Рішення № 32513352, 25.06.2013, Олександрівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Донецька)

Провадження по справі № 2/260/278/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді: Шестопалової Я.В.

при секретарі: Колесник А.О.

за участю:

представника позивача: Алімова А.С.

відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3

третьої особи: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 16.08.2007 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» був укладений кредитний договір №ML-100/2317/2007 про надання кредитних коштів у розмірі 31 262 доларів США на оплату комісії банку та споживчі цілі, що підтверджується випискою з карткового рахунку від 16.08.2007р. Відповідач ОСОБА_2 зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку вказані кредитні кошти у строки, зазначені в кредитному договорі. Відповідно до п.п. 1.5.1 п.1.5 кредитного договору погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та процентів шляхом внесення готівки у касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок. У якості забезпечення виконання зобов»язань відповідача ОСОБА_2 між ОСОБА_3 та ЗАТ «ОТП Банк» був укладений договір поруки №SR-100/2317-2007 від 16.08.2007р., відповідно до умов якого відповідач зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов»язань перед кредитором, поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники. 12.11.2010р. між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» був укладений договір купівлі - продажу кредитного портфелю, ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором №ML-100/2317-2007 від 16.08.2007р. Боржником були порушені умови кредитного договору, 19.06.2012 року позивач направив відповідачам вимогу №№58757, 58759 від 18.06.2012 року про дострокове повернення кредиту та відсотків за кредитним договором, але відповідачі вказану вимогу не виконали. Відповідно до п.4.1 кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов»язань за договором, відповідач зобов»язаний сплатити банку пеню у розмірі 1% відсотка від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання, за кожен день прострочення. Станом на 16.08.2012 року загальна заборгованість відповідача за кредитним договором складає 35 053,07 доларів США та пенею 683 637,21 гривень, з яких: залишок заборгованості за кредитом - 29 032,97 доларів США; відсотки за користування кредитом - 6 020,10 доларів США, сума пені за прострочення зобов'язань - 683 637,21 гривень. Оскільки в добровільному порядку відповідач заборгованість за кредитним договором не сплачує, позивач був вимушений звернутися до суду з даною позовною заявою. Просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 35 053,07 доларів США та пенею за прострочення зобов'язань у розмірі 683 637,21 гривень, а також судовий збір.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити, стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 35 053,07 доларів США та пенею за прострочення зобов'язань у розмірі 683 637,21 гривень, а також судовий збір.

У судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 позовні вимоги визнали частково, просили суд відмовити у частині позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про стягнення пені за прострочення зобов'язань у розмірі 683 637,21 гривень.

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_4 позовні вимоги до відповідачів просила задовольнити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 16.08.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №ML-100/2317/2007, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 31 262 доларів США зі сплатою 13,99 річних строком повернення кредиту до 16.08.2017 року, а позичальник зобов'язався прийняти кредит, належним чином використати та повернути банку вказані кредитні кошти у строки, зазначені в кредитному договорі. (а.с.6-11)

Відповідно до п.п. 1.5.1 п.1.5 кредитного договору погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та процентів шляхом внесення готівки у касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок.

Відповідно до п.4.1 кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов»язань за договором, відповідач зобов»язаний сплатити банку пеню у розмірі 1% відсотка від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання, за кожен день прострочення.

Факт отримання грошових коштів відповідачем ОСОБА_2 у розмірі 31 262 доларів США підтверджується випискою з карткового рахунку від 16.08.2007р.(а.с.12)

У якості забезпечення виконання зобов»язань відповідача ОСОБА_2, 16.08.2007 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «ОТП Банк» був укладений договір поруки №SR-100/2317-2007, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов»язань перед кредитором, поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники. (а.с.20)

В якості забезпечення виконання умов кредитного договору 16.08.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки №MPL-100/2317/2007, відповідно до умов якого іпотекодавець надав іпотекодержателю нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 за реєстровим №3519.

12.11.2010р. між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» був укладений договір купівлі - продажу кредитного портфелю, відповідно до умов якого ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором №ML-100/2317-2007 від 16.08.2007р. (а.с.27-31)

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач ОСОБА_2 неодноразово порушував умови кредитного договору, що підтверджується матеріалами цивільної справи, а також поясненнями представника позивача.

