Постанова № 3252382, 19.03.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 Вн. № 6/106

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19.03.2009 р.                                                                                 № 6/106

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мольва Метал Пак"

до Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м.Києва

провизнання недійсними повідомлень рішень

Представники: від позивачаМацко М.А. (довіреність від 17.03.2009 р. б/н), Семенов А.В. (довіреність від 07.11.2008 р. № 1) від відповідача Мороз Ю.А. (довіреність від 31.07.2008 р. № 103) 19.03.2009 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Мольва Метал Пак»з позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлення –рішень від 20.09.2004 р. № 0000922210/1 та від 30.11.2004 р. № 0000922210/2 в частині донарахування пені в сфері ЗЕД в розмірі 1375473,05 грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 1088,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач –ТОВ «Мольва Метал Пак», зазначає, що відповідач при проведенні перевірки дійшов до помилкового висновку щодо наявності дебіторської заборгованості за контрактами від 12.04.2002 р. № 001/04-UG на суму 325016,23 Євро, від 25.06.2003 р. № 002 М-СМВ на суму 33203,76 дол. США та кредиторської заборгованості за контрактами від 22.05.2003 р. № 22/05/03/097 на суму 39427,97 дол. США, від 04.05.2002 р. № 0313Е на суму 230315,08 Євро, що на думку відповідача є порушенням ст.. 1, ст.. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР (із змінами та доповненнями), ст.. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19.02.1993 р. № 15-93 (із змінами та доповненнями). В результаті чого, відповідачем були здійсненні донарахування зобов’язання по ЗЕД в розмірі 1375473,05 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 1088,00 грн. на підставі ст.. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ст.. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»та п. 2.3 Наказу ДПА України «Про порядок застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» від 04.10.1999 р. № 542.

Позивач вказує на те, що вказане донарахування пені в сфері ЗЕД та застосування штрафних санкцій суперечить чинному законодавству.

Відповідач –ДПІ у Солом’янському районі м. Києва, проти позовних вимог заперечує, в обґрунтування чого зазначає наступне.

Під час проведення перевірки, позивачем були надані ВМД, які не містили інформацію щодо номеру та дати контракту на підставі якого компанія STEIN HOESCH GMBH»за дорученням ТОВ «Мольва Метал Пак»передало товар «ФМА «АД Тьрговище», також у Товариства відсутні ВМД, які підтверджують факт поставки товарів компанією Metalbox-Goran»(Польща) на територію Молдови на виконання умов договору від 25.06.2003 р. № 002 М-СМВ. ДПІ у Солом’янському районі м. Києва було встановлено наявність дебіторської та кредиторської заборгованості у позивача за контрактами від 12.04.2002 р. № 001/04-UG на суму 325016,23 Євро, від 25.06.2003 р. № 002 М-СМВ на суму 33203,76 дол. США та за контрактами від 22.05.2003 р. № 22/05/03/097 на суму 39427,97 дол. США, від 04.05.2002 р. № 0313Е на суму 230315,08 Євро, Тому, на думку відповідача ним правомірно здійснено донарахування пені в сфері ЗЕД та застосовані штрафні санкції відповідно до вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР (із змінами та доповненнями), Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19.02.1993 р. № 15-93 та Наказу ДПА України «Про порядок застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» від 04.10.1999 р. № 542.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі м. Києва були проведені комплексні планові документальні перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Мольва Метал Пак»за період з 07.06.2001 р. по 01.01.2004 р. та по розрахунках за зовнішньо - економічними контрактами з нерезидентами Metalbox - Goran»Sp.z.o (Польща), de concerve din Calarasi»(Молдова), TEIN HOESCH GmbH»(Німеччина), «ФМА»АД Тьрговище (Болгарія) за той же період. За результатами перевірок були складені акти перевірки від 14.07.2004 р. № 141/23-211/31456691, від 10.09.2004 р. № 197/23-06/31456691 та прийняте податкове повідомлення –рішення від 16.07.2004 р. № 0000922210/0 на загальну суму 1380656,39 грн., з яких 1379568,39 грн. основного платежу та 1088,00 грн. штрафних санкцій за порушення ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР (із змінами та доповненнями), ст.. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19.02.1993 р. № 15-93 (із змінами та доповненнями).

Позивач не погодився з вказаним податковим повідомленням –рішенням та в порядку передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, оскаржив його в апеляційному порядку. За результатами розгляду скарг Товариства ДПІ у Солом’янському районі м. Києва, ДПА у м. Києві та ДПА України, вказані скарги позивача були залишені без задоволення, податкове повідомлення –рішення –без змін. А також, за результатами адміністративного оскарження відповідачем були прийняті податкові повідомлення –рішення від 20.09.2004 р. № 0000922210/1 та від 30.11.2004 р. №0000922210/2.

ТОВ «Мольва Метал Пак»погоджується з донарахуванням пені в сфері ЗЕД за порушення термінів проведення розрахунків по експортному договору від 11.02.2003 р. №03.02.11-003 UM на загальну суму 994,48 грн.

Однак, позивач не погоджується з відповідачем в частині донарахування пені в сфері ЗЕД в розмірі 1375473,05 грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 1088,00 грн., та вказує на те, що всі необхідні документи (контракти, додаткові угоди, акти приймання –передачі, ВМД), які підтверджують виконання господарських операцій, були надані відповідачу в повному обсязі. Товариство вказує на те, що ним не допущено порушення термінів розрахунків в іноземній валюті, а тому у відповідача відсутні підстави для нарахування зобов’язання.

Відповідач же вказує на те, що єдиним документом, який підтверджує здійснення експорту чи імпорту, є вантажна митна декларація.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо правомірності застосування до позивача вищевказаних норм законодавства в т.ч. правомірності накладення штрафних (фінансових) санкцій, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Мольва Метал Пак»(покупець) та Компанією HOESCH GmbH»(Німеччина) (продавець) був укладений контракт від 12.04.2002 р. № 001/04- UG та додаткові угоди до нього: від 18.12.2002 р. № 1, від 18.02.2002 р. № 2, від 10.03.2003 р. № 4 та від 23.09.2003 р. б/н на імпорт товару. Предметом вказаного контракту є поставка жесті листової не лакірованої і/або лакірованої з літографією. Загальна вартість контракту складає 4500000,00 Євро. Поставка товару здійснюється на умовах РСА м. Андернах.

Згідно додаткової угоди №1 від 18.12.2002 р. до контракту, валюта платежу може бути дол. США або Євро.

Згідно додаткової угоди №4 від 23.09.2003 р. до контракту, на прохання Покупця, Продавець може здійснити доставку товару своїм транспортом. В цьому випадку Покупець оплачує Продавцю понесені витрати на транспортні послуги, згідно виставленого Продавцем інвойсу.

В рамках контракту № 001/04-ІІС ТОВ «Мольва Метал Пак»купувало товар для власних потреб та для виконання своїх зобов'язань по договору комісії № 0313Е від 04.05.2002 р. При цьому, здійснювати поставку товарів на виконання умов договору комісії №0313Е на територію Болгарії повинна компанія SSELSTEIN HOESCH GmbH»(Німеччина).

ТОВ «Мольва Метал Пак»від компанії LSTEIN HOESCH GmbH»(Німеччина) отримало жерсть на суму 380 131, 00 євро (для власних потреб). Позивач здійснив оплату на користь компанії HOESCH GmbH»(Німеччина) у розмірі еквівалентному 705 147,23 євро (за жерсть для власних потреб та для виконання своїх зобов'язань по договору комісії).

На виконання своїх зобов'язань як Комітента за договором комісії № 0313Е, «ФМА»АД Тьрговище перерахувала кошти на користь ТОВ «Мольва Метал Пак»для придбання останнім жерсті у розмірі 230 315,08 Євро.

Документом, що засвідчує передачу товару від Комісіонера до Комітента є АКТ прийняття-передачі жерсті на суму 469 773,60 Євро від 30.09.2002 р. Зазначені умови передбачені п. 4 за договором комісії № 0313Е, згідно якого право власності на товар з моменту його придбання та завантаження на транспортний засіб згідно умов FCA (м. Андернах, ФРН) належить Комітенту.

Відповідач не прийняв до уваги вищевказаний акт та вказує на те, що єдиним документом, який підтверджує здійснення експорту чи імпорту, є вантажна митна декларація. Така позиція абсолютно не узгоджується з нормами чинного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України, митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

В даному випадку переміщення товарів через митний кордон України не було. Ця обставина цілком відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України...

Експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України».

Окрім того, згідно зі статтею 1 цього Закону, моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або республік (колишнього) Союзу РСР або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Як вже зазначалося вище, згідно з п.4 договору комісії № 0313Е, право власності на товар з моменту його придбання та завантаження на транспортний засіб згідно умов РСА (м. Андернах, Німеччина) належить Комітенту. Підтвердженням факту передачі права власності на товар є акт приймання-передачі.

Водночас, згідно з пп. 3.3 п. З «Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями», яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 р. № 136 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 р. за № 338/3631 (далі Інструкція №136), уповноважений банк знімає імпортну (експортну) операцію резидента з контролю після пред'явлення останнім акта (іншого документа), що засвідчує поставку нерезидентом (резидентом) продукції, виконання робіт, отримання послуг, що оплачені резидентом (нерезидентом).

В п. 1.1 Інструкції № 136 під терміном «поставка»розуміється поставка товару відповідно до умов імпортного договору.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів»від 04.10.1994 року № 567/94, при укладенні резидентами договорів застосовуються правила ІНКОТЕРМС. підготовлені Міжнародною торговою палатою), а під терміном «здійснення поставки»розуміється дата виконання нерезидентом(резидентом) усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього договором.

Отже, твердження, що під терміном «поставка»розуміється саме ввезення, є безпідставним. Тому поставку може бути здійснено як із ввезенням товару, так і без нього.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Мольва Метал Пак»отримали у «ФМА»АД Тьрговище (Болгарія) (Комітент) митні декларації (копії в матеріалах справи), що підтверджують факт перетину кордону Болгарії товару :

ВМД №№: 4-1564/30052002 від 12.06.2002 р.;

4-1874/25062002 від 25.06.2002 р.;

4-1912/270602 від 27.06.2002 р.;

4-2064/0907200 від 09.07.2002 р.;

4-1973/02072002 від 02.07.2002 р.;

4-2090/11072002 від 11.07.2002 р.;

4-2144/16072002 від 16.07.2002 р.;

4-2387/01082002 від 01.08.2002 р.;

4-2525/12082002 від 18.08.2002 р.

4-2564/1370912 від 23.08.2002 р. ;

4-2724/29082002 від 29.08.2002 р. , які були надані відповідачу.

У зазначених вище ВМД вказана інформація про номера наданих інвойсів, вагонів, вартість товару. Судом встановлено, що вказані відомості співпадають і з інформацією наявною в акті приймання-передачі жерсті від 04.05.2002 р. згідно договору комісії № 0313Е. Крім того, до кожної ВМД прикладені згадані інвойси, в яких чітко зазначено - постачальник Компанія «RASSELSTEIN HOESCH GmbH»(Німеччина) згідно контракту №001 /04-UG від 12.04.2002 р.

Все це свідчить про те, що товар, який оплатило ТОВ «Мольва Метал Пак»компанії 11»RASSELSTEIN HOESCH GmbH»(Німеччина) по імпортному контракту № 001/04-UG від 12.04.2002 р., поставило компанії «ФМА»АД Тьрговище (Болгарія) по договору комісії №0313Е від 04.05.2002 р. є саме тим товаром, який заявлено у наданих ВМД. А тому, суд вважає, що у Товариства відсутні дебіторська та кредиторська заборгованість за вказаними контрактами.

