КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 липня 2013 року 810/3329/13-а
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомікс» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в:
27 червня 2013 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомікс» (ТОВ «Енергомікс», товариство) із позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (ДПІ, Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 червня 2013 року №0003152201, №0003162201.
Зазначали, що твердження податкового органу про нікчемність правочинів не відповідають дійсності і товарності операцій, звертали увагу на відсутність у посадових осіб ДПІ права визнавати угоди нікчемними; вказували, що у товариства наявні усі первинні документи, які супроводжують відповідний вид операцій, а платник податку не може нести відповідальність за недотримання податкового законодавства його контрагентом. Підкреслювали відсутність підстав проведення перевірки у зв'язку із неналежним повідомленням про неї.
Посилаючись на невідповідність висновків Акта перевірки реальним обставинам здійснення позивачем господарської діяльності, згідно з вимогами чинного законодавства, у тому числі Податкового кодексу України, в частині збільшення нарахування сум грошового зобов'язання із податку на додану вартість та податку на прибуток, просили визнати оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.
Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Представник відповідача у судові засідання 12 липня, 17 липня та 19 липня 2013 року не з'явився, жодних клопотань та заперечень проти адміністративного позову не надав.
Представники позивача у судових засіданнях 12 липня та 17 липня 2013 року позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
19 липня 2013 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, у зв'язку з чим судом ухвалено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову і необхідність його задоволення, виходячи із такого.
Як вбачається з Акта № 462/221/34465513 від 1 червня 2013 року, на підприємстві у період з 21 по 27 травня 2013 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Енергомікс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Палаццо» за травень 2012 року.
За висновками цього Акта, на переконання посадових осіб ДПІ, товариством порушено вимоги п.198.2, п.198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 53000 грн.; п.44.1 ст. 44, пп.138.2 п.138 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та занижено податок на прибуток на 55650 грн.
На підставі Акта перевірки, 13 червня 2013 року прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0003162201 та визначено грошове зобов'язання із податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 55650 грн. і штрафні санкції у сумі 13913 грн., №0003152201 із визначенням грошового зобов'язання за основним платежем - 53000 грн. і штрафних санкцій у сумі 13250 грн. по податку на додану вартість.
Як видно із самого Акта, перевірка призначена 21 травня 2013 року, в той же день і розпочата. Повідомлення про перевірку та наказ про її призначення вручені позивачу лише 24 травня 2013 року, про що зазначено і безпосередньо в Акті перевірки (т.2 а.с.67).
За правилами пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
При цьому, суд звертає увагу, що надіслання рекомендованим листом відповідного наказу вимагає доказів (повідомлення) про його вручення адресату.
Оскільки докази належного повідомлення позивача про перевірку до початку її проведення - відсутні, то підстав для початку її проведення, за таких обставин, - не було.
Зі змісту Акта та пояснень представника позивача вбачається, що приводом для перевірки та підставою твердження про нікчемність угод є опосередковані дані, зокрема Акт Ірпінської ОДПІ №113/22-4/31748459 від 9 квітня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Палаццо» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з травня по червень 2012 року.
Проте врахування зазначеного документу у якості єдиного доказу є передчасним та помилковим.
Згідно статутних документів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомікс» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області 4 липня 2006 року, має свідоцтво платника податку на додану вартість за №13644546 НБ №118158 та перебуває на податковому обліку у Броварській ДПІ з тієї ж дати (т.1 а.с.8, 49-50). Тобто є суб'єктом господарської діяльності.
Основними видами діяльності підприємства є: інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; електромонтажні роботи; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (т.1 а.с.51). Також у позивача наявна ліцензія на здійснення господарської діяльності у будівництві, пов'язаному із створенням об'єктів архітектури (т.1 а.с.59).
У ході судового розгляду встановлено, що у квітні та травні 2012 року позивачем укладались договори на виконання робіт та послуг із ТОВ «Тринетри», ОСОБА_2, ТОВ «Конто-К» (т.1 а.с.106-107, 140-141, 162-164, 197-199).
У судовому засіданні 12 липня 2013 року представник позивача пояснила, що у певні сезони, переважно весняно-літній, підвищується попит на роботи і послуги, які виконуються (надаються) підприємством позивача. Тому, коли необхідно виконати великий обсяг робіт або роботи підвищеної складності, укладаються договори субпідряду з іншими суб'єктами господарювання, що було зроблено, у тому числі і з ТОВ «БК «Палаццо».
Зокрема, з метою своєчасного виконання договорів позивача з ТОВ «Тринетри», ОСОБА_2, ТОВ «Конто-К», підприємством укладено чотири договори субпідряду щодо виконання робіт та послуг №23412 від 23 квітня 2012 року, №20412 від 20 квітня 2012 року, №24512 від 24 травня 2012 року, №29512 від 29 травня 2012 року із товариством «БК «Палаццо».
Так, за умовами договору субпідряду стосовно виконання робіт та послуг №23412 Підрядник (ТОВ «Енергомікс») доручає, а Субпідрядник (ТОВ «БК «Палаццо») приймає на себе зобов'язання виконати роботи по реконструкції вузла обліку та редагування газу, підключення пальників пічей (4од.), встановлення газосигналізаторів за адресою: вул. Підприємницька, 14, м. Бровари, Київської області (т.1 а.с.90-91).
На підтвердження виконання умов цього договору позивачем надано засвідчені копії наступних документів: акт приймання виконаних підрядних робіт за червень 2012 року типової форми КБ2в (т.1 а.с.98-99), локальний кошторис (т.1 а.с.94-97), договірна ціна (т.1 а.с.92-93), податкова накладна №45 від 23 квітня 2012 року на суму 50000 грн. (ПДВ 8333,33 грн.), податкова накладна №55 від 24 квітня 2012 року на суму 55000 грн. (ПДВ 9166,67 грн.), податкова накладна №60 від 25 квітня 2012 року на суму 15000 грн. (ПДВ 2500 грн.), податкова накладна №75 від 27 квітня 2012 року на суму 40000 грн. (ПДВ 6666,67 грн.), податкова накладна №53 від 23 травня 2012 року на суму 50000 грн. (ПДВ 8333,33 грн.), податкова накладна №82 від 29 травня 2012 року на суму 59000 грн. (ПДВ 9833,33 грн.) (т.1 а.с.100-105).
Відповідно до договору субпідряду №20412, укладеного між позивачем та ТОВ «БК «Палаццо», Підрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи по прокладенню повітропроводу тиском до 10 бар по цеху осі 6, з підводом дообладнання, підключення компресорів за адресою: вул. Підприємницька, 14, м. Бровари, Київської області. Вартість виконаних робіт за кошторисом становить 117114 грн. (т.1 а.с.125-126).
Позивачем подано копії наступних документів: акти приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2012 року типової форми КБ2в (т.1 а.с.132-133, 134-135), локальний кошторис (т.1 а.с.129-131), договірна ціна (т.1 а.с.127-128), податкова накладна №45 від 23 квітня 2012 року на суму 50000 грн. (ПДВ 8333,33 грн.), податкова накладна №54 від 24 квітня 2012 року на суму 40000 грн. (ПДВ 6666,67 грн.), податкова накладна №83 від 29 травня 2012 року на суму 15000 грн. (ПДВ 2500 грн.), податкова накладна №25 від 12 вересня 2012 року на суму 12114 грн. (ПДВ 2019 грн.) (т.1 а.с.136-139).
За умовами договору субпідряду від 24 травня 2012 року за №24512 між тими ж контрагентами Підрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи по монтажу каналізаційних колодязів з обладнання очистки побутових стоків гуртожитку по вул. Леніна, смт. Велика Димерка, Броварського району Київської області (т.2 а.с.150-151).
ТОВ «Енергомікс» надано: акт приймання виконаних будівельних робіт типової форми КБ2 за вересень 2012 року (т.1 а.с.156-158), локальний кошторис (т.1 а.с.154-155), договірна ціна (т.1 а.с.152-153), податкова накладна №74 від 28 травня 2012 року на суму 59000 грн. (ПДВ 9833,33 грн.), податкова накладна №97 від 30 травня 2012 року на суму 40000 грн. (ПДВ 6666,67 грн.), податкова накладна №62 від 23 серпня 2012 року на суму 55000 грн. (ПДВ 9166,67 грн.) (т.1 а.с.159-161).
Згідно договору субпідряду №29512 від 29 травня 2012 року Підрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи по монтажу внутрішнього газопостачання тепломеханічної частини двох котлів, виробництва компанії Viessmann (Німеччина) (ТОВ «Віссманн»), (водогрійний Vitomax 100-LW 4200 кВт, та паровий Vitomax 200 10 bar 3.8 T/h), опалення та вентиляції КІП і А та електричної частини, пусконалагоджувальні роботи зі здачею в експлуатацію котельної комплексу промислових приміщень по вул. Кутузова, 127, в м. Бровари Київської області (т.1 а.с.168-169).
На підтвердження факту виконання умов договору ТОВ «Енергомікс» надані: акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року (т.1 а.с.179-184), локальний кошторис (т.1 а.с.172-173), договірна ціна (т.1 а.с.170-171), податкова накладна №84 від 29 травня 2012 року на суму 55000 грн. (ПДВ 9166,67 грн.), податкова накладна №96 від 30 травня 2012 року на суму 40000 грн. (ПДВ 6666,67 грн.), податкова накладна №12 від 6 липня 2012 року на суму 50000 грн. (ПДВ 8333,33 грн.), податкова накладна №126 від 31 липня 2012 року на суму 23500 грн. (ПДВ 3916,67 грн.), податкова накладна №60 від 23 серпня 2012 року на суму 55000 грн. (ПДВ 9166,67 грн.), податкова накладна №26 від 12 вересня 2012 року на суму 59000 грн. (ПДВ 9833,33 грн.), податкова накладна №30 від 13 вересня 2012 року на суму 59000 грн. (ПДВ 9833,33 грн.), податкова накладна №33 від 14 вересня 2012 року на суму 59000 грн. (ПДВ 9833,33 грн.), податкова накладна №40 від 17 вересня 2012 року на суму 46886 грн. (ПДВ 7814,33 грн.), податкова накладна №27 від 16 жовтня 2012 року на суму 55000 грн. (ПДВ 9166,67 грн.), податкова накладна №68 від 29 жовтня 2012 року на суму 69000 грн. (ПДВ 11500 грн.), податкова накладна №79 від 30 жовтня 2012 року на суму 48614 грн. (ПДВ 8102,33 грн.) (т.1 а.с.185-196).
На засвідчення факту оплати за виконані товариством «БК «Палаццо» роботи (послуги) позивачем подано банківські виписки (т.2 а.с.48-51, 98-101, 119-122 (за травень), а.с. 123-138).
Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергомікс» на підтвердження відображення у бухгалтерському обліку операцій із «БК «Палаццо» надано оборотно-сальдову відомість за травень 2012 року (т.2 а.с.102) та картку рахунка 3772 за період з квітня по червень 2012 року (т.2 а.с.103-106).
На засвідчення наявності складських приміщень позивачем подано завірені копії договору оренди складського приміщення №198/74 від 31 серпня 2012 року з актом прийому-передачі (т.1 а.с.52-55), а також договір оренди нежитлового приміщення (офісного приміщення) від 3 жовтня 2012 року (т.1 а.с.56-58).
Стосовно використання отриманих від ТОВ «БК «Палаццо» робіт та послуг у власній господарській діяльності, то позивачем надано договори із ТОВ «Тринетри», ОСОБА_2, ТОВ «Конто-К» (які були основними та на виконання яких укладалися договори із ТОВ «БК «Палаццо»), а також відповідні їм податкові накладні, акти приймання виконаних підрядних/будівельних робіт (т.1 а.с.106-124, 140-149, 162-167, 197-230, т.2 а.с.1-47).
До того ж, надано фотозвіти (т.2 а.с.69-87) на об'єктах, де виконувались роботи із зображенням результату таких робіт.
Крім того, позивачем подано копії податкової декларації із податку на додану вартість за травень 2012 року з додатками, у якій повністю відображено господарські операції з ТОВ «БК «Палаццо» та податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за 2012 рік (т.1 а.с.77-89).
Суд звертає увагу, що недоліків як у первинних документах, так і в податкових накладних у ході перевірки Інспекцією не встановлено.
За таких обставин вбачається, що твердження про безтоварність ґрунтується на припущеннях, а доводи позивача про дійсність правочинів належними доказами не спростовуються.
У силу положень статей 185, 187, 198, 200, 201 Податкового кодексу України право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).
Платники податку на прибуток, об'єкт, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються розділом 3 Податкового кодексу України.
За правилами статті 149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
За визначенням підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати у розумінні цього кодексу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником).
До складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 2 цього Кодексу.
За нормами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції судом з'ясовувалися такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; зв'язок між придбанням товарів, понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку.
Суд звертає увагу, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення податкового законодавства є персоніфікованими. Визначення податкових зобов'язань платнику податків не може ставитись у пряму залежність від виконання податкових обов'язків його контрагентом.
Крім того, суд наголошує, що факт визнання правочину нікчемним (недійсним) має наслідком застосування негативних наслідків за цивільним законодавством, а не донарахування податкових зобов'язань.
Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.
Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість; податковий кредит та валові витрати вважаються сформованими правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.
При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на такі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.
Суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймається податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.
Наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем держаної податкової служби, що не оформлена рішеннями суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише підставу для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності платнику податків ніякі послуги не надавались, а товари не отримувались від його контрагента.
До того ж, за приписами пункту 73.5 статті 75 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Як вбачається з Акта перевірки, податковий орган, який надіслав відповідачу Акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, безпосереднього дослідження первинних бухгалтерських та інших документів цього суб'єкта господарювання не здійснював, відтак висновки, викладені у акті перевірки, суперечать приписам пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України та не є належними і допустимими доказами відсутності вчинення цим контрагентом господарських операцій з позивачем.
Під час розгляду справи суду були надані належно оформлені податкові накладні, первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій та їх виконання між ТОВ «Енергомікс» та ТОВ «БК «Палаццо», такі угоди належним чином відображено у бухгалтерському та податковому обліку; встановлено їх безпосередній зв'язок із господарською діяльністю позивача; докази ж наявності обставин, які позбавляли б позивача права на формування валових витрат і податкового кредиту - податковим органом не надані.
Судом з'ясовано, що ТОВ «Енергомікс» перед підписанням договорів субпідряду, з метою запобігання укладенню правочину із недобросовісним суб'єктом господарювання, учинило низку дій щодо перевірки правосуб'єктності та добросовісності ТОВ ««БК «Палаццо», зокрема отримали копії довідки про взяття на облік платника податків і свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість такого контрагента (т.2 а.с.67-68).
Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт виконання робіт (надання послуг) і оплати їх вартості підтверджується документально; надані позивачем докази є переконливими для твердження про реальність господарських операцій. Знову ж таки суд наголошує і на порушенні порядку проведення перевірки, а саме - неповідомленні про початок її проведення.
За недоведеності відповідачем того, що послуги не надавались, роботи не виконувались, висновки податкового органу є безпідставними.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суд наголошує, що у цьому випадку податковий орган не довів відсутності здійснення господарських операцій та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Більше того, відповідач не надав заперечень на адміністративний позов, що також, саме по собі, є підставою визнання оскаржуваних рішень протиправними та задоволення позову.
На основі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Як закріплює частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 1358,13 грн., доказів понесення інших судових витрат не надано.
Тому судові витрати щодо сплати судового збору у вказаній сумі підлягають присудженню на користь позивача.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 13 червня 2013 року №0003152201, №0003162201.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомікс» судовий збір у сумі 1358 (одна тисяча триста п'ятдесят вісім) грн. 13 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Скрипка І.М.
Судове рішення № 32529473, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 22.07.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/3329/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: