Вирок № 32523388, 22.07.2013, Ружинський районний суд Житомирської області

Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/1088/13-к

Україна

Ружинський районний суд Житомирської області

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

"22" липня 2013 р.

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого -судді Руденко З.Б.,

за участю секретаря Шахрай Н.П.,

прокурора Швеця І.В.,

законного представника потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши в судовому засіданні в смт.Ружині Житомирської області кримінальне провадження № 12013060290000133 по обвинуваченню

гр.ОСОБА_3, 10.02.1990 року

народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1

Житомирської області, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2

в с.Ягнятин Ружинського району Житомирської області,

освіта середня. українця, громадянина України,

відповідно до ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Вказаний злочин ОСОБА_3 вчинив при наступних обставинах.

20 квітня 2013 року близько 19 години (точний час не встановлено) ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки ЗАЗ 110557, державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по вул.Центральній в с.Ягнятин Ружинського району Житомирської області в напрямку до центру вказанного села зі швидкістю близько 60 км/год.

Коли автомобіль знаходився навпроти дитячого садка, розташованого по вказанній вулиці, ОСОБА_3. порушив вимоги п.12.1, п.12.3 Правил дорожнього руху України, а саме: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку та при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку він обєктивно спроможний був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди, в звязку з чим скоїв наїзд на малолітнього велосипедиста ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який рухався, перетинаючи проїну частину дороги зправа наліво.

2

Внаслідок наїзду транспортного засобу потерпілий ОСОБА_4 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, як такі, що визвали тривалий розлад здоровя, у вигляді ран волосяної частини голови, струсу головного мозку та перелому латеральної лодижки.

До обвинувального акту додано Угоду про примирення, укладену 11.07.2013р. в смт.Ружині Ружинського району Житомирської області, обвинуваченим ОСОБА_3 та законним представником малолітнього потерпілого ОСОБА_1 з додержанням наступних умов.

Із змісту угоди вбачається, що слідчим Ружинського РВ УМВС України в Житомирській області за погодженням із прокурором 10 липня 2013 року ОСОБА_3 висунута підозра у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Обвинувачений ОСОБА_3 та законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_1 під час досудового слідства примирились між собою. Обвинувачений ОСОБА_3. повністю визнав свою винуватість у зазначенному діянні та повністю відшкодував потерпілому ОСОБА_4 заподіяну шкоду.

При цьому сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 по ч.1 ст.286 КК України у виді 3 років обмеження волі із звільненням від відбування покарання відповідно до ст.75 КК України строком на 1 рік та без позбавлення права керування транспортними засобами. Наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди згідно ст.ст. 473, 394, 424, 474, 476 КПК України оговорені сторонами.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому провадженні пояснив, що права надані йому законом у звязку з укладенням Угоди про примирення розуміє; з наслідками укладення та затвердження Угоди про примирення обізнаний; характер обвинувачення та його суть зрозумілі; обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди, із ним узгоджено та є цілком зрозумілим; виконати взяті на себе відповідно до Угоди про примирення зобовязання він в змозі реально, остільки свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, визнав повністю.

Судом, на виконання вимог ст.474 КПК України, сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого ОСОБА_3 не встановлено. Суд, переконаний, що укладення Угоди про примирення є добровільним і не вбачає необхідності витребовувати додаткові документи та викликати в судове засідання інших осіб і опитувати їх, обмежуючись наданими суду доказами..

Судом встановлено, що потерпілому ОСОБА_4 на час розгляду справи виповнилось 6 років, а тому він відповідно до ст.31 ЦК України має лише часткову дієздатність і внаслідок свого малолітнього віку не може висловити свою думку щодо укладеної угоди. Проте судом встановлено, що його законний представник ОСОБА_1, яка є матірю потерпілого, та діє в його інтересах і має право без спеціальних на те повноважень управляти майном дитини, цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України.

З врахуванням викладенного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу, що спричинило заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження, і його дії підлягають кваліфікації по ч.1 ст. 286 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про примирення вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань, та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним кодексом України.

3

Вчинений обвинуваченим ОСОБА_3. злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд, враховує, що ОСОБА_3 раніше не судимий, свою вину в скоєнні злочину визнав повністю, щиро розкаюється у скоєному, посередньо характеризується по місцю проживання, повністю відшкодував заподіяні потерпілому збитки.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, є його щире розкаяння у скоєному та активне сприяння розкриттю злочину, а також добровільне відшкодування завданного збитку.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_3, судом не встановлено.

Суд, керуючись ч.2 ст.67 КК України, не визнає обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3, вчинення ним злочину щодо малолітнього, оскільки те, що внаслідок порушення ОСОБА_3 правил безпеки дорожнього руху буде заподіяно шкоду саме малолітньому потерпілому не охоплювалось умислом обвинуваченого.

При вирішенні питання про відповідність вищевказанної Угоди вимогам ст.474 КПК України, суд, враховує, що умови Угоди про примирення не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

Згідно ч.5 ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

За таких обставин суд, вважає, що виправленню та перевихованню обвинуваченого ОСОБА_3 може сприяти покарання не повязане з його ізоляцією від суспільства і призначає йому покарання узгоджене сторонами угоди про примирення у виді обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України та звільненням від відбування покарання з іспитовим строком без позбавлення права керувати транспортними засобами.

З врахуванням вищенаведеного, суд, приходить до висновку про можливість затвердження Угоди про примирення між законним представником потерпілого ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітнього потерпілого ОСОБА_4, та обвинуваченим ОСОБА_3 і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Речові докази по справі підлягає передачі власникам.

Процесуальні витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст.368, 370, 374, 394, 475, 476 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Затвердити Угоду про примирення, укладену 11.07.2013р. обвинуваченим ОСОБА_3, та законним представником потерпілого ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітнього потерпілого ОСОБА_4 в кримінальному провадженні №12013060290000133.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.286 КК України, і призначити покарання - 3(Три) роки обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

4

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі, встановивши йому іспитовий строк один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього судом обовязок.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обовязок протягом іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного Центру при УМВС України в Житомирській області (Одержувач: НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код 25574601, рахунок 31258272211843, банк одержувача: УДК в Житомирській області, МФО 811039, призначення платежу- за експертні роботи, в т.ч. ПДВ) витрати на проведення автотехнічної експертизи в сумі 440 грн.10 коп. (Чотириста сорок гривень 10 копійок).

Речовий доказ по справі:

-дитячий велосипед торгової марки ВАN-10, який знаходиьться на зберіганні у законного представника потерпілого ОСОБА_1, повернути останній;

-автомобіль марки ЗАЗ моделі 110557, державний номерний знак ВА 9261ВА, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3, повернути останньому.

Розяснити ОСОБА_3, що умисне невиконання Угоди про примирення є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Ружинський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч.3 ст.394 КПК України:

-обвинуваченим виключно з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 ст.474 КПК України, у тому числі нерозяснення йому наслідків укладення угоди;

потерпілим виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання: нерозяснення наслідків укладення угоди, невиконання судом вимог, встановлених частинами 6 чи 7 ст.474 КПК України;

прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому, потерпілим та прокурору.

Суддя З. Б. Руденко.