Постанова № 32526710, 17.07.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Справа № 644/4571/13-п Головуючий у 1 інстанції

Провадження № 33/790/443/2013 Зяброва О.Г.

Категорія : ст. 163-3 ч.1 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2013 року м. Харків

Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Харківської області Шевченко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 червня 2013 року про притягнення

ОСОБА_2, що народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, працює головним бухгалтером ДП заводу «Електроважмаш», мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-3 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді 17 червня 2013 року ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-3 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді попередження.

Не погодившись з прийнятим процесуальним рішенням судді, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Орджонкідзевського районного суду м. Харкова від 17 червня 2013 року та закрити провадження у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування зазначає, що ДП завод «Електровашмаш» не погодилось з висновками акту №128/40.0-14/00213121 та винесеними на підставі нього податковими повідомленнями-рішеннями №0000234000 від 29.05.2013 року СДПІ ВПП у м. Харкові ДПС та подало до ДПА у Харківській області скаргу про скасування даного податкового повідомлення-рішення. Оскільки протягом строку оскарження податкового повідомлення-рішення сума грошового зобов'язання вважається не узгодженою, апелянт вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.:

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, суддя не виконав вказані вимоги закону в повному обсязі, належним чином не дослідив всі обставини справи.

Суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-3 ч.1 КУпАП, оскільки, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення та встановлено судом першої інстанції ОСОБА_2 - головний бухгалтер ДП завод «Електроважмаш» допустила порушення п.85.2 ст. 85 ПКУ від 02.12.2010 р. зі змінами, а саме ненадання контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійснені податкового контролю.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо.

За змістом ст.163-3 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій настає за невиконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, перелічених у підпунктах 20.1.3, 20.1.24, 20.1.30, 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України. Зазначений перелік вимог посадових осіб органів ДПС, за невиконання яких настає адміністративна відповідальність, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

У протоколі ж про адміністративне правопорушення від 15 травня 2013 року зазначено, що підставою його складення стало невиконання головним бухгалтером підприємства вимоги посадових осіб органів ДПС, зазначеної у пункті 85.2 статті 85 Податкового кодексу України.

У відповідності до вимог п.85.2 ст.85 ПК України , платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У розумінні положень підпункту 20.1.8 статті 20 ПК України, під час проведення перевірок органи державної податкової служби мають право вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Проте, частина перша статті 163-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає відповідальності за невиконання вимоги, зазначеної у підпункті 20.1.8 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відсутність же документів, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, є підставою для складення акту за результатами перевірки.

Таким чином, діючим законодавством чітко визначено наслідки ненадання документів в ході перевірки, і серед цих наслідків відсутнє притягнення посадових осіб платника податків до адміністративної відповідальності за. ч.1 ст.163-3 КУпАП.

З огляду на викладене, орган, який склав протокол, та суд, який розглядав справу, помилково прийшли до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-3 ч.1 КУпАП.

За таких обставин постанову суду від 17 червня 2013 року слід скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-3 ч.1 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 червня 2013 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-3 КУпАП, скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду В.В.Шевченко