Рішення № 32519952, 15.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.07.2013р. Справа № 904/3220/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за первісною позовною заявою:Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до відповідача:Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ Донецької області

про стягнення 12 175,20грн.

за зустрічною позовною заявою: Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ Донецької області

до відповідача:Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 16 160,83грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічною позовною заявою) - Фролов В.О. - представник по довіреності №01/05 від 14.05.13

від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічною позовною заявою) - Чумаков Д.В. -представник по довіреності №17/640 від 29.04.13

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому

засіданні оголошувалась перерва з 01.07.2013р.

до 15.07.2013р.

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ Донецької області штрафу у розмірі 12 175,20грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №564-09-01 (на придбання технологічного обладнання) від 22.02.12р. в частині не поставки обладнання у повному обсязі.

Відповідач, із вказаним позовом не погодився та на підставі ст. 60 Господарського процесуального Кодексу України, до початку розгляду справи по суті звернувся до суду з зустрічним позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області пені у розмірі 8 548,85грн. та 3% річних у розмірі 5 939,02грн. на підставі договору №564-09-01 (на придбання технологічного обладнання) від 22.02.12.

Ухвалою від 01.06.2013р. господарський суд, прийняв зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом по справі № 904/3220/13.

05.06.2013р. від відповідача за зустрічним позовом, надійшов відзив на зустрічну позовну заяву вих.№793-А/26 від 31.05.13, в якому останній заперечив проти задоволення позову з підстав того, що ПАТ "Енергомашспецсталь" не було виконано зобов'язання по поставці обладнання у повному обсязі, тому позивач зупинив виконання свого зобов'язання, а саме: оплату за частково поставлене обладнання до повного виконання відповідачем свого зобов'язання за договором. Крім того, позивач зазначив, що невиконання ним умов договору у повному обсязі не є простроченою заборгованістю, тому стягнення пені та нарахування 3% річних за користування чужими грошовими коштами, на думку позивача є безпідставним.

Відповідач за первісним позовом у відзиві на позовну заяву вих.№17/864 від 14.06.2013р. заперечив проти задоволення позову з підстав того, що лист № 1063/25 від 14.02.2012р. на який посилається позивач, не може бути замовленням відповідно до п.4 специфікації №1, оскільки він був переддоговірною перепискою та у відповідності з п.10.7 договору №564-09-01 (на придбання технологічного обладнання) від 22.02.12р. з моменту його підписання сторонами втратив силу. На його думку, так як строк поставки продукції починає текти з дати одержання відповідачем заявки на її виготовлення, якої фактично позивач за первісним позовом в адресу відповідача не направляв, доводи позивача про те, що продукція повинна була бути поставлена на його адресу в строк до 15.07.2012р. не відповідає дійсності. Проте, незважаючи на відсутність замовлення, позивач запустив дану продукцію у виробництво. Разом з цим, приймаючи до уваги те, що позивачем до теперішнього часу не виконані взяті на себе зобов»язання по оплаті продукції, поставленої відповідачем 18.06.2012р. (даний факт встановлений рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.13р.) останній, користуючись ст.538 ЦК України, призупинив виконання свого зобов»язання по поставці позивачу валу-шестерней Z35m20, ч.2-196487 в кількості 4 штук на загальну суму 1 217 520грн. з урахуванням ПДВ.

Позивач за зустрічним позовом надав заперечення на відзив на зустрічну позовну заяву вих.№17/914 від 25.06.2013р., в яких звертає увагу на те, що як вбачється з матеріалів справи, поставлена позивачем на адресу відповідача по специфікації №1 продукція була прийнята останнім без будь-яких заперечень. До теперішнього часу вказана продукція відповідачем на адресу позивача не повернута, що свідчить про прийняття останнім належним чином виконаного позивачем зобов»язання по її поставці. Тому, відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов»язання по оплаті поставленої продукції повинні бути виконанні відповідачем в строки, передбачені в договорі. Крім того, зазначає, що умовами специфікації №1 до договору сторони не передбачили зобов»язань поставки позивачем в адрес відповідача всього об»єму продукції, передбаченої специфікацією одночасно, як і не передбачили права відповідача не оплачувати частково поставлений позивачем по специфікації та прийнятий відповідачем товар, тобто в специфікації сторони передбачили два різних зобов»язання по поставці та оплаті різної продукції. Даний факт також відображений в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.2013р., прийнятої по результатам перегляду в апеляційному порядку рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2013р. по справі №904/1125/13-г, сторонами якої є ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" та ПАТ "Енергомашспецсталь". Отже, відповідно до ст.35 ГПК України, дані факти не підлягають доказуванню знову.

08 липня 2013р. через канцелярію господарського суду від позивача за зустрічним позовом у матеріали справи, надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України, у зв»язку зі збільшенням періоду нарахування 3% річних. Тому, позивач просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" пеню за прострочення оплати поставленої продукції у розмірі 8 548,85грн. та 3% річних у розмірі 7 611,98грн. (Усього 16 160,83грн.) Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

09 липня 2013р. від позивача за первісним позовом надійшли пояснення вих.№806-А/26 від 04.07.2013р., які розглянуті судом та приєднані до матеріалів справи.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.13р. по справі №904/1125/13-г за позовом ПАТ "Енергомашспецсталь" до ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 545 503,12грн., встановлено наступні обставини.

Між Публічним акціонерним товариством "Енергомашспецсталь" (Позивачем за первісним позовом, постачальником) та Публічним акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (Відповідачем за первісним позовом, покупцем) був укладений договір (на придбання технологічного обладнання) № 564-09-01 від 22.02.2012р., а також підписано протокол розбіжностей до договору та специфікацію № 1 (додаток 1 до договору) на поставку обладнання - „цапфа ч. 2-169833-02" у кількості 1 шт. за ціною 424050,00 грн. без ПДВ.

На виконання умов договору та специфікації до нього Позивач передав Відповідачу у власність обладнання - „цапфа ч. 2-169833-02" у кількості 1 шт. на загальну суму 508860,00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною від 18.06.2012р. на суму 508860,00грн., яка складена та підписана обома сторонами, а також прийомо-здавальним актом №156 від 18.06.2012р. та довіреністю №1778 від 15.06.2012р.

Порядок і форма оплати поставленого обладнання були визначені сторонами в умовах специфікації № 1 до договору № 564-09-01 від 22.02.2012р. (п. 5.2 договору, п.4 специфікації) наступним чином: умови оплати - 100% оплата на протязі 40 календарних днів з моменту поставки. Датою (моментом) оплати обладнання вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

Умови поставки товару: СРТ м. Нікополь, склад Покупця, згідно з Правилами Інкотермс в редакції 2000 року.

Проте, ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" оплату отриманого обладнання за цим договором не провів, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед ПАТ "Енергомашспецсталь" в сумі 508860грн.

Як обумовили сторони у п. 7.2 вказаного договору поставки, у разі порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати обладнання, Покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді.

У зв»язку з чим, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2013 року у справі №904/1125/13-г позовні вимоги були задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» суму 508 860 грн. основного боргу, 28 089,07грн. пені, 1 527,60грн. збитків від інфляції, 7 026,45грн. три проценти річних, 10 910,06грн. судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.2013р. зазначене рішенні залишено без змін.

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки відповідач за зустрічним позовом до цього часу свої зобов'язання по сплаті боргу, встановленого вищевказаним рішенням, не виконав, позивач за зустрічним позовом наполягає на стягненні з Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» пені за прострочення оплати поставленої продукції у розмірі 8 548,85грн. за період з 15.01.2013р. по 25.02.2013р. та 3% річних у розмірі 7611,98грн. за період з 15.01.2013р. по 15.07.2013р.

За ствердженням відповідача за зустрічним позовом він зупинив виконання свого обов»язку по договору щодо оплати за частково поставлене обладнання, до повного виконання свого обов»язку зі сторони постачальника, а саме: поставки обладнання передбаченого специфікацією №1 у повному обсязі.

Однак, суд не погоджується з такою думкою з огляду на наступне.

Умова поставки всього товару, зазначеного в специфікації №1 до договору, сторонами не погоджена і інше відповідачем не доведено. Обов'язок поставити товар в повному обсязі, передбаченому специфікацією, не є умовою оплати отриманої продукції. Отже, умовами специфікації не передбачено право відповідача не оплачувати частково поставлений позивачем по специфікації та прийнятий відповідачем за зустрічним позовом товар, тобто в специфікації сторони передбачили два різних зобов»язання по поставці та оплаті різної продукції. Даний факт також відображений в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.2013р., прийнятої по результатам перегляду в апеляційному порядку, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2013р. по справі №904/1125/13-г.

Таким чином, вищевказане рішення до теперішнього часу не виконано ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», з моменту його прийняття не надходило на поточний рахунок позивача за зустрічним позовом, будь-яких грошових коштів зі сторони відповідача. Повернення раніше поставленого обладнання зі сторони відповідача не проводилось, ніяких поставок на його адресу також не здійснювалось.

Відповідно до ст.43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, який регулює правовідносини у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать, відповідно до абзацу третього ч. 1 ст. 174 ГК України.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Рішення у справі №904/1125/13-г про стягнення з боржника заборгованості не припиняє грошові зобов'язання.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

З наданого позивачем розрахунку 3 % річних за період з 15.01.2013р. по 15.07.2013р. вбачається, що 3% річних складає - 7 611,98грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних задовольняє дані вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати поставленого обладнання та наданий обґрунтований розрахунок суми, який не суперечить діючому законодавству.

В силу положень ст. ст. 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст. ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

Так, відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд погоджується з виконаним Позивачем за зустрічним позовом розрахунком пені у розмірі 8 548,85грн. за період з 15.01.2013р. по 25.02.2013р., виходячи зі ставки пені у розмірі 0,04 % від суми заборгованості, оскільки ця ставка не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у вказаний період прострочки.

Враховуючи викладене, суд вважає зустрічні позовні вимоги ПАТ "Енергомашспецсталь" до ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 16 160,83грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що ж стосується первісного позову, Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ Донецької області про стягнення штрафу у розмірі 12 175,20грн., суд зазначає наступне.

Первісний позов мотивований тим, що відповідно до заявки вих.№1063/25 від 14.02.2012р. він здійснив замовлення обладнання, передбаченого специфікацією №1 до договору, а саме: Вал-шестерня z35 m20 ч.2-196487 у кількості-4шт. та Цапфа ч. 2-169833-02" у кількості 1 шт. Дана заявка була отримана відповідачем за зустрічним позовом 16.02.2012р., отже на його думку постачальник повинен був здійснити постачання обладнання в адресу Покупця в строк до 15.07.2012р. Разом з цим, зазначає, що відповідач у листі вих.№66/121 від 13.03.2012р. підтвердив прийняття заявки до виконання та надав плановий графік поставки обладнання. Проте, всупереч умовам договору відповідач до теперішнього часу не здійснив поставку Валу-шестерні z35 m20 ч.2-196487 у кількості-4шт.

Позивач за первісним позовом обґрунтовує свої вимоги ст.525, 526, 538, 610-612, 615, 670 ЦК України та ст.ст.193, 216, 220, 224 ГК України.

Пунктом 7.1 договору у редакції протоколу розбіжностей від 24.02.2012р. до договору передбачено, що внаслідок порушення строків або об»єму поставок обладнання, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 1% від вартості непоставленого в строк обладнання.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача не обґрунтовані та не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, обов»язок постачальника поставити технологічне обладнання виникає у нього від дати заявки Покупця, протягом 150 календарних днів (п.4 специфікації).

При цьому в якості такої заявки позивач посилається на заявку вих.№1063/25 від 14.02.2012р.

Розглянувши вказану заявку, суд дійшов до висновку, що не може прийняти її як належний доказ замовлення на виконання умов договору №564-09-01 (на придбання технологічного обладнання) від 22.02.12. враховуючи наступне.

Відповідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язані встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.1 ст.640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, який направила пропозицію укласти договір, відповідь про прийняття цієї пропозиції.

За результатами розгляду проекту договору, відповідачем 24.02.2012р. був складений протокол розбіжностей до договору, який в подальшому було узгоджено та підписано зі сторони позивача без заперечень у редакції постачальника.

При цьому п.10.7 договору, сторони передбачили, що з моменту його підписання усі попередні переговори, листування та угоди, пов»язані з предметом даного договору, втрачають силу.

Таким чином, беручи до уваги те, що сторони погодили всі істотні умови договору лише наприкінці лютого 2012р., заявка №1063/25 та лист вих.№66/79 від 21.02.2012р. були переддоговірною перепискою й відповідно до вищевказаного пункту договору з моменту його підписання сторонами, втратили чинність.

У зв'язку із цим, беручи до уваги те, що строк поставки вищевказаної продукції починає текти з дати одержання відповідачем заявки на її виготовлення, який фактично позивач на адресу відповідача не направляв після укладення спірного договору, доводи позивача за первісним позовом про те, що продукція повинна була бути поставлена на його адресу в строк до 15.07.2012р. не приймаються судом.

В процесі виготовлення продукції ОТК відповідача були виявлені незначні відхилення її від креслення. Зазначені відхилення не були погоджені позивачем.

У зв'язку із чим, відповідачем на адресу позивача був спрямований лист №66/386 від 30.07.2012р., в якому відповідач повідомив про те, що вищевказана продукція у зв'язку з відмовою позивача в узгодженні виявлених відхилень, може бути поставлена відповідачем на його адресу лише у вересні-жовтні 2012г.

У відповідь на даний лист, позивач листом №4682/25 від 02.08.2012р. не погодився із запропонованими відповідачем строками поставки продукції.

Пунктом 3.4 договору сторони встановили, що постачальник має право здійснити поставку в інші строки, лише на підставі попередньої згоди покупця в письмовій формі.

Згідно ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України особа, що порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.613 Цивільного кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

У зв'язку із цим, беручи до уваги відсутність заявки позивача на виготовлення продукції, а також не узгодження останнім строків її поставки, провина відповідача в не поставці спірної продукції відсутня, як і відсутній сам факт прострочення поставки їм такої продукції на адресу позивача.

Відповідно приписів ч.3 ст. 538 Цивільного кодексу України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Оскільки, позивач до теперішнього часу не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті продукції, поставленої Відповідачем 18.06.2012р. відповідач, скориставшись вищевказаною нормою, призупинив виконання свого обов'язку по поставці позивачеві вал-шестерней z35 m20 ч.2-196487 у кількості-4шт. на загальну суму 1 217 520 грн.

Таким чином, беручи до уваги відсутність факту порушення відповідачем за первісним позовом зобов'язання по поставці продукції на адресу позивача, штраф передбачений п.7.1 договору, стягненню з відповідача не підлягає.

За таких обставин суд вважає, що позивачу за первісним позовом у позові слід відмовити.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, за подання первісного позову, покладаються на позивача за первісним позовом, за подання зустрічного позову на відповідача за зустрічною позовною заявою.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.526, ч.3 ст. 538, ст.ст.549, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 35, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ Донецької області про стягнення 12 175,20грн., відмовити.

Зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ Донецької області до Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення 16 160,83грн., задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на користь Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ Донецької області пеню за прострочення оплати поставленої продукції у розмірі 8 548,85грн. та 3% річних у розмірі 7611,98грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 15.07.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2013р.

Суддя Л.Д. Подколзіна