Статтею 2 Закону України «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті»встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву термін, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

З доданих до справи матеріалів вбачається, що поставка та оплата товару відбулась в строки, встановлені вказаними контрактами.

Таким чином, сума пені по вищевказаному контракту у сумі 1 353 131,13 грн. нарахована відповідачем безпідставно.

Щодо дебіторської заборгованості за контрактом від 25.06.2003 р. № 002 М-СМВ з Metalbox - Goran» Sp.z.o (Польща) на суму 33 203,76 дол. США та кредиторської заборгованості за контрактом від 22.05.2003 р. № 22/05/03/097 з компанією de concerve din Calarasi»(Молдова) на суму 39 427,97 дол. США суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Мольва Метал Пак»(Покупець) та Metalbox - Goran»Sp.z.o (Польща) (Продавець) був укладений договір від 25.06.2003 р. № 002 М-СМВ на імпорт товару. Вантажоотримувачем по даному договору є de concerve din Calarasi»(Молдова), за умовами договору № 22/05/03/097 укладеному між ТОВ «Мольва Метал Пак" (Продавець) та abrica de concerve din Calarasi»(Молдова), (Покупець).

Згідно п.2 договору № 002М-СМВ, доставка товару Вантажоотримувачу здійснюється Покупцем, який укладає договір перевезення від свого імені та самостійно визначає умови перевезення товару в пункт призначення.

Відповідно п.4 договору № 002М-СМВ від 25.06.2003р., оплату за товар Покупець здійснює в дол. США шляхом банківського переказу на поточний рахунок Продавця.          

Судом встановлено, що ТОВ «Мольва Метал Пак»по договору № 002 М-СМВ здійснило оплату на користь компанії Metalbox - Goran»Sp.z.o (Польща) на загальну суму 36 248,80 дол. США, згідно виписок банку: від 06.08.2003 р. - 23 337,30 дол. США (124 429,82 грн.); від 11.09.2003р. - 12 400,00 дол. США (66 110,60 грн.); від 11.12.2003р. - 511,50 дол. США (2 727,27 грн.).

ТОВ "Мольва Метал Пак" надало ВМД № 00227 від 04.07.2003 р. на суму 27354 дол. США (код валюти 840); ВМД №00039 від 19.07.2003р., на суму 15 119 дол. США (код валюти 840), які свідчать про поставку товарів Metalbox - Goran»Sp.z.o (Польща) на загальну суму 42 473,00 доларів США на територію Молдови на виконання умов контракту №22/05/03/097.

Вартість товару, заявлена у ВМД, вказана в доларах США (поз. 22) код валюти 840. Поруч в поз. 23 вказано курс долара до молдавської леї. Відповідач дійшов до помилкового висновку про те, що сума зазначена в леях, а тому, співробітник відповідача перевів її ще раз в долари США, попередньо поділивши на 14,1241. Таким чином, отриманий результат свідчив, що компанією Metalbox - Goran»Sp.z.o (Польща) на територію Молдови поставлено товару на суму лише 3 045,04 дол. США що не відповідає дійсності.

Позивачем надані копії актів передачі товару компанії de concerve din Calarasi»(Молдова), на загальну суму 36 316,50 дол. США (193 651,84 грн.): б/н від 01.07.2003 р. на суму 23 405,00 дол. США (124 814,18 грн.); б/н від 15.09.2003 р. на суму 12911,50 дол. США (68 837,66 грн.).

Тому, на думку суду сума пені по вищевказаному контракту у сумі 22341,92 грн. нарахована відповідачем неправомірно.

Як вже зазначалося вище, в Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність»імпорт (імпорт товарів) визначається як купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами, а експорт (експорт товарів) - як продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) з вивозом або без вивозу цих товарів через митний кордон України. Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або республік (колишнього) Союзу РСР або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

На виконання вищевказаних контрактів позивач здійснював операцію імпорту без ввезення товарів на територію України.

Відповідно до ст.. 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені Законами України, не залежно від форм власності та інших ознак.

До Договорів (контрактів) суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності застосовується право України та/або закон місця укладення договору (контракту).

Суб'єкти зовнішньо економічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені Законами України, якщо він не відповідає вимогам Законів України або міжнародних договорів України, договір може бути визнано недійсним у судовому порядку.

Суд вказує на те, що за своїм змістом зазначені господарські операції не суперечать Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Отже, посилання відповідача на відсутність у позивача вантажних митних декларацій, як на єдиний доказ виконання контрактів, є безпідставним, оскільки поставка товару відбувалась за межами митної території України.

Оскільки, при імпорті товарів без ввезення їх на територію України вантажні митні декларації митними органами України не оформляються, документами, що підтверджують факт імпорту, є акти прийому-передачі товарів, які свідчать про перехід права власності н товар. Моментом імпорту, у цьому випадку, слід вважати дату оформлення цих актів.

Статтею 128 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на момент виконання вищезазначених господарських операцій, передбачалось, що право власності виникає з моменту передачі товару, якщо інше не передбачено законом або договором.

За таких обставин суд вважає, що висновок податкового органу про порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»за контрактом №001/04-110 від 12.04.2002 р., контрактом № 002 М-СМВ від 25.06.2003р. та нарахування пені відповідно до ст. 4 цього Закону за вказаними контрактами є неправомірним.

Крім того, згідно довідкою № 5645 від 08.12.2004 р. АКБ «ТАС –Комерц банку»(копія в матеріалах справи), підтверджується відсутність дебіторської заборгованості за зовнішньоекономічними контрактами зазначеними вище.

Згідно ч. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»№ 15-93 від 19.02.1993 р., валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Оскільки, у позивача валютні цінності за межами України і прострочена дебіторська заборгованість по контрактах № 001/04-110 від 12.04.2002 р., № 002 М-СМВ від 25.06.2003 р. відсутні, тому застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 16 за порушення ст. 9 вищевказаного Декрету, є безпідставним.

Щодо позовної давності, суд зазначає наступне. Як встановлено судом, ТОВ «Мольва Метал ПАК»зверталося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про визнання оскаржуваних рішень недійсними. За результатами розгляду судової справи № 29/105-11/129а, згідно ухвали Господарського суду м. Києва від 23.04.2007 р. позов залишено без розгляду на підставі ст..155 КАС України. За результатами розгляду апеляційної скарги підприємства. Київський апеляційний адміністративний суд виніс ухвалу 19.08.2008 р., якою залишив оскаржувану ухвалу Господарського суду м. Києва - без змін. Відповідно до п. З ст.155 КАС України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку. Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося 18.11.2008 р., тобто в межах строків визначених ст.ст. 99 –100 КАС України. Таким чином, пропуск процесуальних строків звернення до суду у Товариства відсутній.

Згідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, відповідач не надав суду належних доказів щодо правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

          Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Визнати недійсними податкові повідомлення –рішення від 20.09.2004 р. №0000922210/1 та від 30.11.2004 р. № 0000922210/2 в частині донарахування пені у сфері ЗЕД в розмірі 1375473,05 грн. та штрафних санкцій у розмірі 1 088,00 грн.

3.          Встановити відсутність дебіторської заборгованості у Товариства з обмеженою відповідальністю «Мольва Метал Пак»за контрактами від 12.04.2002 р. № 001/04-UG та від 25.06.2003 р. № 002 М-СМВ.

4.          Судові витрати у розмірі 4,00 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мольва Метал Пак»з Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                 Добрянська Я.І.