Рішення № 32526133, 16.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2013 р.Справа № 922/2767/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Індекстрейд Україна", 04053, місто Київ, вулиця Обсерваторна, 23, кв. 17, код ЄДРПОУ 37855835; до Дочірнього підприємства "Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба "ЛІКВО" нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 61109, місто Харків, вулиця Сінна, 22, код ЄДРПОУ 32869691; про про спонукання до виконання договірних зобов'язань за участю представників:

позивача - Єрьоменко З.Ю., довіреність від 07.05.2013р.;

відповідача - не з'явився.

В розпочатому 16.07.2013р. судовому засіданні представнику позивача роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Індекстрейд Україна" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до дочірнього підприємства "Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба "ЛІКВО" нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про спонукання відповідача виконати умови договору №139-т/2012 про закупівлю товарів (договір поставки), а саме прийняти товар - гідротаціонну установку, модель STU-27/5 - 1 шт., згідно специфікації №1 та підписати відповідний акт приймання-передачі товару.

Свої вимоги позивач мотивує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №139-т/2012 про закупівлю товарів (договір поставки) від 16.10.2012р.

Ухвалою суду від 05.07.2013р. за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16.07.2013р.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Позивач в судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд позов задовольнити в повному обсязі, надав до суду 16.07.2013р. документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, однак через канцелярію суду надав відзив на позов (вх. №25752 від 16.07.2013р.), в якому просить суд розглянути справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

16.10.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Індекстрейд Україна" (постачальник) та дочірнім підприємством "Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба "Лікво" нафтогазової промисловості" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (покупець) укладено договір про закупівлю (договір поставки) № 139-т/2012, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві товари, зазначені в специфікаціях, що додаються до договору і є його невід'ємними частинами, а покупець прийняти та оплатити їх вартість. Найменування товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та ціна договору вказуються в специфікаціях (п.п.1.1-1.2., специфікація №1 від 16.10.2012р. додаток №1 до договору, арк. спр. 17-18).

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що строк поставки - до 30.06.2013р. на умовах DDP (згідно до "Інкотермс 2000").

Згідно умов п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати покупцем за умови надання постачальником банківської гарантії, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у специфікаціях.

Ціна цього договору становить 144998805,00грн. (п.3.1. договору).

Відповідач, на виконання умов договору №139-Т/2012 про закупівлю товару від 16.10.2012р., перерахував грошові кошти на загальну суму 26800000,00грн. (арк. спр. 19-21).

Датою поставки товару є дата підписання акту приймання-передачі товару, підписаного уповноваженими представниками сторін (п.5.3 договору).

Позивач, згідно п.5.4. договору, повинен письмово повідомити відповідача про готовність до поставки товару шляхом направлення листа, а відповідач, в свою чергу, повинен письмово повідомити позивача, як це передбачено п.5.4.1 договору, про готовність прийняти товар із зазначенням можливого терміну/дати прийняття товару.

Позивач, на виконання умов договору, двічі звертався на адресу відповідача з листами (за вих. № 15 від 04.03.2013р. та за вих. № 74 від 10.06.2013р.) про готовність виконати умови договору, поставити сплачену частину товару - гідротаціонну установку, модель STU-27/5 - 1 шт. та внести відповідні зміни до договору, на виконання пунктів 1.3., 6.2.3. (щодо зменшення обсягу закупівлі залежно від реального фінансування видатків).

В матеріалах справи відсутні докази письмового повідомлення відповідачем позивача про готовність прийняти товар за договором, із зазначенням можливого терміну/дати прийняття товару.

Враховуючи вищевикладене, та те, що строк поставки до 30.06.2013р., - відповідачем не виконано умов договору №139-Т/2012 про закупівлю товару від 16.10.2012р. Факт невиконання свого обов'язку щодо прийняття товару за договором не заперечується відповідачем у відзиві на позов, наданому до суду 16.07.2013р., та підтверджується наявними у справі доказами.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За приписами ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач не надав суду доказів виконання ним зобов'язання за договором в частині прийняття товару, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, законними, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України, при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача, на підставі чого витрати зі сплати судового збору в розмірі 1147,00грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 526, 527, 613, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, статтею 193, 265 Господарського кодексу України, статтями 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов"язати дочірнє підприємство "Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба "ЛІКВО" нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (61109, місто Харків, вулиця Сінна, 22, код ЄДРПОУ 32869691; п/р 26004126136001 у ПАТ КБ "Надра", м. Київ, МФО 380764, ІПН 328696920390) виконати умови договору №139-т/2012 про закупівлю товарів (договір поставки), а саме: прийняти товар - гідротаціонну установку, модель STU-27/5 - 1 шт., згідно специфікації №1 та підписати відповідний акт приймання-передачі товару від товариства з обмеженою відповідальністю "Індекстрейд Україна" (04053, місто Київ, вулиця Обсерваторна, 23, кв. 17, код ЄДРПОУ 37855835; п/р 2600830135687 в ПАТ "Реал Банк", МФО 351588, ІПН 378558326594).

3. Стягнути з дочірнього підприємства "Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба "ЛІКВО" нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (61109, місто Харків, вулиця Сінна, 22, код ЄДРПОУ 32869691; п/р 26004126136001 у ПАТ КБ "Надра", м. Київ, МФО 380764, ІПН 328696920390) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Індекстрейд Україна" (04053, місто Київ, вулиця Обсерваторна, 23, кв. 17, код ЄДРПОУ 37855835; п/р 2600830135687 в ПАТ "Реал Банк", МФО 351588, ІПН 378558326594) 1147,00грн. витрат зі сплати судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.07.2013 р.

Суддя Френдій Н.А.