Відповідно до п.1.9 кредитного договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цим договором.

З моменту порушення відповідачем умов кредитного договору позивачем були застосовані всі необхідні заходи для вирішення питання у добровільному порядку: проводились розмови з відповідачами, на їх адресу надсилались поштою вимоги про виконання договірних зобов'язань, але заборгованість за кредитним договором на теперішній час не сплачена.

Станом на 16.08.2012 року загальна заборгованість відповідача за кредитним договором складає 35 053,07 доларів США та пенею 683 637,21 гривень, з яких: залишок заборгованості за кредитом - 29 032,97 доларів США; відсотки за користування кредитом - 6 020,10 доларів США, сума пені за прострочення зобов'язань - 683 637,21 гривень.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст. 530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк( термін).

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів, що залишилися за договором.

На момент розгляду справи доказів погашення кредиту відповідачами та сплати відсотків немає.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 неналежним чином виконує свої зобов'язання за кредитним договором щодо його погашення згідно із умовами цього договору, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представника позивача, а тому позивач має право достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

З огляду на вищевикладене, з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № ML-100/2317/2007 від 16.08.2007р. у розмірі 29 032,97 доларів США та заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 6020,10 доларів США, а разом складає 35 053,07 доларів США.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення у солідарному порядку з відповідачів заборгованості пенею за прострочення зобов'язань у розмірі 683 637,21 гривень.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойка /штраф, пеня/ є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п.4.1 кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов»язань за договором, відповідач зобов'язаний сплатити банку пеню у розмірі 1% відсотка від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, за кожен день прострочення.

Як встановлено судом при укладанні договору купівлі - продажу кредитного портфелю 12.11.2010р. між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором №ML-100/2317-2007 від 16.08.2007р., згідно якого загальна сума основного боргу боржника складає 35 053,07 доларів США, з яких: загальна сума боргу - 29 032,97 доларів США, загальна сума процентів нарахована на суму заборгованості боржника - 6020,10 доларів США.

Таким чином судом встановлено, що до боржника ТОВ «ОТП Факторинг» не перейшло право вимоги про стягнення з відповідачів пені у розмірі 683 637,21 гривень за кредитним договором №ML-100/2317-2007 від 16.08.2007р.

Крім того, до вказаної позовної заяви позивачем не надано суду розрахунку суми заборгованості пені за вказаним кредитним договором. У судовому засіданні представник позивача суду пояснив, що пеня нарахована на суму заборгованості за кредитом та на суму заборгованості за відсотками за користування кредитом. Проте як вбачається з умов кредитного договору пеня нараховується на суму несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог про стягнення пені не надано суду розрахунку нарахування пені за кредитним договором №ML-100/2317-2007 від 16.08.2007р., не доведений її розмір, який підлягає стягненню з відповідачів, а тому суд вважає за необхідне у цій частині позовних вимог відмовити .

Крім того, при подачі заяви в суд позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3219 гривень, який у відповідності до ст. 88 ЦПК підлягають стягненню у солідарному порядку з відповідачів, оскільки внаслідок невиконання відповідачем узятих на себе зобов'язань позивач вимушений звернутися до суду із даною позовною заявою.

На підставі ст. ст. 526, 527, 530, 549, 1050, 1054, 1056 ЦК України, п.12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», керуючись ст. ст. 10,11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Фізкультури, 28Д на р/р 26507002333333 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 36789421 заборгованість за кредитним договором №ML-100/2317/2007 від 16.08.2007р. у розмірі 35 053 (тридцять п'ять тисяч п'ятдесят три) долари США 07 (сім) центів, що за офіційним курсом НБУ на день винесення рішення еквівалентно 280 179 (двісті вісімдесят тисяч сто сімдесят дев'ять) гривень 19 (дев'ятнадцять) копійок, а також судовий збір у розмірі 3219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень.

У частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про стягнення пені за прострочення зобов'язань у розмірі 683 637,21 гривень - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10- денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: