Рішення № 32515873, 16.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11748/13 16.07.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський м'ясокомбінат»

до Фізичної особи-підприємця Калініченко Ніни Віталіївни

про стягнення 5 249,15 грн.

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Желеф Г.Б. (представник за довіреністю №15 від 21.01.2013р.);

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомирський м'ясокомбінат» (надалі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Калініченко Ніни Віталіївни (надалі - відповідач) заборгованості за Договором поставки № К12/211 від 17.09.2012р. на суму 5 249,15 грн., з яких 4 193,40 грн. основного боргу, 651,98 грн. 25% річних, 391,19 грн. пені, 12,58 грн. інфляційного збільшення суми боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором не виконав, вартість поставленого товару у строки визначені договором не оплатив.

Під час перебування справи в проваджені позивачем було надано до суду письмові пояснення, відповідно до яких за новим розрахунком позивача сума основного боргу складає 4 193,35 грн., сума 25 % річних складають 651,97 грн., сума пені складає 310,19 грн., а інфляційне збільшення суми боргу - 12,58 грн., що в загальному підрахунку складає 5 168,09 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Однак, позивачем в порядку ст. 22 ГПК України не було подано до суду заяв чи клопотань про зменшення розміру позовних вимог, а тому надані позивачем до матеріалів справи письмові пояснення з наведеними у них сумами основного боргу, 25 % річних, пені та інфляційного збільшення суми боргу не можуть бути розцінені судом як зменшення суми позовних вимог.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 19.06.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, справі присвоєно №910/11748/13 та призначено до розгляду на 16.07.2013р.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 16 липня 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2012 року між позивачем (постачальник - за Договором) та відповідачем (покупець - за Договором) було укладено Договір поставки №К12/211 (надалі - Договір), відповідно до умов якого, позивач зобов'язувався передавати у встановлені Договором строки продукти харчування (товар - за Договором), а відповідач зобов'язувався приймати товар і сплачувати за нього певну грошову суму за умовами Договору. Поставка товару здійснюється окремими партіями, згідно видаткових (товарно-транспортних) накладних. (п. 1.1. Договору).

Сума Договору складається з вартості товару поставленного постачальником протягом строку дії Договору (п. 1.2. Договору).

Згідно п. п. 2.1, 2.3. Договору поставка товару здійснюється за умовами DDP- згідно правил INKOTERMS в редакції 2000 року (п. 2.1. Договору).

Поставка здійснюється на підставі попереднього замовлення покупця, яке може бути подане у письмовому вигляді чи за допомогою електронної пошти, факсимільного зв'язку, а також шляхом здійснення заявки по телефону або через торгового представника (п. 2.3. Договору).

Ціни та асортимент продукції, визначаються прайс-листом, що затверджується постачальником. Найменування, кількість та асортимент товару, який має бути поставлений постачальником, узгоджується сторонами під час оформлення замовлення (п. 2.5. Договору).

Позивач, керуючись умовами Договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 4 193,35 грн. відповідно до наступних видаткових накладних:

- Видаткова накладна №Ж-00088789 від 09.10.2012р. на суму 1 378,85 грн.

- Видаткова накладна №Ж-00088877 від 09.10.2012р. на суму 55,12 грн.

- Видаткова накладна №Ж-00089672 від 11.10.2012р. на суму 424,75 грн.

- Видаткова накладна №Ж-00089761 від 11.10.2012р. на суму 1 138,54 грн.

- Видаткова накладна №Ж-00090979 від 15.10.2012р. на суму 1 196,09 грн.

Належним чином засвідчені копії зазначених видаткових накладних містяться в матеріалах справи.

Товар був прийнятий відповідачем, про що свідчать відтиски штампів та підписи відповідача на вказаних видаткових накладних.

Відповідно до п. 3.2. Договору покупець зобов'язаний оплатити товар в строк не пізніше 7 (сім) календарних днів від дня отримання товару шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідач будь-яких претензій щодо нестачі, втрати споживних якостей, товарного вигляду та будь-яких інших недоліків товару, зокрема в порядку п. 2.12. Договору, позивачу не пред'явив, оплату вартості отриманого товару не здійснив.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобов'язання за Договором щодо оплати повної вартості отриманого ним товару не виконав належним чином, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 4 193,35 грн.

