Вирок № 32523383, 22.07.2013, Ружинський районний суд Житомирської області

Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/1086/13-к

Україна

Ружинський районний суд Житомирської області

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

"22" липня 2013 р.

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого -судді Руденко З.Б.,

за участю секретаря - Шахрай Н.П.,

прокурора Афійчука Ю.М.,

законного представника потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши в судовому засіданні в смт.Ружині Житомирської області кримінальне провадження № 12013060290000192 по обвинуваченню

гр.ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4,

уродженця с.Білилівка Ружинського району Житомирської

області, проживаючого по АДРЕСА_1,

освіта середня. українця, громадянина України,

раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило заподіяння потерпілолу середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Вказаний злочин ОСОБА_3 вчинив при наступних обставинах.

30 травня 2013 року близько 18 години (точний час не встановлено) ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, керуючи автомобілем марки ВАЗ 21053, державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по вул.Шкільній в с.Дерганівка Ружинського району Житомирської області в напрямку до центру вказанного села зі швидкістю близько 50 км/год.

Коли автомобіль знаходився навпроти Дерганівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, яка розташована по вул.Шкільній, 39 в с.Дерганівка Ружинського району Житомирської області, ОСОБА_3 порушив вимоги п.10.1, п.12.1, п.12.3 Правил дорожнього руху України, а саме: під час зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху; під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку та при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку він об"єктивно спроможний був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників

2

руху об"їзду перешкоди, в зв"язку з чим виїхав на смугу зустрічного руху, а потім на ліве узбіччя, де скоїв наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, який стояв на данному узбіччі.

Внаслідок наїзду транспортного засобу потерпілий ОСОБА_5 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, як такі, що визвали тривалий розлад здоров"я, у вигляді скальпованих ран лобної ділянки зліва, перенісся, забійної рани підборіддя та околоорбітальної ділянки зліва, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому 1-ї п"ясної кістки правої кисті.

До обвинувального акту додано Угоду про примирення, укладену 09.07.2013р. в смт.Ружині Ружинського району Житомирської області, обвинуваченим ОСОБА_3 та законним представником малолітнього потерпілого ОСОБА_1 з додержанням наступних умов.

Із змісту угоди вбачається, що слідчим Ружинського РВ УМВС України в Житомирській області за погодженням із прокурором 09 липня 2013 року ОСОБА_3 висунута підозра у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Обвинувачений ОСОБА_3 та законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_1 під час досудового слідства примирились між собою. Обвинувачений ОСОБА_3. повністю визнав свою винуватість у зазначенному діянні та повністю відшкодував потерпілому ОСОБА_5 заподіяну шкоду.

При цьому сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 по ч.1 ст.286 КК України у виді 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортними засобами. Із вказанним видом та мірою покарання ОСОБА_3 згоден. Наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди згідно ст.ст. 473, 394, 424, 474, 476 КПК України оговорені сторонами.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому провадженні пояснив, що права надані йому законом у зв"язку з укладенням Угоди про примирення розуміє; з наслідками укладення та затвердження Угоди про примирення обізнаний; характер обвинувачення та його суть зрозумілі; обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди, із ним узгоджено та є цілком зрозумілим; виконати взяті на себе відповідно до Угоди про примирення зобов"язання він в змозі реально, остільки свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, визнав повністю.

Судом, на виконання вимог ст.474 КПК України, сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого ОСОБА_3 не встановлено. Суд, переконаний, що укладення Угоди про примирення є добровільним і не вбачає необхідності витребовувати додаткові документи та викликати в судове засідання інших осіб і опитувати їх, обмежуючись наданими суду доказами..

Судом встановлено, що потерпілому ОСОБА_5 на час розгляду справи виповнилось 4 роки, а тому він відповідно до ст.31 ЦК України має лише часткову дієздатність і внаслідок свого малолітнього віку не може висловити свою думку щодо укладеної угоди. Проте судом встановлено, що його законний представник ОСОБА_1, яка є матір"ю потерпілого, та діє в його інтересах і має право без спеціальних на те повноважень управляти майном дитини, цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України.

З врахуванням викладенного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу, що спричинило заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження, і його дії підлягають кваліфікації по ч.1 ст. 286 КК України.

3

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про примирення вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань, та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним кодексом України.

Вчинений обвинуваченим ОСОБА_3 злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд, враховує, що ОСОБА_3 раніше не судимий, свою вину в скоєнні злочину визнав повністю, щиро розкаюється у скоєному, позитивно характеризується по місцю проживання, повністю відшкодував заподіяні потерпілому збитки.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, є його щире розкаяння у скоєному та активне сприяння розкриттю злочину, а також добровільне відшкодування завданного збитку.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3, є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп"яніння,

Суд, керуючись ч.2 ст.67 КК України, не визнає обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3, вчинення ним злочину щодо малолітнього, оскільки те, що внаслідок порушення ОСОБА_3 правил безпеки дорожнього руху буде заподіяно шкоду саме малолітньому потерпілому не охоплювалось умислом обвинуваченого

При вирішенні питання про відповідність вищевказанної Угоди вимогам ст.474 КПК України, суд, враховує, що умови Угоди про примирення не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

Згідно ч.5 ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

За таких обставин суд, вважає, що виправленню та перевихованню обвинуваченого ОСОБА_3 може сприяти покарання не пов"язане з його ізоляцією від суспільства і призначає йому покарання узгоджене сторонами угоди про примирення у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

З врахуванням вищенаведеного, суд, приходить до висновку про можливість затвердження Угоди про примирення між законним представником потерпілого ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітнього потерпілого ОСОБА_5, та обвинуваченим ОСОБА_3 і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Речові докази по справі підлягають передачі власникам.

Процесуальні витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст.368, 370, 374, 394, 475, 476 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Затвердити Угоду про примирення, укладену 09.07.2013р. обвинуваченим ОСОБА_3, та законним представником потерпілого ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітнього потерпілого ОСОБА_5 в кримінальному провадженні №12013060290000192.

4

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.286 КК України, і призначити покарання - штраф в розмірі 200 (Двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн.(Три тисячі чотириста гривень) без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного Центру при УМВС України в Житомирській області (Одержувач: НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код 25574601, рахунок 31258272211843, банк одержувача: УДК в Житомирській області, МФО 811039, призначення платежу- за експертні роботи, в т.ч. ПДВ) витрати на проведення автотехнічної експертизи в сумі 440 грн.10 коп. (Чотириста сорок гривень 10 копійок).

Речові докази:

-чорний гумовий дитячий тапок, який знаходиться на зберіганні у законного представника потерпілого ОСОБА_1, передати останній;

- автомобіль ВАЗ-21053, державний номерний знак НОМЕР_1, який перебуває на зберіганні у ОСОБА_3, передати останньому.

Роз"яснити ОСОБА_3, що умисне невиконання Угоди про примирення є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Ружинський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч.3 ст.394 КПК України:

-обвинуваченим виключно з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 ст.474 КПК України, у тому числі нероз"яснення йому наслідків укладення угоди;

- потерпілим виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання: нероз"яснення наслідків укладення угоди, невиконання судом вимог, встановлених частинами 6 чи 7 ст.474 КПК України;

- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому, потерпілим та прокурору.

Суддя З. Б. Руденко.