Ухвала суду № 32513551, 19.07.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1019/2140/12 Головуючий у І інстанції Овдієнко К.М.Провадження № 22-ц/780/2688/13 Доповідач у 2 інстанції Білоконь О.В.Категорія 44 19.07.2013

УХВАЛА

Іменем України

15 липня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого - судді Білоконь О.В.,

членів колегії - суддів: Сержанюка А.С., Коцюрби О.П.,

з участю секретаря - Власенко О.В.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області, ОСОБА_3 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2013 року у справі за позовом Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області до ОСОБА_3, треті особи: відділ Держкомзему у м. Переяславі-Хмельницькому Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Київська обласна філія Державного підприємства Центр державного земельного кадастру, про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, скасування його державної реєстрації та скасування рішень органів місцевого самоврядування; за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області, треті особи: відділ Держкомзему у м. Переяславі-Хмельницькому Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, скасування його державної реєстрації та скасування рішень органів місцевого самоврядування, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2012 року позивач Переяслав-Хмельницька міська ради Київської області звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що виданий ОСОБА_3 державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,0843 га, що розташована у АДРЕСА_3, слід визнати недійсним, оскільки при його видачі не враховано судове рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2009 р. з приводу меж цієї земельної ділянки, яка суперечить плану забудови міста та порушує земельні права його сусідів, крім того, державний акт завірено печаткою та підписом начальника відділу Держзмегенаства у м. Переяслав-Хмельницький, хоча станом на 28 липня 2010 року ця юридична особа була ліквідованою.

Крім того, дозвіл на приватизацію вказаною земельної ділянки від Переяслав-Хмельницької міської ради ОСОБА_3 отримав шляхом введення в оману органу місцевого самоврядування про те, що ця земельна ділянка знаходилась у його користуванні у зв»язку з придбанням будинку по АДРЕСА_3, хоча на той час вказаний будинок було знесено через його аварійність, у зв»язку з чим ОСОБА_3 отримав квартиру, а земельна ділянка надана у тимчасове користування ОСОБА_7 для городництва.

З цих підстав просили визнати недійсним вказаний державний акт та скасувати його державну реєстрацію та скасувати рішення Переяслав - Хмельницької міської ради від 21 грудня 1999 року № 242 в частині передачі ОСОБА_8 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку.

У січні 2013 року із самостійними позовними вимогами звернулась до суду ОСОБА_6, яка також просила визнати недійсним вищезгаданий державний акт на ім»я ОСОБА_3 , скасувавши його державну реєстрацію та рішення органів місцевого самоврядування, на підставі яких видано вказаний державний акт - рішення виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міськради № 656-7 від 29 липня 2004 року, рішення Переяслав-Хмельницької міськради №178-3 від 16 лютого 2010 року та просила частково скасувати рішення виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міськради № 242 від 21 грудня 1999 року.

В обґрунтування позову зазначала, що вказаний державний акт порушує її право на користування своєю земельною ділянкою по АДРЕСА_2, яку вона позбавлена можливості приватизувати у зв»язку із захопленням частини її земельної ділянки ОСОБА_3

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2013 року у задоволенні позову Переяслав-Хмельницької міськради відмовлено.

Позов ОСОБА_6 задоволено частково.

Визнано недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 132717, виданий ОСОБА_3 на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0843 га, розташовану у АДРЕСА_3, зареєстрований у книзі реєстрації державних актів на право власності на землю 28 жовтня 2010 року та скасовано його державну реєстрацію.

Скасовані рішення виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міськради № 656-7 від 29 липня 2004 року «Про затвердження матеріалів технічної інвентаризації по встановленню зовнішньої межі земельної ділянки, що передається у приватну власність», та рішення Переяслав-Хмельницької міськради №178-3 від 16 лютого 2010 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_3»

В решті позову ОСОБА_6 відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із цим рішенням, Переяслав-Хмельницької міська рада Київської області подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи, порушення норм матеріального права, просили скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі.

ОСОБА_3 також подав на рішення суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_6

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Відповідно до положень ст. ст. 125,126 ЗК України державний акт є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, надану у власність відповідним рішенням. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно з вимогами ч.1 ст.21 , 393 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міськради № 242 від 21 грудня 1999 ОСОБА_3 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 910 кв.м., яка розташовано у АДРЕСА_3 із зазначенням про подальше уточнення межі земельної ділянки ( а.с.59-60,т.1).

Рішеннями виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міськради від 29 липня 2004 року № 656-7 та Переяслав-Хмельницької міськради № 178-3 від 16 лютого 2010 року ОСОБА_3 затверджено матеріалів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують його право власності на земельну ділянку площею 0,084 га і по АДРЕСА_3 та передано безкоштовно у приватну власність цю земельну ділянку ( а.с.7, 14, т.1).

28 жовтня 2010 року ОСОБА_3 отримав державний акт на вказану земельну ділянку (а.с.6,т.1).

ОСОБА_6 є співвласником АДРЕСА_1, який згідно з планом домоволодіння, розташований на земельній ділянці 6000 кв.м., до якої рішенням виконкому Переяслав-Хмельницької міськради від 10 жовтня 1958 року додано ще 195 кв.м. за рахунок земельної ділянки ОСОБА_9, тобто, із земельної ділянки по АДРЕСА_3 ( а.с.7-9,т.2).

Рішенням Переяслав-Хмельницької міськради № 37-29 від 14 серпня 2012 року ОСОБА_6 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо оформлення права власності на земельну ділянку орієнтовною площею 347 кв.м. , розташовану в межах АДРЕСА_1 ( а.с. 10, т.2).

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2009 року у справі № 2-37/09 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 та інших про усунення перешкод у землекористуванні та відшкодуванні шкоди, яка набрало законної сили, на підставі технічного звіту встановлено, що площа та проміри між поворотними точками зовнішньої межі, встановленої за фактом відкритого використання земельної ділянки № АДРЕСА_3,АДРЕСА_2, не відповідають конфігурації і площі цієї земельної ділянки згідно опорного плану, який надано Інститутом УКРГІІГІС при Головному управлінні геодезації та картографії по матеріалам стереотопографічної зйомки 1984 року ( а.с.18-19, т.1).

Згідно з актом погоджувальної комісії Переяслав -Хмельницької міськради від 28.05.2012 року по розгляду земельного спору встановлено, що за результатами виносу межових точок згідно каталогу координат земельна ділянка ОСОБА_3 зміщується в бік садиби АДРЕСА_2 на відстань 1,63 м. до 3,32 м. від фактично існуючої межі. При подальшому виносі решти точок згідно каталогу координат земельна ділянка ОСОБА_3 накладається на будинковолодіння по АДРЕСА_2 ( а.с.16,17 т.1).

Із урахуванням наведених матеріалів справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,084 га і по АДРЕСА_4 та видача ОСОБА_3 державного акут про права власності на вказану земельну ділянку відбулись з порушенням права ОСОБА_10 на користування земельною ділянкою по АДРЕСА_3, тому суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення її позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про відсутність переконливих доказів порушення прав землекористувача ОСОБА_6 , на думку колегії суддів, є необґрунтованими, оскільки спростовуються вищенаведеними актом погоджувальної комісії і виконанням судового рішення 2009 року, що набрало законної сили. Відповідач ОСОБА_3, всупереч вимог ст. 10,60 ЦПК України не надав доказів, які б підтверджували його заперечення проти позову.

Доводи апеляційної скарги Переяслав-Хмельницької міськради про необґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про скасування рішення Переяслав - Хмельницької міської ради від 21 грудня 1999 року № 242 в частині передачі ОСОБА_8 у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку колегія суддів не бере до уваги, оскільки матеріали справи не містять даних про припинення права користування ОСОБА_3 на цю земельну ділянку.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апелянти не змогли спростувати висновки суду, нових доказів доведеності позову або апеляційних скарг не встановлено, а тому вони не підлягають задоволенню.

За таких обставин судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, доказам дана належна правова оцінка, а постановлене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області, ОСОБА_3 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2013 року відхилити.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді