Постанова № 3252329, 08.12.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08.12.2008 р.                                                                                                     № 13/342

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу

за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Сведбанк»

до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві

про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від

27.06.08 р.; зобов'язання відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого припису №13806 вчиненого 22.04.08 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. про стягнення 5 152 779,20 грн. з ТОВ «САДРА_ДЕКО».

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.12.2008 р. о 12 год. 45 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач при прийнятті рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження від 27.06.08 р. (надалі –оскаржувана постанова) безпідставно застосував положення п.282 ч.1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №20105 від 03.03.04 р. (надалі - Інструкція).

У судовому засіданні представник позивача просила скасувати оскаржувану постанову та зобов’язати Відповідача відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису №13806 вчиненого 22 квітня 2008 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. про стягнення 5152779,20 грн. з ТОВ «САДРА-ДЕКО»на користь ВАТ «Сведбанк».

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався –відзиву на позовну заяву не надав, явку своїх представників у судове засідання не забезпечив.

Судом враховується, що відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України, разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В матеріалах справи наявні документи (повідомлення про вручення поштового відправлення від 09.09.08 р.), які підтверджують належне поінформування Відповідача.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –

                                                  ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «СВЕДБАНК»зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 31.10.91 р. Відповідно до свідоцтва А01 №452528 03.12.07 р. було проведено заміну свідоцтва про державну реєстрацію на підставі зміни найменування юридичної особи.

Відповідно до довідки №6832 з ЄДРПОУ видами діяльності за КВЕД є грошове посередництво.

28.07.2005 р. між Позивачем та ТОВ «САДРА-ДЕКО»було укладено кредитний договір №227-К/30. В забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором було укладено договір застави від 28 липня 2005 р. та договір від 02.11.2005 р. про внесення змін до договору застави від 28.07.2005 р., що посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. (реєстр. №4018 та №6225 відповідно).

ТОВ «САДРА-ДЕКО»не виконало взятих на себе зобов’язань за кредитним договором №227-К/30 від 28.07.05 р., внаслідок чого на вищезазначених договорах застави, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. 22 квітня 2008 р. вчинено виконавчий напис реєстровий №13806.

19 червня 2008 р. Позивачем подано Відповідачу заяву про відкриття виконавчого провадження (вих. №539 від 17.06.2008 р.) з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №13806.

27 червня 2008 р. старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ГУ юстиції у м. Києві Терещенком О.В. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), яку Позивач отримав 14 липня 2008 р.

Із оскаржуваної постанови вбачається, що підставою відмови у відкритті виконавчого провадження є порушення Позивачем вимоги п. 282 ч. 1 Інструкції, а саме: нотаріусами вчиняються виконавчі написи на документах, що посвідчують заборгованість.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу», застава –це один із способів забезпечення виконання зобов’язань, в силу якої кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Частина 3 вказаної статті передбачає, що застава виникає на підставі договору.

Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Частиною 6 вищезазначеної статті передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», п. 282 Інструкції, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172, такими документами, зокрема, є нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (п. 1).

Отже, кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення з вартості заставленого майна. Таким чином, договір є документом, що надає право стягнення на заставне майно.

Відтак, нотаріус має право вчиняти виконавчий напис на договорі застави у безспірному порядку на підставі п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172.

Відповідно до п. 27 Інструкції, ст. 13 Закону України «Про заставу»нотаріуси посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму. Однак за бажанням сторін можуть посвідчуватись і угоди, щодо яких законодавством не встановлено обов'язкової нотаріальної форми. Отже, якщо за бажанням сторін договір застави було посвідчено нотаріусом, то на підставі пункту 1 Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172, нотаріус має право вчинити відповідний виконавчий напис.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова, винесена без належних підстав.

Судом враховується, що виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. 22.04.2008 р. (реєстр.№13806) відповідає спеціальній формі №84 «Виконавчий напис про звернення стягнення на майно за договором застави (іпотеки)», затвердженій Наказом Міністерства юстиції України №1/5 від 10.01.2005 року «Про затвердження форм реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, нотаріальних свідоцтв, посвідчувальних написів на правочинах і засвідчуваних документах»та містить всі необхідні реквізити, передбачені п.287 Інструкції.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Відповідно ч.1 ст.7 Закону України «Про державну виконавчу службу»державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Враховуючи обставини справи та наявні докази, постанова, на підставі якої було відмовлено у відкритті виконавчого провадження (відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа) була винесена неправомірно з порушенням вимог чинного законодавства України.

За таких обставин позовні вимоги суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представника позивача по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 70, 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 27.06.2008 р., винесену підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.

3.          Зобов'язати підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві прийняти рішення щодо відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису №13806 вчиненого 22 квітня 2008 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. про стягнення 5 152 779,20 грн. з ТОВ «САДРА-ДЕКО»на користь ВАТ «Сведбанк».

4.          Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Сведбанк»(м. Київ, вул. Комінтерну, 30, к/р 320222170101 в ОПЕРУ НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 300164, код ЄДРПОУ 19356840) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                 А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.12.08 р.