ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.07.2013 р. Справа № 914/2362/13
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Статус МКС", м. Львів,до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Грифон-Буд", м. Львів,про: стягнення 80' 707,54 грн. Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:Рісний М.Б. - довіреність від 04.07.2013 р.,відповідача:Павляк Р.Ю. - довіреність №03-04 від 03.04.2013 р.На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Статус МКС" до товариства з обмеженою відповідальністю "Грифон-Буд" про стягнення 80'707,54 грн. Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.06.2013 року провадження у справі порушено, справу призначено до розгляду на 10.07.2013 р. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 16.07.2013 р. за клопотанням відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору №2404-01а від 24.04.2013 р. не оплатив у повному обсязі вартості поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 80' 230,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 397,96 грн. пені, 79,58 грн. - 3% річних.
Відповідач по суті позовних вимог не заперечив. Подав клопотання в судовому засіданні від 10.07.2013 р. про оголошення перерви для ознайомлення матеріалами справи. Суд задовольнив клопотання відповідача, в судовому засіданні оголошено перерва. Представник відповідача з матеріалами справи ознайомився 12.07.2013 р., про що розписався на клопотанні від 10.07.2013 р., долученому до матеріалів справи. В судовому засіданні від 16.07.2013 р. усно повідомив суду про готовність до підписання мирової угоди. Інших заяв чи клопотань не подавав. За таких обставин відповідачу було створено усі можливості для висловлення власної позиції з приводу предмета спору та подання доказів на свій захист.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.
Між сторонами у справі укладено договір поставки №2404-01а від 24.04.2013 р. (надалі - Договір поставки). За умовами цього договору постачальник (позивач у справі) зобов'язується поставити покупцеві (відповідач у справі) товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату згідно з умовами цього договору.
На виконання умов Договору поставки позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товару на загальну суму 170' 230,00 грн., про що свідчать: видаткова накладна №189 від 25.04.2013 р. на суму 5' 600,00 грн., видаткова накладна №191 від 25.04.2013 р. на суму 6' 300,00 грн., видаткова накладна №196 від 25.04.2013 р. на суму 6' 300,00 грн., видаткова накладна №198 від 25.04.2013 р. на суму 3' 500,00 грн., видаткова накладна №215 від 26.04.2013 р. на суму 6' 240,00 грн., видаткова накладна №219 від 26.04.2013 р. на суму 6' 240,00 грн., видаткова накладна №220 від 26.04.2013 р. на суму 7' 020,00 грн., видаткова накладна №222 від 26.04.2013 р. на суму 6' 240,00 грн., видаткова накладна №223 від 26.04.2013 р. на суму 6' 240,00 грн., видаткова накладна №224 від 26.04.2013 р. на суму 6'240,00 грн., видаткова накладна №226 від 26.04.2013 р. на суму 7' 020,00 грн., видаткова накладна №227 від 26.04.2013 р. на суму 6' 240,00 грн., видаткова накладна №228 від 26.04.2013 р. на суму 6'240,00 грн., видаткова накладна №229 від 26.04.2013 р. на суму 4' 680,00 грн., видаткова накладна №230 від 26.04.2013 р. на суму 7' 020,00 грн., видаткова накладна №231 від 26.04.2013 р. на суму 6' 240,00 грн., видаткова накладна №232 від 26.04.2013 р. на суму 6' 240,00 грн., видаткова накладна №233 від 26.04.2013 р. на суму 6' 240,00 грн., видаткова накладна №234 від 26.04.2013 р. на суму 4' 680,00 грн., видаткова накладна №235 від 26.04.2013 р. на суму 7' 020,00 грн., видаткова накладна №236 від 26.04.2013 р. на суму 6' 240,00 грн., видаткова накладна №237 від 26.04.2013 р. на суму 7' 020,00 грн., видаткова накладна №243 від 29.04.2013 р. на суму 580,00 грн., видаткова накладна №245 від 29.04.2013 р. на суму 4' 680,00 грн., видаткова накладна №254 від 29.04.2013 р. на суму 4' 680,00 грн. акт надання послуг №340 від 30.04.2013 р. на суму 5' 980,00 грн., видаткова накладна №311 від 01.05.2013 р. на суму 580,00 грн., видаткова накладна №357 від 09.05.2013 р. на суму 580,00 грн., видаткова накладна №367 від 10.05.2013 р. на суму 580,00 грн., видаткова накладна №374 від 10.05.2013 р. на суму 7' 380,00 грн., видаткова накладна №469 від 15.05.2013 р. на суму 2' 700,00 грн., видаткова накладна №493 від 16.05.2013 р. на суму 6' 240,00 грн.
Відповідач частково оплатив вартість поставленого товару у сумі 90' 000,00 грн. передоплати, про що свідчить банківська виписка від 25.04.2013 р., долучена до матеріалів справи.
Заборгованість за Договором поставки складає 80' 230,00 грн., що підтверджено обома сторонами в акті звірки взаємних розрахунків станом на 21.05.2013 р.
Позивачем на адресу відповідача скеровувалось повідомлення №10 від 10.06.2013 р., про оплату заборгованості за поставлений товар, про що свідчить копія поштової квитанції, долучена до матеріалів справи. Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості у сумі 80' 230,00 грн.
При ухваленні рішення суд керувався таким.
Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі Договору поставки в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктами 2.5, 2.6, 2.7 Договору поставки передбачено, що оплата здійснюється на підставі цього договору та/або рахунку (накладної). При здійсненні платежу, сторона обов'язково повинна вказати у платіжному дорученні номер та дату цього договору (рахунку, накладної), згідно чого проводиться оплата. Покупцю надається відтермінування на суму 50' 000,00 грн. і має сплатити протягом 30 календарних днів після отримання товару, обумовленого в замовленні. По кожній поставленій партії товару проводиться передоплата в розмірі 50% від вартості, решта 50% покупець сплачує протягом 30 календарних днів.
В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, оскільки відповідач отримав, проте не оплатив у повному обсязі вартості поставленого товару, порушив строки погашення заборгованості, визначені Договором поставки, вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 80' 230,00 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 79,58 грн. - 3% річних, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
В частині вимог позивача про стягнення пені суд виходив із такого. Відповідно до пункту 4.2 Договору поставки у випадку невиконання пунктів 2.5, 2.6 цього договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, встановленої у цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожний день прострочення. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 397,96 грн.. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводи позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Грифон-Буд" (адреса: вулиця Сахарова, будинок 37, місто Львів, Львівська область, 79012; ідентифікаційний код 38208083) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Статус МКС" (адреса: вулиця Промислова, 50/52, місто Львів, 79024; ідентифікаційний код 37123114) 80' 230,00 грн. основного боргу, 397,96 грн. пені, 79,58 грн. - 3% річних, 1' 720,50 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.
3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 18.07.2013 р.
Суддя Рим Т.Я.
Судове рішення № 32520210, Господарський суд Львівської області було прийнято 16.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 914/2362/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: