Ухвала суду № 32533589, 04.06.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 р.Справа № 2а-1870/7624/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.10.2012р. по справі № 2а-1870/7624/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Стар"

до Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Преміум Стар", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сумах, в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення від 14 серпня 2012 року №0000241550/36355 та №0000231550/36356; стягнути з Державного бюджету 3 496,00 гривень бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.10.2012р. позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах від 14 серпня 2012 року № 0000241550/36355 та № 0000231550/36356.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача та представник відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, письмових заперечень, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується в суді апеляційної інстанції, що відповідачем по справі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Преміум Стар" з питань правильності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень, травень 2012 року, за результатами якої складено акт від 27 липня 2012 року №1822/15-520/35172222 (а.с. 8-47). Згідно висновку вищевказаного акту перевірки ТОВ "Преміум Стар" в порушення вимог п.102.5 ст.102, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4, п.200.7, п.200.8 ст.200 Податкового кодексу України завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2012 року на 3496,00 грн. та завищено залишок від'ємного значення (р.24 Декларації) по декларації за квітень 2012 року на суму ПДВ- 150642 грн. і по декларації за травень 2012 року на суму ПДВ- 147146 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в м. Сумах прийнято податкові повідомлення - рішення від 14 серпня 2012 року №0000241550/36355, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 3496,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 874,00 грн.; №0000231550/36356 яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ по декларації за квітень 2012 року на 150642 грн. і по декларації за травень 2012 року на 147146 грн. (а.с. 48-49).

Не погодившись з винесеним рішенням позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що вимоги позивача правомірні та такі, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

В результаті проведеної перевірки податковим органом встановлено завищення позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2012 року на суму 3496,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки дана сума виникла внаслідок господарських операцій ТОВ "Преміум - Стар" з ТОВ "Теско індастрі" в квітні 2009 року на суму 1236 грн., серпні 2008 року на суму 777 грн., липні 2008 року на суму 1483 грн. Погашення кредиторської заборгованості, яка виникла по вказаним господарським операціям проведено ТОВ "Преміум Стар" згідно платіжного доручення від 7.04.12 №557 на загальну суму 22123,49 (в т.ч. ПДВ- 3687,25 грн.).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до листа від 10.01.11р. ТОВ "Преміум Стар" визнало свій борг станом на 01.01.11 року перед ТОВ "Теско Індастрі" в сумі 341504,42 грн. та зобов'язалось погасити дану заборгованість. Станом на 01.09.2012 року кредиторська заборгованість ТОВ "Преміум Стар" перед ТОВ "Теско Індастрі" відсутня, що підтверджується актом звірки (а.с. 80-82).

Отже, висновок контролюючого органу про завищення позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2012 року на суму 3496,00 грн. є неправомірним та спростовується матеріалами справи.

Відповідно до п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. (п.200.2 ст. 200 ПК України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (п.200.3 ст. 200 ПК України).

Згідно п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи викладене, колегія судів вважає, що норми Податкового кодексу України не встановлюють граничного періоду включення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу податкового кредиту наступних звітних періодів, будь-які інші обмеження щодо порядку використання сум такого від'ємного значення платниками податку в подальшому відсутні. Крім того Податковий кодекс України не містить підстав для списання наявного податкового кредиту та залишку від'ємного значення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до ДПІ у м. Суми податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 року, в рядку 21 якої відображено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, в розмірі 577840 грн.; в рядку 23 - сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 160385 грн.; до рядку 24 декларації включено залишок від'ємного значення податку попередніх податкових періодів, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у загальній сумі 417455 грн. (т. 1 а.с.148-150).

У додатку № 2 до податкової декларації за квітень 2012 року з податку на додану вартість "Довідка про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" платником податків визначено звітні періоди, в яких виникла сума від'ємного значення, зокрема, зазначено, що з квітня по грудень 2008 року та січень, квітень 2009 року виникла сума залишку від'ємного значення 150642 грн. (т. 1 а.с. 86).

Крім того, у додатку № 2 до податкової декларації за травень 2012 року з податку на додану вартість "Довідка про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" платником податків визначено звітні періоди, в яких виникла сума від'ємного значення, зокрема, зазначено, що у квітні, травні, червні, листопаді, грудні 2008 року та січні, квітні 2009 року виникла сума залишку від'ємного значення 147146 грн. (т. 1 а.с. 86-87).

З наведеного вбачається, що позивач скористався наданим йому чинним податковим законодавством правом на формування податкового кредиту за вищезазначені звітні періоди шляхом включення до його складу в тому числі суми залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, а також правом на формування податкового кредиту наступного звітного періоду шляхом зарахування до його складу залишку від'ємного значення за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками звітних періодів.

Пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що у поданій позивачем податковій декларації за квітень, травень 2012 року заповнені рядок 23, рядок 23.1 та рядок 23.2, в яких зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню. Крім того, відповідно до додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)" також заявлено до бюджетного відшкодування від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту.

Положеннями, п.102.5 ст. 102 Податкового кодексу України встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, що граничні строки встановлено тільки для подання заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування, і ця норма не встановлює строків, протягом яких здійснюється зарахування належної платнику повної суми бюджетного відшкодування шляхом зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, якщо заява про таке відшкодування подана своєчасно.

Таким чином, якщо платник податку своєчасно задекларував бюджетне відшкодування шляхом зменшення податкових зобов'язань майбутніх періодів, таке зменшення може здійснюватись до повного погашення задекларованої суми відшкодування.

Враховуючи той факт, що відсутні обмеження у часі щодо використання сум від'ємного значення платниками податку в подальшому, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про безпідставність застосування відповідачем приписів п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України за результатом проведеної перевірки позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Преміум Стар" у рядку 24 податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень 2012 року відображало залишок від'ємного значення податку після бюджетного відшкодування.

Щодо твердження відповідача в акті перевірки стосовно відсутності підстав для стягнення суми кредиторської заборгованості платника податку за неоплачені товари /послуги залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності та визнання таких товарів/послуг безоплатно отриманими, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 14.1.13 п.14.1. ст14 Податкового кодексу України, безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання та використані нею.

Отже, податковим законодавством чітко визначені критерії за якими товари, роботи, послуги можуть вважатись безоплатно отриманими.

Як вбачається з акту перевірки податковим органом не зазначено, які саме товари, роботи послуги, з якими контрагентами, по яким договорам відповідають будь - якому з критеріїв, визначених вказаною нормою. Перевіркою не було встановлено фактів отримання позивачем товарів згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення або без укладення таких договорів, також не було встановлено фактів використання позивачем товарів переданих йому на відповідальне зберігання.

Таким чином, з урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень від 14 серпня 2012 року № 0000241550/36355 та № 0000231550/36356 є правомірними, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права та у відповідності до норм матеріального права, підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки викладена правова позиція не є обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.10.2012р. по справі № 2а-1870/7624/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.