проформи - рахунку (а.с.18-19), а додатковою угодою № 3 від 01.03.2013 року, визначено, що покупець оплачує отриманий товар згідно з умовами, зазначеними у кожному конкретному проформі - рахунку (а.с.20).

Відтак, зазначені обставини будь-яким чином не впливають на числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а відтак у митного органу були відсутні підстави для винесення спірного рішення про коригування митної вартості та відмови у митному оформленні товарів.

Відповідно до положень статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до статті 57-58 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Частинами другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Таким чином, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, заявленої декларантом, необхідність перевірки її дійсності, віднесена до обов'язків митного органу, однак даний орган, повинен діяти відповідно до ст.19 Конституції України та положень Митного кодексу України.

Проте, як під час розгляду справи судом першої інстанції так і при розгляді справи судом апеляційної інстанції, відповідачем по справі не надано суду пояснень та відповідних доказів того, що документи, які зазначені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, та подані декларантом на підтвердження митної вартості товарів містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Однак, як встановлено судом першої інстанції, всупереч вимогам ст. 57 Митного кодексу України, при застосуванні другорядного методу не передувала процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Окрім того, митним органом не надано оцінку додатковим документам які надано позивачем та не зазначено обставин, які не дають змоги визначити митну вартість за першим методом з урахуванням додаткових документів.

З огляду на викладене є правильними висновки суду першої інстанції про те, що ТОВ "Камаз - Транс-Сервіс" при подачі електронної митної декларації вірно визначено митну вартість товару саме за основним методом її визначення.

В свою чергу, відповідач не довів суду правомірності прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів №204050001/2013/000012/1 від 15.03.13 року та картки відмови у митному оформленні товарів №204050001/2013/40010 від 15.03.13 року, та не спростував доводи позивача, що у документах, які були надані до митного оформлення товару 12.09.2012 року, містились достовірні відомості щодо дійсної вартості товару.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку і при задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми надмірно сплачених митних платежів та ПДВ на загальну суму 2965 грн. 59 коп. (а.с.108-109).

Так, згідно п.п.14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п.43.1 ст.43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Отже, виходячи з приписів зазначених правових норм, сплачена позивачем сума на підставі протиправного рішення про коригування ціни митної вартості товарів №204050001/2013/000012/1 від 15.03.2013 року, є надміру сплаченим грошовим зобов'язанням та підлягає поверненню платнику у спосіб, визначений п.43.5 ст.43 ПК України.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "05" червня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "19" липня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми "Камаз-Транс-Сервіс" вул.Київська,64-А,м.Рівне,33027

3- відповідачу Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області вул.С.Петлюри,13,м.Рівне,33028 Рівненська митниця вул.Соборна, 104,м.Рівне,33000