УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2013 р.Справа № 2а-1870/7960/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бершова Г.Є.
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. по справі № 2а-1870/7960/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенсі"
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сенсі", (далі - ТОВ "Сенсі") звернулось до суду з адміністративним позовом до Держаної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000401550/39856 від 29 серпня 2012 року.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. позов задоволено.
Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 29 серпня 2012 р. № 0000401550/39856 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 366 677, 00 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник позивача та представник відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.
У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується в суді апеляційної інстанції, що відповідачем по справі проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Сенсі" за червень 2012 року. За результатами перевірки 06 серпня 2012 р. складений акт № 2113/15-520/32318056 (т. 1 а.с. 5-10), згідно якого відповідач, окрім іншого, дійшов висновку про порушення п. 102.5 ст. 102, п. 200.1, 200.4, 200.6, 200.7, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим ТОВ "Сенсі" позбавляється права на отримання бюджетного відшкодування по податку на додану вартість та використання від'ємного значення податку на додану вартість в загальному розмірі 366 677, 00 грн., в тому числі за жовтень 2007 року в розмірі 269 160, 00 грн., за листопад 2007 року в розмірі 86 639, 00 грн. та за травень 2009 року в розмірі 10 878, 00 грн.
На підставі висновків акту перевірки 29 серпня 2012 р. ДПІ у м. Сумах прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000401550/39856 яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 366 677, 00 грн.
Стверджуючи про обґрунтованість та правомірність зазначеного податкового повідомлення-рішення, відповідач зазначає те, що згідно положень ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України та п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, у ТОВ "Сенсі" відсутнє право відображати в рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість від'ємне значення, з моменту виникнення якого минуло більше 1095 днів.
Не погодившись з винесеним рішенням позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що вимоги позивача правомірні та такі, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. (п.200.2 ст. 200 ПК України).
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (п.200.3 ст. 200 ПК України).
Згідно п.200.4 ст 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Враховуючи викладене, колегія судів вважає, що норми Податкового кодексу України не встановлюють граничного періоду включення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу податкового кредиту наступних звітних періодів, будь-які інші обмеження щодо порядку використання сум такого від'ємного значення платниками податку в подальшому відсутні. Крім того Податковий кодекс України не містить підстав для списання наявного податкового кредиту та залишку від'ємного значення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до ДПІ у м. Суми податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року, в рядку 21 якої відображено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, в розмірі 905653грн.; в рядку 23 - сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 391242 грн.; до рядку 24 декларації включено залишок від'ємного значення податку попередніх податкових періодів, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у загальній сумі 514411 грн. (т. 2 а.с.242-244).
У додатку № 2 до податкової декларації з податку на додану вартість "Довідка про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" платником податків визначено звітні періоди, в яких виникла сума від'ємного значення, зокрема, зазначено, що у жовтні, листопаді 2007 року та травні 2009 року виникла сума залишку від'ємного значення 366677 грн. (т. 2 а.с. 247).
З наведеного вбачається, що позивач скористався наданим йому чинним податковим законодавством правом на формування податкового кредиту за звітні періоди червень 2012 року шляхом включення до його складу в тому числі суми залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, а також правом на формування податкового кредиту наступного звітного періоду шляхом зарахування до його складу залишку від'ємного значення за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками звітних періодів.
Пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.
З матеріалів справи вбачається, що у поданій позивачем податковій декларації за червень 2012 року заповнені рядок 23, рядок 23.1 та рядок 23.2, в яких зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню. Крім того, відповідно до додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)" також заявлено до бюджетного відшкодування від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту.
Положеннями, п.102.5 ст. 102 Податкового кодексу України встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Отже, що граничні строки встановлено тільки для подання заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування, і ця норма не встановлює строків, протягом яких здійснюється зарахування належної платнику повної суми бюджетного відшкодування шляхом зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, якщо заява про таке відшкодування подана своєчасно.
Таким чином, якщо платник податку своєчасно задекларував бюджетне відшкодування шляхом зменшення податкових зобов'язань майбутніх періодів, таке зменшення може здійснюватись до повного погашення задекларованої суми відшкодування.
Враховуючи той факт, що відсутні обмеження у часі щодо використання сум від'ємного значення платниками податку в подальшому, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про безпідставність застосування відповідачем приписів п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України за результатом проведеної перевірки позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Сенсі" у рядку 24 податкових декларацій з податку на додану вартість за червень 2012 року відображало залишок від'ємного значення податку після бюджетного відшкодування.
З урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000401550/39856 від 29.08.2012 року є правомірними, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права та у відповідності до норм матеріального права, підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки викладена правова позиція не є обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. по справі № 2а-1870/7960/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.
Судове рішення № 32533567, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 04.06.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1870/7960/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: