Постанова № 32529799, 16.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 липня 2013 р. № 820/3769/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Архіпової С.В.

при секретарі - Пєнцові М.В.,

за участю: представника позивача - Караульна Ю.Л.,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Приватного підприємства "Прімула - Дніпро" до Новомосковська об'єднана Державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування наказу та визнання протиправними дій ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне підприємство «Прімула - Дніпро» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до відповідача - Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби та просив скасувати наказ відповідача №121 від 18.03.13р. про проведення перевірки позивача, визнати протиправними дії по проведенню позапланової невиїзної перевірки ПП «Прімула - Дніпро» щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платниками податків за період з 01.01.12р. по 28.02.13р., за результатами якої складено акт №103/221/35809530 від 19.03.13р. Згідно заяви про збільшення позовних вимог позивач також просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000341502 від 15.04.2013р.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що перевірку в даній справі відповідачем проведено незаконно, за відсутності визначених законодавством підстав. Стосовно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач вказував, що ним позивачу безпідставно збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 5993722,66 грн. (в тому числі за основним платежем 4794978,13 грн. та за штрафними санкціями 1198744,53 грн.). Позивач з таким нарахуванням не погоджується, вважаючи його незаконним та безпідставним.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з урахуванням їх збільшення та просив задовольнити. Представник відповідача до суду не прибув, надавши до суду заперечення проти позову та клопотання про розгляд справи за своєї відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задовольнити у повному обсязі, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що позивач - Приватне підприємство «Прімула - Дніпро» зареєстроване виконавчим комітетом Новомосковської міської ради Дніпропетровської області за №12291070004001117, знаходиться на податковому обліку у Новомосковській ОДПІ Дніпропетровської області ДПС.

Фахівцем Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області в березні 2013 року проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, про що складено акт від 04.03.2013р. № 86/152/35809530 (а.с. 41-47 том 1).

Згідно висновків зазначеного акту перевірки встановлено, що в порушення п.192.1 ст.192, п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України та п.7, п.9.1, п.9.3 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.10р. №1002, в результаті чого платнику донараховано податкових зобов'язань у сумі 4794978,13 грн. та на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України позивачу донараховано штрафної санкції у розмірі 25% на суму 1198744,53 грн., донараховано разом 5993722,66 грн.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення № 0000341502 від 15.04.2013р. (а.с. 48 том 1), згідно якого позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 5993722,66 грн. (в тому числі за основним платежем 4794978,13 грн. та за штрафними санкціями 1198744,53 грн.)

Також фахівцем Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС в березні 2013 року проведено позапланову невиїзну перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість за період з 01.01.12р. по 28.02.13р.

За результатами перевірки складено акт №103/221/35809530 від 19.03.13р. (а.с. 45-61 том 2), згідно висновків якого встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) з 2012 року по лютий 2013 року, які підпадають під визначення ст., ст. 188, 187, 188, 198 Податкового кодексу України, порушення ст.185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентами постачальниками та контрагентами - покупцями за період з 01.01.12р. по 28.02.13р.

Зазначену перевірку проведено з посиланням на наказ від 18.03.2012р. № 121 та повідомлення від 18.03.2013р. № 35/221/03. В свою, чергу, наказ про проведення перевірки № 121 від 18.03.2013р., містить посилання про наявність обставин, визначених п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України для проведення перевірки.

В зв'язку із встановленими обставинами стосовно позовних вимог про скасування наказу №121 від 18.03.13р. про проведення перевірки позивача, визнання протиправними дії по проведенню позапланової невиїзної перевірки щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платниками податків за період з 01.01.12р. по 28.02.13р., суд зазначає, що відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби вправі приступати до проведення документальної невиїзної перевірки лише за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом.

Отже, обов'язковою обставиною, з якою податкове законодавство пов'язує виникнення у податкового органу права на проведення перевірки з наявністю підстав для її проведення, визначених Податковим Кодексом України, зокрема, згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Проте в даній справі, у відповідача фактично на час складення наказу на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача за період з 01.01.12р. по 28.02.13р. з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за були відсутні підстави, за яких виникає право на проведення документальної позапланової перевірки, визначені у статті 78 Податкового кодексу України.

Крім того, в порушення п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 ПК України, перевірка позивача проводилась виключно на підставі даних, зазначених у інформаційних базах та документах обов'язкової податкової звітності.

При цьому, відомості первинних документів, які, відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а також дані розрахункових документів, які згідно з Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» опосередковують рух коштів у безготівковій формі, податковим органом в ході проведення перевірки не досліджувались.

Таким чином, в порушення приписів Податкового кодексу України, Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 14.04.2011 року № 213, вживаючи заходи з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість за період з 01.01.12р. по 28.02.13р., відповідач позбавив позивача права ПП надати первинні документи обліку, чим порушив процедуру проведення позапланової перевірки, передбачену нормами законодавства.

Таким чином, наказ №121 від 18.03.13р. на проведення перевірки та дії відповідача по проведенню позапланової невиїзної перевірки позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платниками податків за період з 01.01.12р. по 28.02.13р. є такими, що суперечать приписам Податкового кодексу України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ № 1232 від 27.12.2010 р., Методичним рекомендаціям щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 14.04.2011 року № 213.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковим кодексом України визначено процедуру здійснення органами державної податкової служби своїх повноважень, в тому числі щодо проведення податкових перевірок. Отже, органи державної податкової служби, виконуючи надані їх повноваження, мають дотримуватися процедури їх реалізації, що відповідатиме приписам ч.2 ст.19 Конституції України та приписам п.п.21.1.1. п.21.1 ст.21 Податкового Кодексу України, які покладають на посадових осіб контролюючих органів обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно відповідно до цього кодексу та інших законів і нормативно - правових актів України.

Стосовно позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000341502 від 15.04.2013р., суд зазначає, що вони підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта камеральної перевірки від 04.03.2013р. № 86/152/35809530.

Згідно з п.200.10. ст.200 Податкового кодексу України, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Відповідачем в даній справі порушено процедуру проведення камеральних перевірок, оскільки перевірка проводилась після спливу строків, передбачених законодавством, з моменту подачі податкової звітності, показники якої підлягали перевірці пройшов майже рік.

Відповідачем перевірено уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 18.01.12р. № 9000592468 за червень 2011 р. разом з додатком 1 №9000589228, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 19.01.12. №9000704897 за жовтень 2011 р. разом з додатком 1 №9000705059, податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2012 р. від 20.06.12р. № 9035348705 разом з додатком 1 №9035349438, податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 р. від 20.07.12р. №9042436709 разом з додатком 1 №9042436981, податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 р. № 9050501113 від 20.08.12р. разом з додатком 1 №9050515274 та реєстром виданих та отриманих податкових накладних, податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 р. від 20.09.2012р. №9057619737 разом з додатком 1 №9057620287 та реєстром виданих отриманих податкових накладних, податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 р. від 22.10.12р.№9065349663 разом з додатком 1 №9065349571 та реєстром виданих та отриманих податкових накладних, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 29.01.13р. №9002915090 за липень 2012р. разом з додатком 1 №9002914745.

Висновки акта камеральної перевірки № 86/152/35809530 від 04.03.13р. щодо порушення позивачем п.192.1 ст.192, п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755 та п.7, п.9.1, п.9.3 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.10р. №1002 є необґрунтованими, оскільки згідно з п.185.1. ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Згідно з п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.15. ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що зведені результати податкового обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 50.1. Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п.192.1. ст.192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Керуючись вказаними нормами чинного законодавства, згідно податкових декларацій з податку на додану вартість, позивачем були відкориговані податкові зобов'язання та податковий кредит по ПДВ на зменшення, що в результаті майже не вплинуло на розмір суми податку до сплати у бюджет.

При цьому коригування податкового кредиту у зменшення відповідачем також не визнано, проте відповідальність застосовано тільки до суми зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто при наявності ідентичних висновків щодо порушень ПП «Прімула - Дніпро» податкового законодавства, відповідач не підтверджує факт поставки товарів/послуг, проте підтверджує факт їх придбання.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень та дій, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.

В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржувані в даній справі рішення та дії відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при їх прийнятті (вчиненні) невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи.

Згідно ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Прімула - Дніпро» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування наказу та визнання протиправними дій, - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати наказ Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби №121 від 18.03.13р. про проведення перевірки ПП «Прімула - Дніпро»;

Визнати протиправними дії Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби по проведенню позапланової невиїзної перевірки ПП «Прімула - Дніпро» щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платниками податків за період з 01.01.12р. по 28.02.13р., за результатами якої складено акт №103/221/35809530 від 19.03.13р.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000341502 від 15.04.2013р.

Стягнути з державного бюджету (п/р 31217206784011 УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Приватного підприємства «Прімула - Дніпро» (код ЄДРПОУ 35809530) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2364,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 19 липня 2013 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова