Ухвала суду № 32516583, 09.07.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/1888/13 09.07.2013 09.07.2013 09.07.2013

Провадження №22-ц/784/1733/13

Суддя по 1 інстанції - Сухаревич З.М.

Доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.

Ухвала

Іменем України

9 липня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів - Серебрякової Т.В., Локтіонової О.В.,

при секретарі судового засідання - Суслик Є.В.,

за участю:

- позивача ОСОБА_2,

- представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 березня 2013 року про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом

ОСОБА_2 до Миколаївського акціонерного товариства економічних комп'ютерних систем «Екос», ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Миколаївська міська рада, ОСББ «Слобідське», про внесення змін до договору і додаткової угоди, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2011 року ОСОБА_2, з урахуванням змінених та уточнених позовних вимог, звернувся з позовом до Миколаївського акціонерного товариства економічних комп'ютерних систем «Екос» (далі - АТ «Екос»), ОСОБА_3 про внесення змін до договору та додаткової угоди, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 березня 2013 року закрите провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до АТ «Екос» та ОСОБА_3 про внесення змін до основного договору № 01/2001 від 18 червня 2001 року про участь у будівництві квартири стосовно її технічної характеристики, про відшкодування збитків, в зв'язку з неналежним виконанням умов договору щодо здійснення будівельно-монтажних робіт по квартирі та гаражу, а також в частині компенсації судових витрат на суму 1 507,84 грн., понесених у іншій справі.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 березня 2013 року відмовлено у задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 про внесення змін до договору № 01/2001 від 18 червня 2001 року стосовно умов додаткового договору від 27 березня 2002 року щодо технічної характеристики гаражу та відшкодування моральної шкоди в сумі 1 грн.

18 березня 2013 року позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 березня 2013 року відмовлено у задоволенні цієї заяви.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність такої ухвали, а також розгляд заяви у його відсутність, без належного повідомлення про її розгляд, просив ухвалу суду скасувати та задовольнити його заяву.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 березня 2013 року позивачу відмовлено у задоволенні його позовних вимог.

18 березня 2013 року позивач звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення. Зі змісту цієї заяви вбачається, що позивач фактично просив переглянути ухвалене рішення та надати додаткову оцінку й обґрунтування кожному наданому ним доказу (а.с. 309- 310).

Відмовляючи у задоволенні його заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції обґрунтованого виходив з того, що для цього відсутні законні підстави, передбачені ст. 220 ЦПК України.

Так, відповідно до ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів , які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;

3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 367 цього Кодексу;

4) судом не вирішено питання про судові витрати.

Між тим, таких підстав для задоволення заяви немає.

Посилання позивача в апеляційній скарзі нате, що він не був належно повідомлений про час і місце розгляду його заяви підтверджується матеріалами справи, однак зазначене не призвело до неправильного вирішення питання.

До того ж, відповідно до ч. 3 ст. 220 ЦПК України, присутність сторін в судовому засіданні під час розгляду такої заяви не є обов'язковою.

Враховуючи викладене, колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст. ст. 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: