Ухвала суду № 32516553, 09.07.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/1888/13 09.07.2013 09.07.2013 09.07.2013

Провадження №22-ц/784/1731/13

Суддя по 1 інстанції - Сухаревич З.М.

Доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.

Ухвала

Іменем України

9 липня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів - Серебрякової Т.В., Локтіонової О.В.,

при секретарі судового засідання - Суслик Є.В.,

за участю:

- позивача ОСОБА_2,

- представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 березня 2013 року про закриття провадження у справі

за позовом

ОСОБА_2 до Миколаївського акціонерного товариства економічних комп'ютерних систем «Екос», ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Миколаївська міська рада, ОСББ «Слобідське», про внесення змін до договору та додаткової угоди, відшкодування збитків та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2011 року ОСОБА_2, з урахуванням змінених та уточнених позовних вимог, звернувся з позовом до Миколаївського акціонерного товариства економічних комп'ютерних систем «Екос» (далі - АТ «Екос»), ОСОБА_3 про внесення змін до договору та додаткової угоди, відшкодування збитків та моральної шкоди.

В обгрунтування позовних вимог вказував, 18 червня 2001 року уклав з АТ «Екос» договір про дольову участь у будівництві трикімнатної квартири АДРЕСА_2.

Відповідно до умов цього договору він сплатив АТ «Екос» 134 122 грн., а відповідач зобов'язався побудувати та передати йому у власність вказану квартиру, загальною площею 113,1 кв.м.

27 березня 2002 року він уклав і додатковий договір до основної угоди про дольову участь у будівництві гаражу НОМЕР_1, площею 20,5 кв.м з підвалом, за вказаною адресою, вартістю 23 850 грн.

Посилаючись на те, що він свої зобов'язання виконав у повному обсязі, відповідач замість квартири, загальною площею 113,1 кв. м, побудував квартиру, площею 110,2 кв.м, що менше на 2,9 кв.м. Крім того, відповідач до загальної площі квартири приєднав 3,8 кв.м площі тамбура, що не було передбачено проектом на будівництво та призвело до фактичного збільшення загальної площі його квартири до 114 кв. м, за що відповідачі змушують його доплатити 8 900 грн.

У 2002 році житловий будинок введений в експлуатацію та заселений згідно з рішенням виконкому про розподіл квартир. В квартирі № 25 вказаного будинку він також проживає разом з членами своєї сім'ї та користується гаражем, однак без оформлення правовстановлюючих документів, оскільки без здійснення цієї доплати голова АТ «Екос» ОСОБА_3 не підписує акт приймання-передачі на підтвердження взаєморозрахунків, що необхідно для отримання правовстановлюючого документу.

В технічній документації на гараж також встановлена невідповідність розмірів гаражу, зазначених в угоді, а саме: в угоді зазначено про будівництво гаражу, площею 20,5 кв. м з підвалом під ним, а фактично під гаражем - 20,7 кв.м та 20 кв.м під підвалом.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив поновити строк позовної давності для звернення до суду та внести зміни до основної та додаткової угоди у викладеній ним редакції, зазначивши в угодах, що йому передається квартира загальною площею 110,2 кв.м (без врахування 3,8 кв.м тамбура), а не 113,1 кв.м (як у договорі), та житловою - 53,2 кв.м.

Стягнути солідарно з відповідачів надлишок переплачених ним коштів за 2,9 кв. м у квартирі в сумі 3 439,02 грн.

Внести зміни й до додаткової угоди, яка є невід'ємною частиною основної угоди, зазначивши, що відповідач зобов'язується передати йому у власність гараж НОМЕР_1, загальною площею з підвалом - 40,7 кв.м, замість записаного в договорі - гараж площею 20,5 кв.м з підвалом.

Крім того, позивач вказував, що внаслідок неналежного виконання умов договору та будівельно-монтажних робіт як по квартирі, так і по гаражу, йому спричинені збитки на загальну суму 21 121,71 грн., які він просив стягнути солідарно з відповідачів - АТ «Екос» та його керівника ОСОБА_3, а також 1 грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої йому неналежним виконанням договірних зобов'язань та небажанням внести зміни до договору, компенсувати 3 211,86 грн. судових витрат, понесених ним у цій справі та в інших цивільних справах за його позовами до цих же відповідачів.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 березня 2013 року закрите провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до АТ «Екос» та ОСОБА_3 про внесення змін до основного договору № 01/2001 від 18 червня 2001 року про участь у будівництві квартири стосовно її технічної характеристики, про відшкодування збитків, в зв'язку з неналежним виконанням умов договору щодо здійснення будівельно-монтажних робіт по квартирі та гаражу, а також компенсації судових витрат на суму 1 507,84 грн., понесених в іншій справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність та необґрунтованість цієї ухвали районного суду, просив її скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі в частині вищезазначених позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що є таке, що набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Так, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні цього ж суду знаходилася цивільна справа № 2-1104/2009 за позовом ОСОБА_2 до АТ «Екос», ОСОБА_3, виконкому Миколаївської міської ради про визнання права власності на новостворене майно, внесення змін до договору про дольову участь у будівництві, в рішення виконкому, стягнення майнових збитків, відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом АТ «Екос» до ОСОБА_2 про внесення змін до договору про дольову участь у будівництві.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 6 листопада 2009 року, частково задоволені вищезазначені позовні вимоги ОСОБА_2 Визнано за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 та на гараж НОМЕР_1 за цією ж адресою. Відмовлено у задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 та відмовлено у задоволенні зустрічного позову АТ «Екос».

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 27 січня 2010 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на квартиру та гараж і в цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволені цих позовних вимог ОСОБА_2 В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Зазначені рішення набрали законної сили (а.с. 155-164).

Зі змісту вказаних рішень вбачається, що позивачу відмовлено у задоволенні усіх, заявлених ним позовних вимог, зокрема й про внесення змін до договору № 01/2001 від 18 червня 2001 року про дольову участь у будівництві квартири стосовно її технічних характеристик, про стягнення переплачених ним коштів за 2,9 кв. м у квартирі в сумі 3 439,02 грн., про стягнення збитків в зв'язку з неналежним виконання умов договору та здійсненням будівельно-монтажних робіт як по квартирі, так і по гаражу, відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок порушення умов договору.

За такого, висновок суду про закриття провадження у справі в частині цих позовних вимог відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду, постановлене по спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що він пред'явив позов з інших підстав, є необґрунтованим та пов'язане з невірним тлумаченням норм процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що пред'явлений позов поєднується з вимогами, які вже вирішені зазначеними судовими рішеннями.

З врахуванням викладеного, колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: