Постанова № 3252283, 10.02.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10.02.2009 р.                                                                                                     № 13/186

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва          

до товариства з обмеженою відповідальністю «Цемент»

про стягнення заборгованості зі лати страхових внесків, фінансових санкцій та штрафних санкцій у сумі 129109,63 грн.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач у відповідності до п.6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне державне пенсійне страхування» від 09.07.03 р. (далі за текстом –Закон про страхування) не сплатив страхові внески нараховані за відповідні звітні періоди.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, повноважного представника у засідання суду не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, відповідно до вимог статей 35, 39 Кодексу адміністративного судочинства України. Враховується, що Позивачем було розміщено оголошення в газеті «Урядовий кур’єр»від 04.11.08 р. №206 в якому зазначено інформацію щодо дати, часу та місця судового розгляду справи. Заперечень проти позову до суду не надав.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та зареєстрований як платник вказаного збору в Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївського районі м. Києва.

Позивачем 24.02.05р. було проведено перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01.09.2004р. по 31.12.2004р. За результатом перевірки складено акт від 24.02.05 р. №567 в якому зафіксовано заборгованість Відповідача перед позивачем у сумі 89020,46 грн.

У відповідності до п.2 ч.9 ст. 106 Закону про страхування Позивачем було застосовані штрафні фінансові санкції. Зокрема, рішенням №202 від 28.09.2004 року про застосування фінансових санкцій в сумі 6919,59грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків та нарахування пені в розмірі 1965,84грн. (0,1% на суми недоїмки і фінансових санкцій); рішенням №204 від 28.09.2004 року про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого зобов'язання в сумі 27989,66грн., на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами"; рішенням №203 від 28.09.2004 року про застосування штофних санкцій, донарахованих сум зборів за порушення законодавства про сплату збору в сумі 3214,08грн.

Враховуючи вище вказані рішення, Позивачем подано розрахунок суми позову, який складається так: 89020,46 + 6919,59 + 1965,84 + 27989,66 + 3214,08 = 129109,63 грн.

Позивач зазначає, що не сплачуючи внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Відповідач позбавляє працівників права на пенсійне забезпечення у майбутньому, чим порушує Конституцію (як норму прямої дії) щодо працівників у частині соціальних гарантій та соціального забезпечення.

Стаття 24 Закону про страхування визначає, що: страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. За умови несплати зазначених внесків стаж роботи для обчислення пенсії не зараховується.

Частинами 4 та 6 ст. 18 Закону про страхування передбачено: страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування України. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Лише Законом про страхування передбачаються принципи та структура системи загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, коло його осіб, перелік платників, їх права та обов'язки.

Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 400\97-ВР, який діє одночасно разом із Законом про страхування якими не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування. Отже обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку.

На час розгляду спору заборгованість зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування становить 129109,63 грн.

Відповідно до п.1 ст. 14 Закону про страхування страхувальниками є роботодавці: фізичні особи —суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб —суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру,— для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Приписом п. 6 ст. 20 вказаного вище закону, страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону,—календарний місяць. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.

Згідно з п.12 ст. 20 Закону про страхування страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ст. 106 Закону про страхування, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з абз.8 ч.3 цієї ж статті у разі, коли страхувальник має заборгованість, орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування перед позивачем в розмірі 129109,63 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Цемент»(м. Київ, вул. Червонопрапорна, 28, код ЄДРПОУ 21507832, р/р 26003301300452 у Старокиївському відділенні ПІБ, МФО 322227) на користь управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (м. Київ, вул. Горького, 70, р/р 256093122601 в Головному управлінні Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 22869454) заборгованість зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій та штрафних санкцій у сумі 129109,63 (сто двадцять дев’ять тисяч сто дев’ять гривні 63 коп.).          

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                 А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено і підписано 06.03.09 р.