У відповідності до п. 3.6. Договору між сторонами було підписано та скріплено печатками акт зведення зваєморозрахунків з 01.10.2012р. по 31.10.2012р., відповідно до якого сума боргу відповідача перед позивачем за отриманий товар складає 4 193,40 грн.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію від 16.11.2012р. на суму 4 193,40 грн. (докази направлення та отримання претензії знаходяться в матеріалах справи). Вказана претензія булла залишена без відповіді та задоволення зі сторонни відповідача.

Як вбачається з наданих на вимогу ухвали суду від 19.06.2013р. письмових пояснень, сума основного боргу у розмірі 4 193,40 грн., заявлена до стягнення з відповідача у позовній заяві, зазначена позивачем помилково, різниця в розмірі 0,05 грн. виникла в результаті того, що товар за видатковою накладною № Ж-00088005 від 06.10.2012р., доданою до письмових пояснень, не був повністю оплачений відповідачем.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають частковому задоволенню в сумі 4 193,35 грн.

Також, позивачем до стягнення з відповідача заявлено суму 25% річних в розмірі 651,98 грн., пені в розмірі 391,19 грн. та 12,58 грн. інфляційного збільшення суми боргу.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.1. Договору при простроченні строків виконання будь-яких грошових зобов'язань за Договором, покупець зобов'язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встновленого індексу інфляції, двадцять п'ять процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення, а також пеню, нараховану за весь час прострочення виконання зобов'язань, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченного платежу за кожен день прострочення.

Перевіривши наведені в позовних матеріалах розрахунки суми 25% річних та пені судом визнано їх необґрунтованими, оскільки вони здійснені на більшу суму, ніж сума основного боргу, з порушенням строків нарахування та за всіма видатковими накладними одночасно, а також позивачем не враховано, що у 2012 році 366 днів, а в 2013 році - 365 днів.

Зважаючи на викладене, суд проводить власні розрахунки суми 25% річних та пені, що підлягає до стягнення з відповідача:

Сума 25% річних за видатковою накладною №Ж-00088789 від 09.10.2012р. складає: 1 378,85 грн. (вартість поставки) * 25% * 76 (кількість днів прострочення з 17.10.2012р. по 31.12.2012р.) : 366 = 71,58 грн.

Сума 25% річних за видатковою накладною №Ж-00088789 від 09.10.2012р. складає 1 378,85 грн. * 25% * 157 (кількість днів прострочення з 01.01.2013р. по 06.06.2013р.)/ 365 = 148,27 грн.

Сума 25% річних за видатковою накладною №Ж-00088877 від 09.10.2012р. складає 55,12 грн. * 25% * 76 (кількість днів прострочення з 17.10.2012р. по 31.12.2012р.)/ 366 = 2,86 грн.

Сума 25% річних за видатковою накладною №Ж-00088877 від 09.10.2012р. складає 55,12 грн. * 25% * 157 (кількість днів прострочення з 01.01.2013р. по 06.06.2013р.)/ 365 = 5,92 грн.

Сума 25% річних за видатковою накладною №Ж-00089672 від 11.10.2012р. складає 424,75 грн. * 25% * 74 (кількість днів прострочення з 19.10.2012р. по 31.12.2012р.)/ 366 = 21,47 грн.

Сума 25% річних за видатковою накладною №Ж-00089672 від 11.10.2012р. складає 424,75 грн. * 25% * 157 (кількість днів прострочення з 01.01.2013р. по 06.06.2013р.)/ 365 = 45,67 грн.

Сума 25% річних за видатковою накладною №Ж-00089761 від 11.10.2012р. складає 1 138,54 грн. * 25% * 74 (кількість днів прострочення з 19.10.2012р. по 31.12.2012р.)/ 366 = 57,55 грн.

Сума 25% річних за видатковою накладною №Ж-00089761 від 11.10.2012р. складає 1 138,54 грн. * 25% * 157 (кількість днів прострочення з 01.01.2013р. по 06.06.2013р.)/ 365 = 122,43 грн.

Сума 25% річних за видатковою накладною №Ж-00090979 від 15.10.2012р. складає 1 196,09 грн. * 25% * 70 (кількість днів прострочення з 23.10.2012р. по 31.12.2012р.)/ 366 = 57,19 грн.

Сума 25% річних за видатковою накладною №Ж-00090979 від 15.10.2012р. складає 1 196,09 грн. * 25% * 157 (кількість днів прострочення з 01.01.2013р. по 06.06.2013р.)/ 365 = 128,62 грн.

Сума пені за видатковою накладною №Ж-00088789 від 09.10.2012р. складає 1 378,85 грн. * 15% (подвійна облікова ставка НБУ) * 76 (кількість днів прострочення з 17.10.2012р. по 31.12.2012р.)/ 366 = 42,95 грн.

Сума пені за видатковою накладною №Ж-00088789 від 09.10.2012р. складає 1 378,85 грн. * 15% (подвійна облікова ставка НБУ) * 157 (кількість днів прострочення з 01.01.2013р. по 06.06.2013р.)/ 365 = 88,96 грн.

Сума пені за видатковою накладною №Ж-00088877 від 09.10.2012р. складає 55,12 грн. * 15% (подвійна облікова ставка НБУ) * 76 (кількість днів прострочення з 17.10.2012р. по 31.12.2012р.)/ 366 = 1,72 грн.

Сума пені за видатковою накладною №Ж-00088877 від 09.10.2012р. складає 55,12 грн. * 15% (подвійна облікова ставка НБУ) * 157 (кількість днів прострочення з 01.01.2013р. по 06.06.2013р.)/ 365 = 3,56 грн.

Сума пені за видатковою накладною №Ж-00089672 від 11.10.2012р. складає 424,75 грн. * 15% (подвійна облікова ставка НБУ) * 74 (кількість днів прострочення з 19.10.2012р. по 31.12.2012р.)/ 366 = 12,88 грн.

Сума пені за видатковою накладною №Ж-00089672 від 11.10.2012р. складає 424,75 грн. * 15% (подвійна облікова ставка НБУ) * 157 (кількість днів прострочення з 01.01.2013р. по 06.06.2013р.)/ 365 = 27,40 грн.

Сума пені за видатковою накладною №Ж-00089761 від 11.10.2012р. складає 1 138,54 грн. * 15% (подвійна облікова ставка НБУ) * 74 (кількість днів прострочення з 19.10.2012р. по 31.12.2012р.)/ 366 = 34,53 грн.

Сума пені за видатковою накладною №Ж-00089761 від 11.10.2012р. складає 1 138,54 грн. * 15% (подвійна облікова ставка НБУ) * 157 (кількість днів прострочення з 01.01.2013р. по 06.06.2013р.)/ 365 = 73,46 грн.

Сума пені за видатковою накладною №Ж-00090979 від 15.10.2012р. складає 1 196,09 грн. * 15% (подвійна облікова ставка НБУ) * 70 (кількість днів прострочення з 23.10.2012р. по 31.12.2012р.)/ 366 = 34,31 грн.

Сума пені за видатковою накладною №Ж-00090979 від 15.10.2012р. складає 1 196,09 грн. * 15% (подвійна облікова ставка НБУ) * 157 (кількість днів прострочення з 01.01.2013р. по 06.06.2013р.)/ 365 = 77,17 грн.

Таким чином, за вказаними видатковими накладними загальна сума 25% річних становить 661,56 грн., а сума пені складає 396,94 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Однак, враховуючи те, що позивачем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України не заявлялось клопотань про можливість суду виходити за межі позовних вимог, то до стягнення з відповідача підлягає сума 25% річних в розмірі 651,98 грн. та пені в розмірі 391,19 грн., заявлена позивачем до стягнення.

Перевіривши розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції, суд вважає його обґрунтованим, складеним у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України та листа Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997р. №62-97р., відповідно до якого сума інфляційного збільшення суми боргу становить 12,58 грн. та підлягає до стягнення з відповідача.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вище викладене, позовні вимоги в справі №910/11748/13 підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача суми основного боргу в розмірі 4 193,35 грн., суми 25% річних в розмірі 651,98 грн., 391,19 грн. пені та 12,58 грн. інфляційного збільшення суми боргу

Судовий збір позивача, у розмірі 1 720,48 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір", покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Калініченко Ніни Віталіївни (ідентифікаційний номер 2873602869, адреса: вул. Автозаводська, 27, кв. 5, м. Київ, 04074) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський м'ясокомбінат» (ідент. код 32122069, адреса: вул. Баранова, 127, м. Житомир, 10025) 4 193,35 грн. (чотири тисячі сто дев'яносто три гривні 35 копійок) основного боргу, 651,98 грн. (шістсот п'ятдесят одну гривню 98 коп.) 25% річних, 391,19 грн. (триста дев'яносто одну гривню 19 копійок) пені, 12,58 грн. (дванадцять гривень 58 копійок) інфляційного збільшення суми боргу та судовий збір у розмірі 1 720,48 грн. (одна тисяча сісот двадцять гривень 48 копійок).

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.07.2013р.

Суддя С.М. Морозов