Рішення № 32513454, 15.07.2013, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-1762/11

н/п 2/640/67/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2013 року

Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого:

судді Чередник В.Є.

при секретарі Кварацхелія Г.Е., Кривенко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ТОВ "Квадрант" про розподіл майна подружжя та по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя, -

Встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому вона просила поділити майно, що є спільною з відповідачем власністю, виділивши їй ? вартості майнової частини корпоративного права, що належить ОСОБА_2 в ТОВ «Квадрант»; ? вартості автомобіля ИЖ 2717, 2001 р. випуску, д.н.з. НОМЕР_1; ? вартості квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1.

При цьому, позивач посилалась на те, шо 27 листопада 1999 року вона зареєструвала з відповідачем по справі, ОСОБА_2, шлюб, в Київському відділі РАГС м.Харкова. Актовий запис №781.

Від цього шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2

Позивач вважає, що, згідно закону, об'єктом спільної сумісної власності з відповідачем є: квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1, що була придбана згідно Договору купівлі-продажу квартири від 05 лютого 2010 р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №770, автомобіль ИЖ 2717, 2001 р. випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , доля в корпоративному праві у ТОВ «Квадрант».

При цьому позивач виходить з правової презумпції ч.1 ст.60 СК України про те, що майно, набуте подружжям під час шлюбу є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Тому треба виходити з того, що вклад до статутного фонду ТОВ «Квадрант» зроблено за рахунок їх з відповідачем спільного майна.

Позивач вважає, що має право на поділ доходів, пов'язаних з діяльністю ТОВ «Квадрант» і пропорційних долі ОСОБА_2 у майновій частині корпоративного права.

Під час шлюбу, а саме, 05 лютого 2010 р., ними була придбана 3 кімнатна квартира за АДРЕСА_1, загальною площею 89 кв.м.

Будь-яка річ, що була набута в період шлюбу, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Крім того, первісна вартість цієї квартири на момент придбання, значно збільшилася за рахунок особистих коштів позивача, які були витрачені на реконструкцію всієї квартири. Вона мала в розпорядженні зазначені кошти, оскільки в 2007 р. почала здійснювати підприємницьку діяльність (роздрібну торгівлю лікарськими засобами). Оскільки майно фізичної особи - підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, то вважається, що те майно, яке фізична особа-підприємець придбала в результаті своєї самостійної, ініціативної та на власний ризик діяльності з метою одержання прибутку (підприємницької діяльності) є об'єктом його приватної власності.

Крім того, всі оздоблювальні роботи проводив самостійно батько позивача, ОСОБА_6, який має робочу спеціальність маляр-штукатур, тому позивач вважає, що він має право на частину у вартості квартири з ремонтом, яку їй подарував.

Крім того, при вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності, суд згідно з ч.ч.2, 3 ст. 70 СК України може відступити від засад рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей.

Таким чином, при поділі майна, позивач вважає, що треба виходити з того, що у вартості квартири, в зв'язку з цією обставиною, позивачці та дітям повинні належати не менш, ніж3/4 частини.

Виходячи з принципу справедливості, як елементу загальних начал верховенства права, вважає також, що у вартості автомобілю, як і у вартості всього майна, позивачці повинна належати також 3/4 частини його вартості.

В ході розгляду справи, позивач подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила при розподілі майна подружжя врахувати вартість ремонтно-відновлювальних робіть та поліпшень, які були проведені влітку 2009 р. в квартир, яка розташована за адресою АДРЕСА_1.

Відповідачем в ході розгляду справи, було подано зустрічну позовну заяву, яка була прийнята судом до спільного розгляду, в якій ОСОБА_2 просив розподілити між сторонами майно, визнавши за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1.

В судовому засідання позивач та її представники позовні вимоги підтримували, проти зустрічного позову заперечували, відповідач та його представник проти основного позову заперечували, зустрічний позов підтримали.

Представник 3-ї особи - ТОВ «Квадрант» подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, вислухавши думку сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи на надані сторонами докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

27 листопада 1999 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували з відповідачем по справі, ОСОБА_2, шлюб, в Київському відділі РАГС м.Харкова. Актовий запис №781.

Від цього шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2

Згідно зі ст.ст. 60-63,65 СК України майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить чоловікові та дружині на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин ( навчання , ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба і т.д.) самостійного заробітку (прибутку) . Вважається, що кожна річ придбана під час шлюбу, окрім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з частиною 1 ст. 69 СК України чоловік та дружина мають право на розподіл майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Таким чином, суд вважає, що об'єктом спільної сумісної власності сторін є: квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1, що була придбана згідно Договору купівлі-продажу квартири від 05 лютого 2010 р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №770.

Відповідно до частини 1 ст. 70 СК України у випадку розподілу майна, що є об'єктом права спільно сумісної власності подружжя, частки чоловіка та дружини є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Враховуючи, що частки в спільному сумісному майні не визначені сторонами ані в шлюбному договорі, ані встановлені домовленістю сторін, місце проживання дітей з будь-ким з батьків не визначено, суд вважає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають рівні частки у спірній квартирі.

Доказів на підтвердження збільшення частики ОСОБА_7 за рахунок її особистих коштів, які були призначені на реконструкцію квартири, позивачем не надано та судом не встановлено.

Згідно ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що ОСОБА_1 та її представник ані в позовній заяві, ані в судовому зсіданні не надали суду достовірних доказів на підтвердження позовних вимог стосовно визнання спільною сумісною власністю автомобіля ИЖ та майнової частки корпоративних прав, що належать ОСОБА_2 в ТОВ «Квадрант» та їх поділу.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з підстав. Викладених вище, оскільки суд визнав спірну квартиру об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Крім того, ОСОБА_2 не надано будь-яких доказів на підтвердження свої позовних вимог, а саме придбання спірної квартири за власні кошти.

Таким чином, оцінюючи надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 60,63-65, 69, 70 СК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ТОВ "Квадрант" про розподіл майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, в порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя, право власності на ? частину квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1- відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, визнавши за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1- відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Київського районного суду м. Харкова апеляційної скарги.

Суддя -