Ухвала суду № 32521885, 18.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2273/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Васильченко І.П., Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

18 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Костюченко М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві (далі - Відповідача) у якому просив скасувати постанову ВП № 33645420 від 12.02.2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 5 931,75 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2013 року в задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представника позивача, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою від 30.07.2012 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-48/12 виданого 19.07.2012 року Дарницьким районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості в сумі 59 317,50 грн.

Постановою від 21.11.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору постановлено стягнути з ОСОБА_2 виконавчий збір у розмірі 5931,75 грн. у зв'язку з невиконанням виконавчого листа у встановлений для добровільного виконання строк.

Зазначена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 21.11.2012 року скасована в судовому порядку постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2013 року.

Судом постановлено: скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 33645420 від 21.11.2012 року; зобов'язано відповідача з урахуванням висновків суду вчинити дії щодо надання ОСОБА_2 терміну для добровільного виконання виконавчого листа № 2-48/12 виданого Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення коштів.

На підставі зазначеної вище постанови Окружного адміністративного суду міста Києва, державним виконавцем винесена постанова про скасування процесуального документу від 05.02.2013 року, якою постановлено: скасувати документ «Постанова про стягнення виконавчого збору» від 21.11.2012 року.

05.02.2013 року державним виконавцем винесена постанова про відкладення провадження виконавчих дій, якою постановлено відкласти провадження виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 2-48/12 виданого 19.07.2012 року Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості в сумі 59 317,50 грн. до 11.02.2013 року.

12.02.2013 року державним виконавцем винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору. Як зазначено у постанові, боржнику запропоновано виконати виконавчий лист у добровільному порядку в строк до 11.02.2013 року, оскільки боржником у наданий строк добровільно не виконано виконавчий лист, державним виконавцем постановлено стягнути з ОСОБА_2 виконавчий збір у розмірі 5931,75 грн.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем рішення не було виконано в строк встановлений для добровільного виконання.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що державним виконавцем, відповідно до ст. 25 Закону «Про виконавче провадження», було надано позивачу строк для добровільного виконання виконавчого листа № 2-48/12 виданого 19.07.2012 року Дарницьким районним судом м. Києва.

У зв'язку з невиконанням боржником у встановлений для добровільного виконання рішення строк, державним виконавцем 12.02.2013 року винесена постанова про стягнення виконавчого збору.

Суд апеляційної інстанції критично ставиться до тверджень позивача про те, що він не мав можливості виконати рішення, оскільки отримав постанову про відкладення виконавчих дій в п'ятницю.

Проте, позивач мав можливість виконати рішення у понеділок (11.02.2013 року), оскільки строк для добровільного виконання рішення встановлений державним виконавцем до 11.02.2013 року включно.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що позивачу було завідомо відомо, тобто з серпня 2012 року, про необхідність виконання виконавчого листа № 2-48/12 виданого 19.07.2012 року Дарницьким районним судом м. Києва, оскільки виконавче провадження про стягнення з позивача коштів відкрито 30.07.2012 року.

Статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Частина 2 статті 25 Закону визначає обов'язок державного виконавця надати боржнику строк для добровільного виконання рішення. Так, державний виконавець у постанові вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем не було виконано рішення суду в добровільному порідку протягом 7 днів відповідно до вищезазначеного Закону, тобто, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2013 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя В.Г. Усенко

судді: Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.