Рішення № 32515805, 18.07.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/60/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2013 Справа № 908/2151/13

за позовом Концерну "Міські теплові мережі", (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137) в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району, (69091, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд. 2-А)

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, (юридична адреса: 69076, АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2)

про стягнення 931,05 грн. основного боргу безпідставно набутої теплової енергії

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - Коновалов Д.В., довіреність № 4086/27 від 18.06.2013 р.;

від відповідача - не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

20.06.2013 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району, м. Запоріжжя з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя про стягнення 931,05 грн. основного боргу, що становить вартість безпідставно набутої теплової енергії.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.06.2013 р. порушено провадження у справі № 908/2151/13, справі № 908/2151/13 присвоєно номер провадження справи 4/60/13, у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Від відповідача повернулась ухвала суду від 20.06.2013 р. про порушення провадження по справі з відміткою "Адресата не знайдено".

Ухвалою суду від 11.07.2013 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладався на 18.07.2013 р.

Ухвала суду від 11.07.2013р. направлялась на фактичну та юридичну адресу відповідача.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, згідно з якою юридичною адресою Приватного підприємця ОСОБА_2 є: 69076, АДРЕСА_1, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні 18.07.2013 р. підтримав позовні вимоги та обґрунтовує їх ст. ст. 387, 530, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, п. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст. 19 ЗУ «Про теплопостачання», ст. ст. 1, 2, 54 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач в судове засідання 18.07.2013 р. повторно не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України" (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/2151/13.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Справа розглянута, в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У засіданні суду 18.07.2013 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізької міської ради "Про створення Комунальних підприємств теплових мереж" №17 від 11.01.2002р. створено Концерн "Міські теплові мережі".

Основним предметом діяльності Концерну "Міські теплові мережі" є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також для побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій і її збут.

На виконання своєї мети Концерн „Міські теплові мережі" (надалі - Позивач) здійснював постачання теплової енергії відповідачу в приміщення, яке знаходиться в будинку АДРЕСА_2.

Відповідно до Законів України „Про теплопостачання" та „Про житлово-комунальні послуги" теплова енергія може споживатись лише на підставі договору.

Відповідачем договір з Позивачем на надання послуг з теплопостачання укладений не був, по незалежним та не відомим Позивачу підставам.

Система опалення приміщення є централізованим.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до Концерну "Міські теплові мережі" та просив заключити договір на відпуск теплової енергії з 01.07.2008р. за адресою АДРЕСА_2. Концерном "Міські теплові мережі" на адресу ФОП ОСОБА_2 направлено два примірника договору з вимогою один підписаний примірник повернути.

Але відповідач не повернув підписаний один примірник договору чим ухилився від укладання договору з постачальником теплової енергії.

Відповідно до договору купівлі-продажу № 200 від 26.10.2007р., ОСОБА_2 отримав право власності на нежитлове приміщення № 33 в будинку АДРЕСА_2.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Виходячи з наведеного, у випадку передачі майна власником певному суб'єкту на праві повного господарського відання, цей суб'єкт здійснює оперативно-господарську діяльність з використанням цього майна без втручання власника. Повноваження власника обмежуються лише можливістю контролю за використанням майна та обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна.

На підставі викладеного, як балансоутримувач вищевказаного приміщення, ФОП ОСОБА_2 повинен був укласти договір купівлі-продажу теплової енергії.

Відповідно до п. З ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно ст. 19 Закону України „Про теплопостачання" плата за надані послуги вноситься щомісячно.

Позивачем було відпущено теплової енергії Відповідачу за період травня 2010 року по листопад 2010 року на загальну суму 931,05 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості.

Відповідачу щомісяця надсилались акти приймання-передачі та рахунки по особовому рахунку № 102050 за спірний період (докази направлення містяться в матеріалах справи).

Відповідач не виконував свої обов'язки по сплаті спожитої теплової енергії, у зв'язку з чим за останнім станом на день розгляду справи по суті утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 931,05 грн.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Позивачем зазначено, що на виконання своєї мети позивач здійснював постачання теплової енергії відповідачу в приміщення, яке знаходиться в будинку АДРЕСА_2 на загальну суму 931,05 грн.

На підставі ст.ст. 387, 1212, 1213 Цивільного кодексу України ФОП ОСОБА_2 повинен повернути позивачу безпідставно набуте майно, а у зв'язку з тим, що повернути це майно неможливо, відповідач повинен відшкодувати позивачу вартість цього майна.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином згідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Аналогічний припис містить п. п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України яким встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Крім цього, Господарський кодекс України містить спеціальні норми щодо регулювання питань з енергопостачання.

Зокрема, відповідно до п. 6 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

П.1 ст.207 Цивільного кодексу України встановлено, що право чин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Як встановлено нормами Законів України "Про теплопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги" теплова енергія може споживатися лише на підставі договору.

Таким чином, у зв'язку з тим, що теплова енергія була отримана Відповідачем безпідставно та повернення її в натурі не є можливим, Відповідач, відповідно до ч.2 ст. 1213 ЦК України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставне набуте майно, повинен відшкодувати його вартість.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача вартості безпідставно набутої теплової енергії у розмірі 931,05 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати, покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про теплопостачання", ст. 180, 181 ГК України, ст. ст. 387, 1212, 1213 ЦК України, ст.ст. 49, 82, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя, в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району, м. Запоріжжя до Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (юридична адреса: 69076, АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійського, 137, п/р зі спеціальним режимом виконання № 2603031001951 Установа банку: Філія - Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України» МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458, ІПН 321214508249) вартість безпідставно набутої теплової енергії у розмірі 931 (дев'ятсот тридцять одна) грн. 05 коп., 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя Н.Г. Зінченко

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "19" липня 2013 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.