Ухвала суду № 32522560, 22.07.2013, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 1215/497/2012

Провадження № 22ц/782/2768/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого: Маляренко І.Б.,

Суддів: Яреська А. В., Борисова Є. А..

За участю секретаря: Веселова С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу Публічного

акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції на

рішення Лутугинського районного суду Луганської області вд 21.грудня .2012 року за

позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської

обласної дирекції до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про

звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням відмовлено у задоволенні вищезазначених позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 21.грудня .2012 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову у зв'язку з тим, що судом не було взято до уваги: - вимог ст.ст.47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

- того, що наявність ухвали Господарського суду Харківської області від 19.10.2011 р. не звільняє, відповідно до ч. З ст. 61 ЦПК України, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та його представника від

доказування, оскільки AT «Райффайзен Банк Аваль», як сторона не брав участь у справі про

банкрутство, ніяких обставин щодо прав та обов'язків ОСОБА_2, що випливали з кредитного

договору № 012/04-02/563 від 26 квітня 2007 року та договору іпотеки цією ухвалою встановлено

не було, і ця ухвала не свідчить про припинення зобов'язання відповідача ОСОБА_2, як

фізичної особи, за кредитним договором перед банківською установою;

- договір купівлі - продажу майна, що перебуває в іпотеці, без згоди іпотекодержателя суперечить ч. 1 ст. 203 ЦК України та ч. З ст. 12 Закону України «Про іпотеку», якою передбачається, що правочини щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним;

- що договірні зобов'язання ОСОБА_2, який отримав грошові кошти за кредитним договором № 012/04-02/563 від 26 квітня 2007 року як фізична особа на споживчі цілі, належним чином не виконані, тому у Банку були всі підстави для звернення до суду за захистом своїх порушених майнових прав та строк дії іпотечного договору на час звернення з позовною заявою до суду не закінчився;

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідача, пояснення

представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість

рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що не

підлягає задоволенню.

Так, статтею 213 ЦПК України встановлено, що рішення суду повинно бути законним і

обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити

справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на

які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами,

які були досліджені в судовому засіданні.

Суд встановив, що між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ

«Райффазен Банк Аваль» (далі - Банк), та ОСОБА_2 26.04.2007 року було укладено

кредитний договір № 012/04-02/563 про надання кредитних коштів у сумі 177000 доларів США на споживчі цілі строком до 25.04.2017 року зі сплатою 12% річних.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 03.05.2007 року між

Банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, згідно з яким Банку в іпотеку було

передано нерухоме майно, а саме, комплекс, цех газ заводу, ТП газ заводу, пункт розливу,

прохідна загальною площею 2400,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною вартістю 1794358 грн.

Пізніше між Банком та ОСОБА_2 за вищезазначеним кредитним договором було укладено декілька додаткових угод: № 012/04-02/563/1 від 23.12.2008р., № 012/04-02/563/2 від

29.10.2009р., № 012/04-02/563/3 від 30.10.2009р. № 012/04-02/563/4 від 30.03.2010р., № 012/04-02/563/5 від 30.03.2011р., № 012/04-02/563/6 від 12.11.2010р., № 012/04-02/563/7 від 12.11.2010р.

Судом також встановлено, що 18.07.2011р. господарським судом Харківської області

було винесено постанову про визнання фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 банкрутом,

було відкрито ліквідаційну процедуру, призначено арбітражного керуючого.

У встановленому законом порядку позивач був затверджений у якості одного з

кредиторів банкрута за вимогами по погашенню заборгованості за кредитним договором

шляхом звернення стягнення на іпотечне майно.

9 липня 2011 року ліквідатором Бервено С.М. було проведено інвентаризацію

майна ФОП ОСОБА_2 та прийнято в м. Луганську від банкрута основні засоби; 6

об'єктів нерухомості та 3 об'єкти рухомого майна, за результатами чого складено

відповідні акти. -

До ліквідаційної маси ФОП ОСОБА_2 було включено, зокрема, нежитлові будівлі:

промислова база, навіси, підстанція, прохідна, огорожа, загальною площею 2 753,7 кв. м, що

розташовані за адресою: АДРЕСА_2, є забезпеченням за

кредитним договором № 010/05-12/706 від 08.05.2008 p., укладеним між Луганською . обласною

дирекцією AT «Райффайзен Банк» та гр. ОСОБА_2 (договір іпотеки, посвідчений

приватним нотаріусом Лутугинського районного нотаріального округу ОСОБА_6,

зареєстрований у реєстрі за № 2735); .

нежитлові будівлі: цех газзаводу, ТП газзаводу, пункт розливу, прохідна, убиральня, душ, вагова, ворота, огорожа, загальною площею 2 400,8 кв. м, що розташовані за адресою: м. Лутугине, вул.

Залізнична, 4»а», і були забезпеченням за кредитним договором № 012/04-02/563 від 26.04.2007

р., укладеним між Луганською ОД AT «Райффайзен Банк» та гр. ОСОБА_2

26 липня 2011 року Українсько - Російською товарною біржею проведено відкриті торги з продажу майна ФОП ОСОБА_2, за результатами яких складено протокол торгів від 26.07,2011 року.

Переможцем торгів відповідно до протоколу торгів від 26.07.2011 року з продажу

вищезазначеного майна став ОСОБА_7

В подальшому між ліквідатором та покупцями були укладені відповідні договори купівлі-

продажу.

Згідно з ухвалою господарського суду Харківської області від 20.09.2011 року грошові

кошти, що були отримані ліквідатором від продажу майна банкрута у загальній сумі 704800,00

грн, були розподілені між кредиторами, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" були виділені грошові

кошти у сумі 89705,68 грн (пл. доручення №10 від 19.10.11 p

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.10.2011 року було затверджено

наданий суду звіт ліквідатора. Визнано вимоги кредиторів задоволеними, зокрема, ВАТ

"Райффайзен Банк Аваль" в сумі 89705.68 грн.

Ухвалою цього ж суду від 19.10.2011 року було затверджено наданий суду звіт

ліквідатора, визнано вимоги кредитора ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 4084928.64 грн.

погашеними.

У 2012 році ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" зверталося до господарського суду

Харківської області із позовом про визнання прилюдних торгів від 26.07.2011 року та укладених за їх результатами договорів купівлі-продажу недійсними, постановою Харківського

апеляційного господарського суду від 15.10.2012 року провадження у справі було припинено.

02.08.2011 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було укладено договір

позики, згідно з яким ОСОБА_7 було передано грошові кошти у сумі 520000 грн. з

терміном повернення до 13.08.2011 року.

03.08.2011 року на забезпечення виконання зазначеного договору позики між

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було укладено нотаріально посвідчений договір

іпотеки нерухомого майна, зокрема, і комплексу цех газ заводу, ТП газ заводу, пункту розливу,

прохідної, розташованого за адресою: АДРЕСА_1).

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_7 зобов'язань за договором позики,

ОСОБА_8 був змушений звернутися з відповідним позовом до суду.

Рішенням Лутугинського районного суду Луганської області від 11.10.2011 року, яке

набрало чинності, позовні вимоги було задоволено, в рахунок погашення заборгованості за

договором позики грошових коштів у розмірі 520 000 гривень від 02.08.2011р., звернуто

стягнення на предмет іпотеки, в т.ч. і на вищезазначене нерухоме майно, шляхом його реалізації

іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-

продажу, відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

11.11.2011року між ОСОБА_7, від імені якого діяв ОСОБА_8, та

ОСОБА_3 було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі -продажу нежитлових будівель. Відповідно до п. 1.1 цього договору, його предметом були нежитлові будівлі:

комплекс цех газ заводу, ТП газ заводу, пункт розливу, прохідна (розташовані за адресою:

АДРЕСА_1).

Згідно зі ст. 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання… Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до вимог ст. 14 Конституції України ніхто не може бути протиправно

позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ст.328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не

заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із

закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Ст. 388 ЦК України передбачено, що майно не може бути витребувано від

добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для

виконання судових рішень.

Як уже зазначалося вище, спірне нерухоме майно було продане у порядку

встановленому для виконання судових рішень, а саме на виконання рішення

Лутугинського районного суду Луганської області від 11 жовтня 2011 року, яке набрало законної сили.

Крім того, нерухоме майно було придбано ОСОБА_3 не безвідплатно, а за

грошові кошти, про що свідчить договір купівлі-продажу від 11.11.11 року, а саме його п.п. 2.2,

2.3, а отже відповідно до положень ст. 388 Цивільного кодексу України нерухоме майно:

комплекс цех газ заводу, ТП газ заводу, пункт розливу, прохідна ( розташоване за адресою:

АДРЕСА_1) не може бути витребуване у ОСОБА_3 і

відповідно на зазначене майно не може бути звернуто стягнення.

Доводи апелянта у своїй більшості є доводами, які були надані ним в обґрунтування

позовних вимог, були детально розглянуті судом першої інстанції та повно, об'єктивно та всебічно перевірені доказами, наданими сторонами по справі, і не спростовують висновків суду.

Інших доводів, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного рішення та

ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», апелянтом не надано.

На підставі викладеного судова колегія вважає оскаржуване рішення таким, що

ухвалене судом з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, згідно з

вимогами ст. 308 ЦПК України, таким, що підлягає залишенню без змін.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 303,307,308,313-315 ЦПК України,

колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в

особі Луганської обласної дирекції - відхилити, рішення Лутугинського районного суду

Луганської області вд 21 грудня 2012 року. за позовом Публічного акціонерного товариства

«Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки -

залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але протягом 20 днів може бути оскаржена шляхом

подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: